Справа №: 148/1609/21
14 грудня 2021 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли з Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 099090 від 02.09.2021, водій ОСОБА_1 02.09.2021 о 10:58 год., по вул. М. Леонтовича, м. Тульчин, Вінницька область,керував автомобілем «ВАЗ 2106» державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку правопорушник відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та надав пояснення, що віз онука в лікарню та зупинили працівники поліції. Пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак у працівників поліції не було алкотестера «Драгера», також не пропонували пройти огляд в лікарні. Склали протокол у якому останній написав, те що йому казали працівники поліції.
Свідок ОСОБА_2 , надала суду пояснення, що їхала разом із сусідом в автомобілі його сина, в лікарню везли онука останнього. У подальшому в м. Тульчин зупинили працівники поліції, в них була підозра, що ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп'яніння, однак у працівників поліції не було алкотестера «Драгера» та пропозицій пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікарні не було. Також, ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на місці зупинки та в лікарні, так як сам наполягав на його проходженні.
Свідок зазначений у протоколі ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, хоча викликався до суду належним чином шляхом надсилання судової повістки на адреси проживання зазначені в протоколі.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мовчан В.В., у судовому засідання зазначив, що за наслідком досліджених доказів, а також показів порушника та свідка, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, просив закрити адміністративний матеріал на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 2), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 3), направлення на огляд (а.с. 4), постанову про накладення адміністративного стягнення (а.с. 6), суд прийшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 130 КУпАП, встановлено відповідальність за відмову проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Пункт 1.3 ПДР України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п. 1.9 ПДР України, встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В силу ч. 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Таким чином, під час розгляду адміністративного матеріалу, не підтверджено факт відмови ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, дослідженими доказами, а саме: в протоколі зазначено, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак свідок ОСОБА_4 надала покази, які підтверджують покази ОСОБА_1 та спростовують факт відмови останнього.
Свідок ОСОБА_3 на неодноразові виклики до суду не з'явився, який міг би підтвердити чи спростувати обставини зазначені в протоколі.
Крім того, як вбачається з долученого до матеріалів справи направлення на огляд водія на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, не містить дати та часу його складення, також видається у разі проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, або у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки чи його незгоди з результатами огляду.
Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки, та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. 1, 9, 130, 247, 251, 266, 287 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області О.В. Саламаха