Справа № 144/1506/21
Провадження № 2/144/741/21
"14" грудня 2021 р. смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді Бондарук О.П.,
з участю секретаря судового засідання - Сторожук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом адвоката Бодачевського Ростислава Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Женева», третіх осіб на стороні відповідача: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Адвокат Бодачевський Р.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що з ОСОБА_1 стягуються кошти із заробітньої плати та пенсії за постановою приватного виконавця Клименко Р.В. на підставі виконавчого напису № 12627 від 16.07.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія» «Женева» коштів у сумі 22022 грн. 44 коп.
Також позивачем зазначено, що не отримувала від відповідача письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання, у зв'язку з чим була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «ФК «Женева», або ж виконати їх.
Ухвалою судді Теплицького районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді Теплицького районного суду Вінницької області від 15 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились. Від адвоката Бодачевського Р.В. на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 26.10.2021 року (а.с. 52).
Треті особи у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином за місцем реєстрації здійснення їх діяльності, своїм правом на надання пояснень не скористалися (а.с. 53, 57).
До суду надійшов відзив на позовну заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Як зазначено у відзиві, дане Товариство 16 січня 2021 року уклало договір про відступлення вимоги з ТОВ «ФК Женева», відповідно до якого останнє відступило ТОВ «Вердикт Капітал'право аимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 4083/1685DCLRKZPT, укладеному між ПАТ «Платинум Банк» та громадянинкою, якою є ОСОБА_1 . Однак суду на підтвердження цього не надано жодного доказу, сторона виконавчого провадження за позовними вимогами не змінена, а тому суд не може взяти до уваги вказаний відзив та додані до нього клопотання.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 18.08.2020 року приватним виконавецем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження за № ВП 6283612 від 18.08.2020 року (а.с. 19).
Підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. № 12627 від 16.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Женева» заборгованості за кредитним договором № 4083/1685DCLRK ZPT від 05.12.2014 року, укладеним з ПАТ «Платинум Банк», сума заборгованості за період 22.03.2018 року по 11.03.2020 року складає 21372,44 гривень боргу, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 4060,00 грн., прострочена заборгованість за комісією у розмірі 20,97 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 549,55 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту у розмірі 2906,32 грн., строкова заборгованість за комісією становить 70,47 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 13765,13 грн. та плата за вчинення виконавчого напису нотаріуса 650,00 грн. (а.с. 22).
Як встановлено з виконавчого напису № 12627 від 16.07.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Женева» звернулося до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Платинум Банк», правонаступником прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитним договором 147 від 22.03.2018 року є ТОВ «Фінансова компанія «Женева», та ОСОБА_1 № 4083/1685DCLRK ZPT від 05.12.2014 року (а.с. 22).
Зі змісту виконавчого напису слідує, що право вимоги у ТОВ «Фінансова компанія «Женева» виникло на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитним договором № 147 від 22.03.2018 року. Однак, як зазначає позивач, оригіналу вказаного Договору відступлення прав вимог чи його копії вона не отримувала. У матеріалах справи копія вказаного договору відсутня.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється главою 14 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).
У відповідності до частини першої статті першої Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).
Згідно вимог статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
У відповідності до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1, підпунктів 3.1,3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Отже, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису з урахуванням змісту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
При цьому слід зазначити, що Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
З огляду на викладене, аналізуючи зміст вказаних вище норм, суд приходить до наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень статтей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, з подібних правовідносин, яка є послідовною та незмінною, відступати від якої підстав немає.
Як вбачається з матеріалів справи, при вчиненні виконавчого напису № 12627 від 16.07.2020 року, приватним нотаріусом Гораєм О.С. не перевірено безспірність суми заборгованості, яка підлягає стягненню, що є порушенням ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 Розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» 22.02.2012 року № 296/5, а також не встановлено, що при вчиненні напису нотаріусом отримано від ТОВ «Фінансова компанія «Женева» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зазначений у виконавчому написі, є безспірними.
Зі змісту наданого нотаріусу кредитного договору із забезпеченням заставою та можливістю перенесення платежу № 4083/1685DCLRKZPT від 05.12.2014 року для вчинення виконавчого напису вбачається, що він укладений у простій письмовій формі і не посвідчений нотаріально, тоді як відповідно до п. 1 Переліку документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для вчинення нотаріального напису нотаріусу подається оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), тобто на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом не було дотримано зазначеної вимоги закону.
Крім того, в матеріалах справи не міститься будь-яких доказів того, що ТОВ «Фінансова компанія «Женева», до якого перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором на підставі договору відступлення прав вимоги, ОСОБА_1 направлено письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання за кредитним договором, а тому в розпорядженні нотаріуса під час вчинення спірного виконавчого напису не було доказів визнання позивачем суми заборгованості, пред'явленої до стягнення.
Разом з тим, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявних підстав для правонаступництва ТОВ «Фінансова компанія «Женева» після ПАТ «Платинум Банк» та як наслідок, законності вимог відповідача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та ПАТ «Платинум Банк». Доказів протилежного сторонами суду не надано.
Також слід зазначити, що у виконавчому написі вказано адресу місця реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 та місце проживання - АДРЕСА_2 , що не відповідає дійсності. Проте, як вбачається з копії паспорта позивача та копії кредитного договору від 05.12.2014 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, згідно умов кредитного договору (пункту 1.2 ж) № 4083/1685DCLRKZPT від 05.12.2014 року остаточною датою повернення кредиту є 13.05.2020 року.
Таким чином, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягненню підлягає судовий збір в сумі 908,00 грн. судового збору за позовну вимогу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву адвоката Бодачевського Ростислава Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Женева», третіх осіб на стороні відповідача: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 16.07.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 12627, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» заборгованості за Кредитним договором № 4083/1685DCLRKZPT від 05.12.2014 року у розмірі 22022 грн. 44 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» на користь ОСОБА_1 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП, НОМЕР_1 ;
Представник позивача - адвокат Бодачевський Ростислав Валерійович, вул. Незалежності, 115 м. Ладижин Вінницької області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН №188737 від 04.10.2021 року;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», вулиця Верхній Вал, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 40888017;
Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: вулиця Велика Бердичівська 35 м. Житомир, 10008;
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, адреса: вул. Поправки Юрія, 6, оф. 31 м. Київ, 02094.
Повний текст рішення виготовлено 14.12.2021 року.
Суддя