27 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/485/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
за участю представників: ТОВ "Інсайт Фінанс" - адвоката Кравця О. О., фізичної особи ОСОБА_1 - адвоката Москаленка Є. А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙТ ФІНАНС"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2021
та рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.2020
у справі №908/485/16
за позовом - фізичної особи ОСОБА_1
до відповідачів: 1) Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра"; 2) Товарної біржі "Міжрегіональна Українська Біржа"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) фізична особа ОСОБА_2 ; 2) фізична особа ОСОБА_3 ; 3) фізична особа ОСОБА_4 ; 4) фізична особа ОСОБА_5 ; 5) Фермерське господарство "Зустріч"; 6) фізична особа ОСОБА_6
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙТ ФІНАНС"
про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону (відкритих торгів) з продажу майна боржника, що відбувся 19.09.2019
в межах справи №908/485/16
про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра",-
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 порушено провадження у справі № 908/485/16 про банкрутство ЗОКС "Довіра".
Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 у справі №908/485/16 ЗОКС "Довіра" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру.
В грудні 2019 року конкурсний кредитор ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом у справі № 908/485/16 до ЗОКС "Довіра" в особі арбітражного керуючого Кандаурової А. П. та Товарної біржі "Міжрегіональна Українська Біржа" з вимогою визнати недійсними результати другого повторного аукціону (відкритих торгів) з продажу майна боржника, який відбувся 19.09.2019.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що при організації та проведенні оскаржуваного аукціону відповідачами були допущені суттєві порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, невідповідність початкової вартості об'єкта продажу - цілісного майнового комплексу (ЦМК) сумі загально визнаних кредиторських вимог; включення до складу ЦМК нерухомого майна, яке не належить банкруту; невідповідність змісту оголошення про проведення аукціону вимогам закону, а саме наявність в оголошенні неправдивих даних щодо складу ЦМК, відсутність необхідних характеристик нерухомого майна, яке входило до складу ЦМК, неправдивість даних про наявні обтяження іпотекою майна.
Крім того позивач вказувала, що значною частиною ЦМК боржника, який був реалізований на спірному аукціоні була дебіторська заборгованість, однак всупереч ч. 2 ст. 58 та ч. 2 ст. 68 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дебітори банкрута не були повідомлені про продаж права вимоги до них, а оголошення не містило інформації щодо зменшення права вимоги.
А відтак, наслідком цих, на думку позивача, та інших грубих порушень вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" став продаж майна банкрута за ціною значно нижчою за його фактичну вартість.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.12.2020 у справі №908/485/16 (суддя Черкаський В. І.):
-прийнято до розгляду заяву позивача про розподіл судових витрат;
-задоволено клопотання ОСОБА_7 та виключено з резолютивної частини ухвали суду від 27.01.2020 інформацію щодо накладення арешту на нерухоме майно, яке входило до Лоту №1, а саме, 25/100 нежитлової будівлі, будівля аптеки № 55, літера «А5», загальна площа 148,4 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано заборону щодо відчуження зазначеного нерухомого майна;
-позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 08-08/26088/19 від 16.12.2019) з урахуванням уточнень (вх. № 17916/08-08/20 від 14.09.2020) задоволено;
-визнано недійсними результати другого повторного аукціону (відкритих торгів) з продажу майна боржника ЗОКС "Довіра", що відбувся 19.09.2019;
-визнано недійсним акт від 30.09.2019 про передачу майна проданого шляхом торгів у формі аукціону, що було укладено між ліквідатором ЗОКС "Довіра" Кандауровою А. П., переможцем аукціону ТОВ "Інсайт Фінанс" та організатором аукціону ТБ "Міжрегіональна Українська біржа";
-визнано недійсним свідоцтво від 06.12.2019, зареєстроване в реєстрі за № 6555 та посвідчене приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В. М., згідно якого посвідчено право власності ТОВ "Інсайт Фінанс" на 23/25 часток приміщення першого поверху літ. А, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, проспект Металургів, 12, приміщення 8, загальна площа приміщення 123,9 м.кв.;
-визнано недійсним свідоцтво від 10.12.2019, зареєстроване в реєстрі за № 6627 та посвідчене приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В. М., згідно якого посвідчено право власності ТОВ "Інсайт Фінанс" на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 40,03 м.кв, житловою площею 18,9 кв.м.;
-витребувано у ТОВ "Інсайт Фінанс" та повернуто до ліквідаційної маси ЗОКС "Довіра" майно, яке було передано згідно Акту від 30.09.2019 про передачу майна, проданого шляхом проведення торгів у формі аукціону, що було укладено між ліквідатором ЗОКС "Довіра" Кандауровою А. П., переможцем аукціону ТОВ "Інсайт Фінанс" та організатором аукціону ТБ "Міжрегіональна Українська біржа".
