Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/2220/2021 Справа № 641/9828/21
15 грудня 2021 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221150001538 від 08.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
До суду надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого прокурор посилається на те, що в провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за №12021221150001538 від 08.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
До ЧЧ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт від ДУ «Качанівська виправна колонія №54» за фактом готування засудженою установи злочину, що передбачає кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 307 КК України.
В ході проведення огляду місця події від 08.12.2021 року за адресою: м. Харків, пров Вишневий, буд. 16 ДУ «Качанівська виправна колонія №54» в присутності двох понятих у громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було вилучено коробку Нової Пошти (накладна №59000763593394 від 03.12.2021 року) зі шлангом та фрагментами шлангу та три полімерні згортки з темно - зеленою речовиною рослинного походження.
Враховуючи те, що тимчасово вилучене майно має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні та може бути використане в якості доказів, прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів та подальшого проведення експертних досліджень.
Прокурор, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання без участі.
За таких обставин, в силу вимог ч.1 ст. 172 КПК України його неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання та відповідно до положень ч.4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Суд, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи, приходить до висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів в провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за № 12021221150001538 від 08.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно даних протоколу огляду місця події від 09.12.2021 року за результатами проведення вказаної слідчої дії було виявлено та вилучено майно: коробку Нової Пошти (накладна №59000763593394 від 03.12.2021 року) зі шлангом та фрагментами шлангу та три полімерні згортки з темно - зеленою речовиною рослинного походження.
Постановою слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 09.12.2021 року вилучені під час огляду місця події предмети визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 372, 395 КПК України,
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221150001538 від 08.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно: коробку Нової Пошти (накладна №59000763593394 від 03.12.2021 року) зі шлангом та фрагментами шлангу та три полімерні згортки з темно - зеленою речовиною рослинного походження.
Місцем зберігання вказаного майна визначити камеру схову зберігання речових доказів ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, пров. Балашовський 12, до вирішення справи по суті.
Виконання ухвали покласти на прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя- ОСОБА_1