Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" грудня 2021 р. Справа № 922/4194/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Політучій В.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16; код ЄДРПОУ: 14095412)
про визнання протиправним та скасування рішення
за участю представників сторін:
позивача - Гамей В.В. (ордер АВ № 1020626 від 18.10.2021);
відповідача - Романенко Т.М. (витяг з ЄДРПОУ).
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - відповідач), в якій просить суд:
1) скасувати рішення Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 23.09.2021 "Про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2";
2) зобов'язати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради затвердити протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2 щодо придбання ОСОБА_1 майна з публічних торгів: нежитлової будівлі підвалу № 0-1-:-0-13, 1-го поверху № 1-3-:-1-18 в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 421,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ціною лоту 1000001,00 грн. (один мільйон одна гривня).
Крім того, позивачем також заявлено до стягнення з відповідачів судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач, зокрема, посилається на те, що 15.09.2021 він став переможцем проведеного відповідачем в систему ДП "Прозорро. Продажі" аукціону з ідентифікатором № UA-PS-2021-08-26-000135-2 з продажу об'єкта приватизації, а саме: нежитлової будівлі підвалу № 0-1-:-0-13, 1-го поверху №1-3-:-1-18 в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 421.3 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 запропонувавши найбільшу кінцеву цінову пропозицію у розмірі - 1000001,00 грн. Проте 23.09.2021 відповідачем в систему ДП "Прозорро. Продажі" було завантажено рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2 з продажу об'єкта приватизації на підставі ч. 9 ст. 14 Закону про приватизацію, а саме, у зв'язку із тим, що переможцем аукціону «надано копії лише окремих сторінок паспорта громадянина України». Також за посиланням на електронний аукціон https://thetender.com.ua/public/view/UA-PS-2021-08-26-000135-2 з'явилася інформація про те, що позивача дискваліфіковано.
Зазначені дії відповідача позивач вважає такими, що суперечать положенням п.п. 63-64 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432, ч. 9 ст. 14 Закону «Про приватизацію державного і комунального майна», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ , та порушує право позивача на придбання об'єкту приватизації, як переможця аукціону з ідентифікатором № UA-PS-2021-08-26-000135-2.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2021 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.11.2021.
Відповідач надав суду відзив (вх. № 27276 від 18.11.2021), в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог відповідач, зокрема, вказує на те, що 23.09.2021 ним в систему ДП "Прозорро. Продажі" було завантажено рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2 з продажу об'єкта приватизації на підставі ч. 9 ст. 14 Закону «Про приватизацію державного і комунального майна», а саме, у зв'язку із тим, що переможцем аукціону - позивачем у даній справі не було надано копій всіх без виключення сторінок паспорта громадянина України. Відповідач зазначає, що на підставі п. 1 ч. 7 ст. 14 зазначеного Закону потенційні покупці - фізичні особи - громадяни України до заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації подають копію паспорта громадянина України. тобто зазначене свідчить про обов'язок позивача, як учасника аукціону, надати копії всіх без виключення сторінок паспорта громадянина України, а не окремих. Однак, оскільки позивач в порушення вказаного положення Закону, не надав копій 8, 9 та 16 аркуша паспорта громадянина України, зазначене унеможливлює визнання його переможцем аукціону з ідентифікатором № UA-PS-2021-08-26-000135-2 з продажу об'єкта приватизації, та є підставою для його дискваліфікації.
Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив в порядку та строк, встановлені ухвалою від 22.10.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2021
В процесі розгляду справи по суті позивач надав клопотання (вх.. №7690 від 13.12.2021) про доручення доказів щодо судових витрат в якому, з посиланням на умови укладеного між позивачем та адвокатом Гамей В.В. договору про надання правничої допомоги № 28/09/21 від 28.09.2021 та додатку № 1 до нього просить суд стягнути з відповідача 16040 грн. судових витрат, в т.ч. 4540 грн. судового збору та 11500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На судове засідання 13.12.2021 прибули представники сторін.
Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу в його задоволенні.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, на веб-сайті ДП Прозорро за посиланням https://thetender.com.ua/public/view/UA-PS-2021-08-26-000135-2 було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу об'єкта приватизації - нежитлової будівлі підвалу № 0-1-:-0-13, 1-го поверху №1-3-:-1-18 в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 421.3 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Колодязна, буд. 18 (надалі за текстом - Об'єкт приватизації). Замовником цього аукціону був відповідач. Аукціон відбувався за правилами малої приватизації.
Позивач прийняв рішення про участь в електронному аукціоні з ідентифікатором № UA-PS-2021-08-26-000135-2, та з цією метою обрав один з акредитованих ДП Прозорро.Продажі електронних майданчиків для участі у торгах, а саме: TOB "Зе Тендер", створив електронний кабінет, подав документи, які передбачені нормами ч. 7 ст. 14 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна та вчасно сплатив суми реєстраційного внеску в розмірі 1200 грн. та гарантійного внеску в розмірі 47785,46 грн..
В подальшому, за результатами проведеного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2 з продажу об'єкта приватизації, проведеного 15.09.2021, позивач став переможцем цього аукціону, запропонувавши найбільшу кінцеву цінову пропозицію у розмірі 1000001,00 грн.
