Провадження № 33/803/1802/21 Справа № 216/6066/21 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
10 грудня 2021 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Голуб І.І. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрально - Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого адвокатом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн (вісімсот п'ятдесят гривень). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 11 вересня 2021 року, о 18 годині 42 хвилини, по вул. Старовокзальній, біля буд. 45, у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, керуючи транспортним засобом «Toyota Rav4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру та здійснив наїзд на перешкоду, а саме стіну будинку по вул. Старовокзальній, 45. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 б), 10.9 Правил дорожнього руху України. За даним фактом 11.09.2021 уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №112071.
В апеляційній скарзі адвокат Голуб І.І. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2021 року скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує на те, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення за ст. 124 КУпАП, оскільки вимог п. 2.3 б, 10.9 ПДР України він не порушував, та в результаті контакту транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 із приміщенням будинку АДРЕСА_2 було пошкоджено лише транспортний засіб водія ОСОБА_1 .
Посилається на те, що умовою настання відповідальності є пошкодження транспортних засобів, тобто порушення має бути настільки суттєвим, щоб наслідком його стало пошкодження як мінімум двох автомобілів.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_1 та його адвоката Голуб І.І., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Стаття 9 КУпАП закріплює, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Апеляційним судом встановлено, що факт порушення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 124 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №112071 від 11.09.2021 року; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апелянта з приводу того, що в даній дорожньо - транспортній пригоді відсутній інший автомобіль, а відтак ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності є необґрунтованими, оскільки ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема і за пошкодження дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, в даному випадку наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, який підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №112071 від 11.09.2021 року та іншими матеріалами справи.
Разом з цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 22 КУпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні Ісмаїлов проти Росії від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, рід занять та майновий стан, те, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнання факту вчиненого адміністративного правопорушення, відсутність негативних наслідків його дій, що є обставиною, яка пом'якшує відповідальність, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, апеляційний суд приходить до висновку, що на підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу адвоката Голуб І.І. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - скасувати.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосити ОСОБА_1 усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Г.П. Слоквенко