29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" грудня 2021 р. Справа № 924/691/21
Суддя господарського суду Хмельницької області Грамчука І.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів", м. Хмельницький
до ОСОБА_1 , м. Хмельницький
про стягнення 79000,00 грн.
за участю представників:
від позивача: Керницька І.Р. - представник згідно ордеру
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
06.07.2021р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів", м. Хмельницький до ОСОБА_1 , м. Хмельницький про стягнення 79000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2019 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Грамчуку І.В.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.07.2021 року суд звернувся до Відділу реєстрації місця проживання управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 , м. Хмельницький, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, Затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 р.
На адресу господарського суду Хмельницької області від відділу реєстрації місця проживання управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради надійшла відповідь із інформацією, що громадянин ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 26.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів", м. Хмельницький до ОСОБА_1 , м.Хмельницький про стягнення 79000,00 грн., для її розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09:15 год. "29" вересня 2021 р.
Ухвалою суду від 29.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/691/21 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання у справі №924/691/21 на 09:30 год. 18 жовтня 2021 р.
Ухвалою суду від 18.10.2021 відкладено підготовче засідання у справі №924/691/21 на 09:30 год. 27 жовтня 2021 р.
27.10.2021 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 15 год. 30 хв. "01" листопада 2021 року.
Ухвалою суду від 01.11.2021 закрито підготовче провадження у справі №924/691/21, призначено справу №924/691/21 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 14:30 год. "25" листопада 2021 р.
Ухвалою суду від 25.11.2021 повідомлено сторони про відкладення судового розгляду на 14:30 год. 14 грудня 2021р.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 79000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання умов договору купівлі-продажу акцій №1 від 25.08.2020 р. позивач здійснював періодичні платежі відповідачу 79000,00 грн., за які останній зобов'язався передати покупцю пакет акцій відповідно до установлених у договорі термінів.
Звертають увагу на те, що договір купівлі-продажу акцій №1 від 25.08.2020 є нікчемним, що тягне за собою повернення сплачених позивачем 79000,00 грн.
27.10.2021р. відповідачем подано відзив, у якому просить суд відмовити повністю. В обгрунтування своєї позиції посилається на ст. 203 ЦК України та вважає, що будь-яких ознак недійсності зі змісту договору не випливає.
01.11.2021р. від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№05-22/8800/21 від 01.11.2021), у якій вказано про невідповідність спірного договору положенням чинного законодавства. Посилається на ч.1,8,9 ст.17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст. 215, ч. 4 ст. 655 ЦК України.
Звертає увагу на те, що враховуючи недотримання сторонами, встановлених ч.8 ст.17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вимог про укладення договору купівлі-продажу акцій ПАТ «Холод» за участі (посередництва) торговця цінними паперами, в силу приписів ч.9 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», договір є нікчемним (недійсність якого прямо встановлена законом і визнання недійсним якого в судовому порядку не вимагається).
Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2021р. позовні вимоги підтримав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
25.08.2020р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів"" (покупець) та громадянином ОСОБА_1 (продавець) укладено договір купівлі-продажу акцій №1, відповідно до змісту якого продавець зобов'язується передати у власність покупця пакет акцій Приватного акціонерного товариства «Холод» (код ЄДРПОУ 01553830), а покупець зобов'язується прийняти акції Товариства та оплатити їх вартість у порядку і на умовах, передбачених цим договором.
Вид та категорія акцій: проста іменна акція ПрАТ «Холод». (п. 1.2 договору).
У відповідності до пунктів 1.3,1.4,1.5,1.6 договору кількість акцій: 38649,00 шт. Ціна пакету акцій, що продається за цим договором, становить 550000 тисяч гривень. Номінальна вартість однієї акції 0,25 грн. Загальна номінальна вартість пакету акцій становить 9662,25 грн.
Зберігач акцій: депозитарна установа ТОВ «Фондова компанія «Центр-Інвест» (код ЄДРПОУ 21653380, ліцензія АВ №390863 від 21.01.2010, місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Володимирська,109). (п.1.7 договору).
У відповідності до п. 2.1 договору передача пакету акцій здійснюється продавцем покупцеві в десятиденний термін з дня укладення цього договору шляхом підписання акта приймання-передачі до депозитарної установи. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 3.1 договору покупець зобов'язаний внести суму договору, передбаченого п. 1.4 договору протягом дії договору.