Крім того, стягнуто з ЗОКС "Довіра" і ТБ "Міжрегіональна Українська Біржа" на користь позивача судовий збір та призначено судове засідання для розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2021 (колегія суддів: Мороз В. Ф. - головуючий, Чередко А. Є., Коваль Л. А.) рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.2020 у справі №908/485/16 залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ "Інсайт Фінанс" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.2020 у справі № 908/485/16 і направити справу для продовження розгляду по суті до Господарського суду Запорізької області.
Підставами касаційного оскарження судових рішень ТОВ "Інсайт Фінанс" зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме не врахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 28.07.2020 у справі № 916/1572/17 - щодо вирішення питання щодо заміни неналежного відповідача; від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц - щодо встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову; від 03.08.2020 у справі №911/2139/19, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19 - щодо збільшення та зменшення розміру позовних вимог, одночасної зміни предмету та підстав позову; від 27.05.2020 у справі № 641/9904/16-ц - щодо перекладання на третіх осіб наслідків визнання недійсними договорів; від 17.05.2015 у справі № 905/3594/15 та від 12.06.2018 у справі № 905/1084/16 - щодо початкової вартості майна на аукціоні.
В обґрунтування вимог касаційної скарги ТОВ "Інсайт Фінанс" зазначило, що суд першої інстанції розглянув позовні вимоги та ухвалив рішення про витребування майна від особи, що не мала процесуального статусу відповідача у справі, а також прийняв заяву позивача про одночасну зміну предмету і підстав позову. Крім того, розглядаючи вимогу про визнання недійсним свідоцтва від 06.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В. М., приватного нотаріуса взагалі не було залучено до участі у цій справі навіть в якості третьої особи.
Заявник касаційної скарги також не погоджується із висновком апеляційного суду про те, що правовий статус третьої особи та відповідача є майже ідентичним, та вважає, що апеляційним судом не надано належної оцінки доводам заявника щодо одночасної зміни предмету і підстав позову позивачем на тій стадії судового розгляду, коли це не передбачено ГПК України.
При цьому встановлені судами порушення при організації та проведенні оскаржуваного аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "Інсайт Фінанс" вважає незначними та такими, що не вплинули і не могли вплинути на результати аукціону, а відтак не погоджується із протилежними висновками судів попередніх інстанцій.
У відзиві позивач просить залишити касаційну скаргу ТОВ "Інсайт Фінанс" без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, та зазначає, що визначення процесуального статусу ТОВ "Інсайт Фінанс" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів жодним чином не порушує прав останнього.
На противагу доводів заявника касаційної скарги щодо зміни підстав та предмету позову, позивач стверджує, що судом апеляційної інстанції було правильно встановлено, що позивачем у цій справі був змінений тільки предмет позову та у визначений ГПК України строк.
Крім того, у відзиві фізична особа ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, належним чином встановивши порушення вимог закону, що допущені відповідачами при проведенні оспорюваного аукціону, а відтак дійшли законних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову.
У відзиві ліквідатор ЗОКС "Довіра" арбітражний керуючий Толстих А. В. не погоджується із доводами касаційної скарги ТОВ "Інсайт Фінанс" та зазначає, що залучивши останнього до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, за умови відсутності укладеного за результатами аукціону договору, судом першої інстанції було прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке було правомірно залишено в силі апеляційним судом.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Інсайт Фінанс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.2020 у справі №908/485/16; розгляд справи призначено на 27.10.2021.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду взяли участь представник позивача - фізичної особи ОСОБА_1 - адвокат Москаленко Є. А. та представник ТОВ "Інсайт Фінанс" - адвокат Кравець О. О.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Предметом спору у цій справі є визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.
Підстави та порядок для визнання недійсними результатів аукціону в межах провадження у справі про банкрутство на момент проведення оспорюваного аукціону були врегульовані положеннями діючого на той час Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог законодавства про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціону).
Порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому.
Правова позиція аналогічного змісту викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 31.07.2019 у справі № 5004/1537/12, від 21.11.2019 у справі №20/5007/1475-Б/12.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 порушено провадження у справі № 908/485/16 про банкрутство ЗОКС "Довіра".
Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 у справі №908/485/16 ЗОКС "Довіра" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Кандауровою А. П. було укладено з ТБ "Міжрегіональна Українська Біржа" договір про надання послуг від 27.05.2019 №27/05/19, за яким остання взяла на себе зобов'язання протягом двох місяців з дня укладення цього договору (якщо більший строк не буде визначено сторонами додатково), за свій рахунок організувати та провести торги у формі аукціону з реалізації майна, зазначеного у додатках до даного договору, якщо інше не встановлено законом або договором. ТБ "Міжрегіональна Українська Біржа" здійснює на першому аукціоні продаж майна у вигляді цілісного майнового комплексу. Крім того, відповідно до умов договору, уазі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу на першому аукціоні не вдалося, ТБ "Міжрегіональна Українська Біржа" оголошує про проведення першого повторного аукціону з розподілом цілісного майнового комплексу на окремі лоти, а надалі другого повторного аукціону на умовах, згідно з діючим законодавством України.
Організатором аукціону на вебсайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розміщене оголошення від 25.06.2019 № 60604 про проведення 26.07.2019 аукціону з продажу майна банкрута у вигляді ЦМК за початковою вартістю 19 167 872,75 грн.
При цьому загальна сума кредиторських вимог у справі № 908/485/16 про банкрутство ЗОКС "Довіра" становила 18 762 987,50 грн.
У зв'язку з відсутністю учасників, аукціон, призначений на 26.07.2019, був визнаний таким, що не відбувся, про що на вебсайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції було розміщене інформаційне повідомлення від 08.07.2019 №60881.
Надалі організатором торгів на вебсайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було розміщено повідомлення від 15.07.2019 № 61045 про призначення повторного аукціону з продажу майна банкрута на 19.08.2019, однак у зв'язку не надходженням заяв на участь у ньому, повторний аукціон визначений таким, що не відбувся, про що на вебсайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції розміщено інформаційне повідомлення від 30.07.2019 № 61434.
ТБ "Міжрегіональна Українська Біржа" 16.08.2019 на вебсайті Вищого господарського суду України та 19.08.2019 на вебсайті Міністерства юстиції України було розміщене оголошення № 61849 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, призначеного на 19.09.2019, вид майна: цілісний майновий комплекс, загальна вартість майна: 12 267 438,56 грн.
У другому повторному аукціоні взяли участь ТОВ "Інсайт Фінанс" та фізична особа ОСОБА_8 .
Судами попередніх інстанцій встановлено, що початкова вартість продажу майна на другому повторному аукціоні встановлена у розмірі, що зменшена на двадцять відсотків щодо початкової вартості попереднього аукціону. Другий повторний аукціон проводився з можливістю зниження початкової вартості до кроку аукціону, вказаному в оголошенні про проведення аукціону. Обов'язковий крок аукціону становить 1% (один) відсоток від початкової вартості майна.
За результатами проведеного 19.09.2019 другого повторного аукціону з продажу майна ЗОКС "Довіра" у вигляді цілісного майнового комплексу (лот № 1) переможцем визначено ТОВ "Інсайт Фінанс", яке запропонувало найвищу ціну за лот №1 у сумі 490 697,12 грн, про що складено протокол та розміщена відповідна інформація про результати аукціону на вебсайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції, номер публікації 62577 від 19.09.2019.
Переможцем аукціону сплачено 100 % вартості придбаного майна, враховуючи сплату гарантійного внеску за платіжним дорученням № 2 від 09.09.2019 на суму 1 226 743,86 грн.
При цьому судами попередніх інстанцій було встановлено, що оголошення щодо продажу майна банкрута не було розміщене на нерухомому майні, що входило до складу ЦМК, а оголошення про проведення аукціону 19.09.2019 розміщені на вебсайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України не містять повних відомостей про нерухоме майно, що продається у складі ЦМК, його характеристику (план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площу та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформацію про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири). В оголошенні були відсутні фотографічні зображення речей, що продаються.
Крім того в оскаржуваних судових рішеннях зазначено, що серед зазначених в оголошенні об'єктів нерухомості, містяться дані щодо об'єктів нерухомості, які не належать банкруту та власниками яких є інші особи, в тому числі: нежитлове приміщення офісу площею 50,5 кв.м. розташоване в м. Василівка, Запорізької області, по вул. Театральна 9.
Загалом суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що зазначена в оголошенні про проведення аукціону інформація не відповідає даним інвентаризації та правовстановлюючим документам банкрута - ЗОКС "Довіра".
Станом на 16.12.2019 договір купівлі-продажу майна банкрута, придбаного на аукціоні 19.09.2019, між ліквідатором банкрута та ТОВ "Інсайт Фінанс" підписаний не був, у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у цій справі № 908/485/16 було заборонено ліквідатору ЗОКС "Довіра" арбітражному керуючому Кандауровій А. П. укладати договір купівлі-продажу майна боржника за наслідками аукціону, що відбувся 19.09.2019 за Лотом № 1.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Кандауровою А. П. та ТОВ "Інсайт Фінанс" був підписаний акт від 30.09.2019 про передачу майна, проданого шляхом проведення торгів у формі аукціону.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачами при підготовці, організації та проведенні аукціону було порушено вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме ч. 1 ст. 43 щодо визначення початкової вартості ЦМК у ліквідаційній процедурі, ч. 3 ст. 58 щодо необхідності розміщення оголошення про продаж на нерухомому майні банкрута, ст.59 щодо змісту оголошення про продаж майна, ст. 68 щодо вимог до оголошення у разі продажу на аукціоні права вимоги.
Встановивши вказані вище порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суди дійшли вірного висновку, що такі недоліки при організації та проведенні аукціону не забезпечили можливості реалізації майна банкрута за найвищою ціною.
Поряд з цим суд першої інстанції під час розгляду спору допустив ряд процесуальних порушень, на які не звернув увагу і апеляційний суд, що призвело до неповноти дослідження обставин у даній справі.
Згідно з ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Згідно зі ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Отже, позивачем у господарській справі є особа, яка вважає, що у спірних правовідносинах її право або охоронюваний законом інтерес порушується, оспорюється чи не визнається.
Відповідачем є особа, яку позивач вважає такою що порушила, оспорює чи не визнає право або охоронюваний законом інтерес позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2020 у справі № 916/1572/17.
Так, позивачем у справі було заявлено основну позовну вимогу про визнання недійсними результатів аукціону та похідні: визнання недійсним акту від 30.09.2019 про передачу майна, укладеного між ліквідатором ЗОКС "Довіра" арбітражним керуючим Кандауровою А. П., переможцем аукціону ТОВ "Інсайт Фінанс" та організатором аукціону ТБ "Міжрегіональна Українська біржа"; визнання недійсними свідоцтв від 06.12.2019 та від 10.12.2019, якими якого посвідчено право власності ТОВ "Інсайт Фінанс" на об'єкти нерухомого майна, а також витребування у ТОВ "Інсайт Фінанс" та повернення до ліквідаційної маси ЗОКС "Довіра" майна, яке було передано згідно з актом від 30.09.2019.
Відповідачами за цим позовом було вказано ЗОКС "Довіра" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кандаурової А. П. і ТБ "Міжрегіональна Українська біржа", а ТОВ "Інсайт Фінанс" брало участь у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.
Колегія суддів враховує, що при зверненні із позовом визначення складу відповідачів як учасників господарського процесу є правом позивача. Проте для вирішення спору по суті має значення як характер спірних правовідносин, так і "належність" сторін у справі, що з'ясовується господарським судом під час її розгляду.
За змістом п. 4 ч. 2 ст. ст. 182 ГПК України вирішення питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача здійснюється судом у підготовчому засіданні.
