15.12.2021
Справа № 642/4550/21
Провадження № 1-кп/642/674/21
15 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
встановив:
В провадженні суду перебуває вказаний обвинувальний акт.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України, судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.
Прокурор вказав на доцільність продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник заперечували, вказуючи на недоведеність прокурором ризиків.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта (…) чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Суд враховує, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 спливає, судовий розгляд не розпочато, учасники процесу не допитані, ризики, які було встановлені ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - не зникли.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на потерпілих на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд також вважає, що зміна обвинуваченому обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими і вони виключають, на даний час, можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, обраний щодо нього запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, -
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на два місяці, а саме до 12.02.2022 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий