Провадження № 33/803/1673/21 Справа № 182/4358/21 Суддя у 1-й інстанції - Ступак Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
07 грудня 2021 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження по справі закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення,
Вказаною постановою провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП України - закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №723915 від 01.07.2021 року об 11-00 год. гр. ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у громадському місці біля будинку № 99 по вул. Княжа у м.Нікополі висловлювався нецензурною лайкою на адресу гр. ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою потерпіла ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року та накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Зазначає, що працює комендантом містечка для тимчасово переміщених осіб з січня 2015 року.
Посилається на покази свідка ОСОБА_4 , який був допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції та був очевидцем подій, що відбувались 01.07.2021 року.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 викрикував образливі слова на її адресу.
Вважає, що вказана неповага та ганебні слова в присутності мешканців містечка підривають авторитет ОСОБА_1 та адміністрації в транзитному містечку для тимчасово переміщених осіб.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, повідомлений належним чином про місце, час та дату слухання справи, судові засідання неодноразово призначалися до розгляду, однак останній без поважних причин у судове засідання не з'явився, тому з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягається до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності своїми діями ОСОБА_2 затягує розгляд справи, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності останнього на підставі наявних доказів, що не суперечитиме ст.268 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та діюча в її інтересах адвокат Шкуро Ю.А. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.
Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, зокрема особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є забезпечення обвинуваченому права на захист.
Відповідно до статті 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вказаних приписів судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови дотримано не було.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.07.2021 року об 11-00 год. гр. ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у громадському місці біля будинку № 99 по вул. Княжа у м.Нікополі висловлювався нецензурною лайкою на адресу гр. ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови виходив з того, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, що гр. ОСОБА_2 порушив вимоги за ст.173 КУпАП, що передбачає дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами тощо.
Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи досліджено наявні в матеріалах справи докази.
При цьому згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт, стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Таким чином, під громадськими місцями слід розуміти будь-які публічно доступні місця, де є скупчення людей.
Враховуючи вище зазначене апеляційний суд вважає, що місце в якому відбулася подія є громадським місцем, так як в ньому перебувало скупчення громадян, в якому ОСОБА_2 виражаючись нецензурною лайкою порушив громадський порядок і спокій громадян, тому доводи потерпілої в частині винуватості ОСОБА_2 апеляційний суд вважає обґрунтованими.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, суд вважає, що до ОСОБА_2 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП у виді штрафу в розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Матеріалами справи встановлено, що подія мала місце 01 липня 2021 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Оскільки на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції спливли вказані строки, то відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу,
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року - скасувати.
Винести нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 7 (сім) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень.
Провадження по справі закрити на підставі ст. 38 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Г.П. Слоквенко