Під час вирішення спору про визнання недійсним результатів аукціону залучення переможця аукціону до участі у справі тільки в якості третьої особи не може вважатись такою процесуальною помилкою, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Разом із тим, судами попередніх інстанцій не було враховано того, що решта позовних вимог безпосередньо стосувались прав та обов'язків ТОВ "Інсайт Фінанс". До того ж за судовим рішення було витребувано майно у ТОВ "Інсайт Фінанс", яке мало процесуальний статус третьої особи у справі, а не відповідача.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що місцевий господарський суд прийняв заяву позивача про одночасну зміну предмету і підстав позову, оскільки апеляційним судом було встановлено, що позивачем під розгляду справи в суді першої інстанції було змінено тільки предмет позову.
Крім того, розглядаючи позовні вимоги про визнання свідоцтв, виданих ТОВ "Інсайт Фінанс" про посвідчення права власності на майно, придбаного на спірному аукціоні, суди попередніх інстанцій не врахували наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.
Отже, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця. Свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації.
Абзацом 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. За змістом цих положень вони застосовуються в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування не будь-яких, а правовстановлюючих документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до яких свідоцтво про придбання нерухомого майна з торгів не належить.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що за загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.
Проте судами попередніх інстанцій належним чином не перевірено та не надано оцінки чи є позовні вимоги про визнання недійсними свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, також акту від 30.09.2019 про передачу майна, належним способом захисту прав та законних інтересів позивача у цій справі.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції вирішено: "Витребувати у ТОВ "Інсайт Фінанс" та повернуто до ліквідаційної маси ЗОКС "Довіра" майно, яке було передано згідно Акту від 30.09.2019 про передачу майна, проданого шляхом проведення торгів у формі аукціону, що було укладено між ліквідатором ЗОКС "Довіра" Кандауровою А. П., переможцем аукціону ТОВ "Інсайт Фінанс" та організатором аукціону ТБ "Міжрегіональна Українська біржа".
Водночас, приймаючи рішення про витребування майна, суд першої інстанції не зазначив ні у мотивувальній, ні у резолютивній частинах рішення конкретного переліку майна, яке витребовується та підлягає поверненню до ліквідаційної маси банкрута, а містить лише посилання на окремий доказ в матеріалах справи, а саме акт від 30.09.2019.
Таким чином, зазначене рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.238 ГПК України щодо змісту мотивувальної та резолютивної частин рішення, що унеможливлює його виконання та не може вважатись висновком суду щодо розгляду відповідної позовної вимоги.
На такі процесуальні порушення суду першої інстанції апеляційний суд уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про правомірність задоволення місцевим господарським судом позовної вимоги про витребування у ТОВ "Інсайт Фінанс" та повернення до ліквідаційної маси боржника майна, яке було продано на другому повторному аукціоні та передано згідно з актом від 30.09.2019.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що наслідком визнання недійсними результатів аукціону є повернення проданого майна до ліквідаційної маси боржника.
Разом з тим, такий висновок апеляційного суду суперечить обставинам справи, оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що на оспорюваному аукціоні було продано крім майна боржника і нерухоме майно, яке йому не належало.
Відповідно до ст. 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване рішення. У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 ЄСПЛ зазначив, що лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя.
З огляду на зазначене, виходячи з аналізу наведених вище норм, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, знайшли частково своє підтвердження, а оскаржувані судові рішення постановлені за відсутності належної оцінки доказів і доводів сторін, та не можуть вважатися такими, що відповідають критеріям справедливого судового розгляду відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 3 та ч. 4 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Встановивши зазначені вище порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.2020 у справі №908/485/16 підлягають скасуванню, а справа № 908/485/16 направленню на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
При новому розгляді справи суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку доводам та запереченням сторін, наявним у справі доказам, які мають значення для правильного вирішення спору, в тому числі перевірити питання щодо належного складу учасників справи, перевірити склад майна включеного до ЦМК боржника, перевірити доцільність продажу майна боржника у вигляді ЦМК з огляду на його склад та мету реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі - продаж за найвищою ціною, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Оскільки у цьому касаційному провадженні спір по суті не вирішується, а справа підлягає направленню і до суду першої інстанції на новий розгляд, відповідно до ст.129 ГПК України, суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙТ ФІНАНС" - задовольнити.
Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.2020 у справі №908/485/16 - скасувати.
Справу № 908/485/16 направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.
Судді Жуков С. В.
Огороднік К. М.