Справа № 134/1811/21
2-а/134/14/2021
Іменем України
17 листопада 2021 року смт. Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Отіча В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
22 жовтня 2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, в якому він просить скасувати постанову серії ЕАО № 4883321 від 10 жовтня 2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що в оскаржуваній постанові вказано, що він, керуючи транспортним засобом, перевозив вантаж, який виступав за габаритні фари більше ніж на 2.6 м, без відповідного дозволу, погодженого з органами Національної поліції України, чим порушив п. 22.5 Правил дорожнього руху, а саме: порушив правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правила проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Позивач вказує, що оспорювана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні, працівниками поліції не в повній мірі встановлено необхідні для вирішення справи обставини, висновки, вказані в постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, працівниками поліції не надано жодних доказів дотримання процедури здійснення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів вантажу певним нормам із складенням відповідного документу.
Фактична зупинка транспортного засобу була здійснена на узбіччі дороги при відсутності стаціонарного чи пересувного пунктів габаритно-вагового контролю, перевірка габаритних розмірів транспортного засобу не виконувалася, тому відсутні докази на підтвердження перевищення вантажем нормативно встановлених параметрів, які потребують погодження маршруту.
Окрім того, відповідальність за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП настає за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Згідно примітки до вказаної статті, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить скасувати постанову серії ЕАО № 4883321 від 10 жовтня 2021 року.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 23 жовтня 2021 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 01 листопада 2021 року розгляд справи відкладено на 17 листопада 2021 року в зв'язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
12 листопада 2021 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за безпідставністю. Вказує, що під час патрулювання 10 жовтня 2021 року на автодорозі М-21 244 км. інспектором роти № 3 БУПП у Вінницькій області ДПП Іваницьким В.О. було зупинено вантажний сідловий тягач MAN 26. 480, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом TAD CLASSIC 30-3, д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого - ОСОБА_1 перевозив великогабаритний вантаж шириною більше 2.6 м без відповідного дозволу, погодженого з органами Національної поліції, чим порушив п. 22.5 ПДР України та Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Встановивши всі обставини правопорушення, інспектором було прийнято рішення притягнути водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО № 4883321 за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. При винесенні вказаної постанови інспектор діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, постанова є правомірною, обґрунтованою та законною. Обставини, викладені в позовній заяві, являються суб'єктивною думкою позивача та не спростовують факт вчинення позивачем правопорушення.
Учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Позивач ОСОБА_1 в своєму позові просив розглянути справу без його участі.
У відзиві на позов представник відповідача також просив розглянути справу у відсутності представника відповідача.
За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
З Правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, затверджених Постановою КМУ № 30 від 18 січня 2001 року (далі Правила) вбачається, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п. 4 Правил).
Пунктом 25 Правил визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
Судом встановлено, що інспектором роти № 3 батальйону № 1 УПП у Вінницькій області інспектором поліції Іваницьким В.О. 10 жовтня 2021 року була винесена постанова серії ЕАО № 4883321 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
У даній постанові вказано, що 10 жовтня 2021 року о 07 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN TGX 26. 480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевозив вантаж, який виступав за габаритні фари більше ніж на 2.6 м, без відповідного дозволу, погодженого з органами Національної поліції України, чим порушив п. 22.5 ПДР - порушення ПДР по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Суд вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, виходячи з такого.
Згідно ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно Примітки до вказаної статті, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб'єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
В оскаржуваній постанові ОСОБА_1 ставиться у вину перевищення допустимих розмірів габаритів вантажу, який перевозився.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектором не були з'ясовані ці обставини.
Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , а саме: перевезення вантажу, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без відповідного дозволу, погодженого з органами Національної поліції України, окрім оспорюваної постанови, будь-якими доказами відповідачем не підтверджено.
До відзиву на позов відповідачем було додано відеозапис на диску DVD-R.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення, а інформація з відеокамери може оцінюватися як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
В той же час, з оглянутого судом відеозапису з'ясовано, що він не містить відомостей про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки на ньому лише зафіксовано транспортний засіб (номерний знак транспортного засобу та водія не видно) з причепом, на якому знаходиться вантаж. Також відсутня інформація про здійснення обмірів вантажу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок), який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
За визначенням наданим у п. 2 цього Порядку, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; попередній габаритно-ваговий контроль-це визначення параметрів великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу для встановлення наявності перевищення нормативів на стаціонарних пунктах; точний габаритно-ваговий контроль-визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879).
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку № 879).
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у п. 15-25 зазначеного Порядку.
Зокрема, в п. 18 цього Порядку вказано, що за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що здійснення габаритно-вагового контролю проводиться виключно в пунктах габаритно-вагового контролю за допомогою спеціального обладнання, на яке видається відповідне свідоцтво. За результатами такого контролю видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця. При цьому, в разі виявлення порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, такий транспортний засіб тимчасово затримується.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Однак, в оскаржуваній постанові відсутні відомості щодо пункту габаритно-вагового контролю, на якому було проведено вимірювання автомобіля та за допомогою якого сертифікованого обладнання воно здійснювалось, також в матеріалах справи не міститься і довідки результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Разом з цим, згідно із ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлено, що фактичні обставини справи, викладені в оскаржуваній постанові, не знайшли свого відображення у належній юридичній кваліфікації правопорушення.
В оскаржуваній постанові інспектор поліції вказав, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, перевозив вантаж, який за шириною перевищує 2,6 м, без погодження з органами Національної поліції України, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Тобто, позивачу ставиться в вину вчинення правопорушень, пов'язаного з перевищенням габаритних параметрів вантажу.
Однак, відповідно до Примітки до ст. 132-1 КУпАП, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, викладені у оскаржуваній постанові, не містять об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір в розмірі 454 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132-1, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 72, 77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії ЕАО № 4883321 від 10 жовтня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: с. Тернівка Тульчинського району Вінницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця.
Суддя