Розрахунки згідно з цим договором здійснюються у грошовій формі та перераховуються на рахунок продавця. (п.3.2 договору).
Пунктом 6.1 договору передбачено, передання покупцю пакету акцій відповідно до установлених у договорі термінів.
Договір діє до 31 грудня 2020 року, але до повного виконання взятих на себе сторонами зобов'язань. (п. 8.4 договору).
На виконання умов договору купівлі-продажу акцій №1 від 25.08.2020р. відповідач зобов'язався передати у власність покупцю пакет акцій приватного акціонерного товариства «Холод», а позивач зобов'язався прийняти акції товариства та оплатити їх вартість у порядку і на умовах, передбачених цим договором.
До матеріалів справи додано платіжні доручення про сплату відповідачу 79000,000 грн. за акції, а саме №58 від 06.11.2020 на суму 15000,000 грн., №46 від 21.10.2020 на суму 15000,00 грн., №20 від 17.09.2020 на суму 10000,00 грн., №10 від 26.08.2020 на суму 14000,00 грн., №68 від 19.11.2020 на суму 25000,00 грн., що не заперечується сторонами в судових засіданнях.
У зв'язку з тим, що відповідач не надав пакет акцій у відповідності до п.6.1 договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 79000,00 грн. боргу.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, 25.08.2020р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу акцій №1, відповідно до змісту якого продавець зобов'язується передати у власність покупця пакет акцій Приватного акціонерного товариства «Холод» (код ЄДРПОУ 01553830), а покупець зобов'язується прийняти акції Товариства та оплатити їх вартість у порядку і на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції, діючий станом на дату укладення Договору) цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок« професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами, які створюються у формі господарського товариства та для яких операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом, а також банками. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає, зокрема, брокерську діяльність.
Згідно з Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», у відносинах щодо реалізації інвестиційних паперів зобов'язана бути залучена третя особа, а саме торговець цінними паперами.
Відповідно до частини 8 статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торгівця цінними паперами, крім випадків:
- розміщення емітентом власних цінних паперів;
- викупу та продажу емітентом власних цінних паперів;
- проведення розрахунків з використанням неемісійних цінних паперів;
- розміщення казначейських зобов'язань України;
- внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб;
- дарування цінних паперів;
- спадкування та правонаступництва цінних паперів;
- вчинення правочинів, пов'язаних з виконанням судових рішень;
- вчинення правочинів у процесі приватизації.
Враховуючи, що правочин щодо купівлі-продажу акцій ПАТ «Холод» не може бути віднесено до визначених ч. 8 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» виключень, договір купівлі-продажу акцій ПАТ «Холод» мав бути вчинений за участю або посередництвом торгівця цінними паперами (доказів наявності такого посередництва відповідач не надав).
За змістом ч. 9 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті, є нікчемними.
Чинним законодавством України встановлені певні особливості щодо договорів купівлі-продажу акцій, зокрема, правочини щодо купівлі-продажу акцій є нікчемними, якщо вони вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті.
Статтею 215 ЦК України встановлено, що:
- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1);
- недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемні правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч. 2);
- якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3).
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст. 219, ч.1 ст. 220, ч.1 ст.224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч.2 ст. 222, ч.2 ст. 223, ч.1 ст. 225 ЦК тощо).
Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Отже, враховуючи недотримання сторонами, встановлених ч. 8 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вимог про укладення договору купівлі-продажу акцій ПАТ «Холод» за участі (посередництва) торговця цінними паперами, в силу приписів ч. 9 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», договір є нікчемним тобто таким, недійсність якого прямо встановлена законом і визнання недійсним якого в судовому порядку не вимагається.
За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Частина 1 ст. 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Проскурів» суми у розмірі 79 000 грн, сплаченої за договором купівлі-продажу акцій №1 від 25 серпня 2020 року підлягають задоволенню.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 79000,00 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів", м. Хмельницький до ОСОБА_1 , м. Хмельницький про стягнення 79000,00 грн. задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів", (29000, м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, буд.11, код 43631478) 79000,00 грн. (сімдесят дев'ять тисяч 00 коп.) основного боргу, 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) витрат судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2021р.
Суддя І.В. Грамчук
Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу ( АДРЕСА_2 ) - рек. з пов. про вручення.