Справа №: 622/1324/21 2-а/622/12/21 15.12.202
15.12.2021 смт Золочів
Суддя Золочівського районного суду Харківської області Чернова О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Головко Вікторія В'ячеславівна, до відділу прикордонної служби «Золочів» Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне затримання, -
До Золочівського районного суду Харківської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий представником адвокатом Головко В.В., в якому просить суд визнати протиправним на скасувати протокол адміністративного затримання від 06.12.2021 ОСОБА_1 , складений інспектором прикордонної служби вищої категорії - начальника 1-групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Золочів» Карнаух Ю.Д. щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 . Судові витрати просила стягнути з відповідача.
В результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021 справу передано судді Черновій О.В.
Суддя, вивчивши адміністративний позов, встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із пунктом 3 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
При цьому, п.1 ч.1 ст.20, ст.286 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, за наслідком розгляду яких місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно із ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.1 ст. 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
З аналізу положень КУпАП вбачається, що складання протоколу у справі про адміністративне затримання це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію цих дій в межах справи про адміністративне правопорушення.
В свою чергу, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень КАС України, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено його права, свободи чи інтереси.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Разом з тим, розгляд питання правомірності складеного протоколу про адміністративне затримання в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення відповідного органу, винесеного за результатами розгляду справи, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Згідно адміністративного позову позивач просить визнати протиправним та скасувати протокол про адміністративне затримання від 06.12.2021 року, складений інспектором прикордонної служби вищої категорії- начальника 1-групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Золочів» Карнаух Ю.Д., вважаючи це рішенням суб'єкта владних повноважень, яке порушує права позивача.
Відповідно до протоколу про адміністративне затримання від 06.12.2021 ОСОБА_1 затримали о 6.55 год. 06.12.2021 до трьох діб з метою з'ясування обставин вчинення правопорушення (ч.2 ст.204-1 КУпАП) Та поміщено до СП ВПС «Козача Лопань» ВПС «Дергачі»
Як вбачається, протокол про адміністративне затримання є фіксацією часу, підстав такого затримання, та інших процесуальних дій, пов'язаних із затриманням, не породжує правових наслідків, оскільки не встановлює права і обов'язки для учасників спірних правовідносин, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 19 КАС України.
Отже, сам по собі протокол про адміністративне затримання не є рішенням суб'єкта владних повноважень, позовні вимоги, спрямовані на визнання його протиправним і скасування, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного суддя дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Головко Вікторія В'ячеславівна, до відділу прикордонної служби «Золочів» Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне затримання.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 19, 20, 170, 171, 243, 248 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Головко Вікторія В'ячеславівна, до відділу прикордонної служби «Золочів» Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне затримання.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Суддя Чернова О. В.