TOB «Зе Тендер» листом від 15.09.2021 направлено відповідачу протокол про результати електронних торгів з продажу малої приватизації № UA-PS-2021-08-26-000135-2, оригінал заяви на участь у аукціоні разом з доданими до неї оригіналами та копіями документів переможця аукціону
Однак, відповідачем в подальшому прийнято рішення від 23.09.2021 про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2. Дане рішення прийняте з посиланням на ч. 9 ст.14 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а саме, у зв'язку з тим, що переможцем аукціону - позивачем у даній справі не надано копії всіх сторінок паспорта - громадянина України.
Того ж дня відповідачем було завантажено рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону UA-PS-2021-08-26-000135-2 з об'єкта приватизації.
Також за посиланням на електронний аукціон https://thetender.com.ua/public/view/UA-PS-2021-08-26-000135-2 з'явилася інформація про те, що позивача дискваліфіковано.
Разом з тим, як вбачається з поданих позивачем документів разом з заявою на участь в аукціоні (https://thetender.com.ua/public/view/UA-PS-2021-08-26-000135-2. розділ Список учасників/ Заява на участь/ Уваров Анатолій Олегович), позивач з метою участі в аукціоні надав наступні документи: заяву на участь в електронному аукціоні від 14.09.2021, письмову згоду від 14.09.2021, документи щодо сплати реєстраційного та гарантійного внесків та копії наступних сторінок свого паспорту громадянина України: НОМЕР_2 , при цьому копії сторінок свого паспорту громадянина України під номером 8, 9 та 16 надано не було.
Саме ці обставини щодо ненадання копій всіх сторінок паспорта громадянина України відповідач вважав достатніми для прийняття рішення від 23.09.2021 про відмову у затвердженні протоколу електронного аукціону №UА-РS-2021-08-26-000135-2.
Позивач вважає зазначені дії відповідача щодо прийняття рішення від 23.09.2021 про відмову у затвердженні протоколу електронного аукціону № UА-РS-2021-08-26-000135-2 такими, що суперечать положенням п.п. 63-64 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432, ч. 9 ст. 14 Закону «Про приватизацію державного і комунального майна», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ , та порушує право позивача на придбання об'єкту приватизації, як переможця аукціону з ідентифікатором № UA-PS-2021-08-26-000135-2.
Обставини щодо скасування рішення відповідача від 23.09.2021 про відмову у затвердженні протоколу електронного аукціону № UА-РS-2021-08-26-000135-2 та зобов'язання відповідача затвердити протокол про результати електронного аукціону № UА-РS-2021-08-26-000135-2 щодо придбання позивачем об'єкту приватизації стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам, та виконуючи приписи, які містить постанова Верховного суду від 09.02.2021 по даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як встановлено ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ст. 20 ГПК України).
Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного або комунального майна" приватизація державного або комунального майна - (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
Частиною 6 ст. 3 названого закону передбачено, що приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.
Статтями 6, 8 цього ж закону встановлено, що суб'єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці. Покупцями об'єктів приватизації з урахуванням обмежень, установлених цією статтею, можуть бути, зокрема громадяни України, іноземні громадяни.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про приватизацію державного або комунального майна" Приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом:
1) продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій;
2) викупу об'єктів приватизації.
Згідно з ч. 1 ст. 15 "Про приватизацію державного або комунального майна" об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1, 7-8 ст. 14 вказаного закону передбачено, що потенційні покупці зобов'язані подати разом із заявою у довільній формі інформацію і документи на участь у приватизації, визначені: частиною сьомою цієї статті, - для об'єктів малої приватизації.
До заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації подаються:
1) для потенційних покупців - фізичних осіб - громадян України - копія паспорта громадянина України;
2) для іноземних громадян - копія документа, що посвідчує особу;
3) для потенційних покупців - юридичних осіб: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів; документ про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів; інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності; остання річна або квартальна фінансова звітність;
4) документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, а також документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску в розмірі 10 відсотків стартової ціни з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом), на рахунок, визначений частиною одинадцятою цієї статті;
5) письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов'язань, визначених умовами продажу.
Організатор аукціону з продажу об'єкта малої приватизації не має права витребувати від потенційного покупця інші документи і відомості, ніж передбачені частиною сьомою цієї статті.
При цьому, частинами 9 ст. 14 цього ж закону передбачено, що орган приватизації з продажу об'єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який:
не відповідає вимогам статті 8 цього Закону;
не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом;
подав неправдиві відомості про себе.
Не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів та подальшому укладенні договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.
Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону.
Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.
Окрім того, п. 10 ст. 14 цього ж Закону передбачено, що після закінчення електронного аукціону організатор аукціону з продажу об'єкта малої приватизації здійснює перевірку заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації разом із доданими до неї документами та інформацією переможця аукціону та у разі невідповідності доданих до заяви документів приймає рішення відповідно до частини дев'ятої цієї статті. Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.
Механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону про приватизацію визначає Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №432 (надалі за текстом - Порядок).
Згідно з п. п. 63-64 Порядку, переможець електронного аукціону визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону.
Переможець електронного аукціону: підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою; укладає договір купівлі-продажу об'єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
Разом з тим, п. п. 66-67 Порядку також передбачено, що переможцем електронного аукціону вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у випадках, передбачених пунктом 67 цього Порядку, учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у разі однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше, за умови відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника про відмову від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.
У разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 14, абзацом третім частини шостої статті 15 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.
В даному випадку, як вже зазначалося, при прийнятті рішення від 23.09.2021 про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2 відповідач керувався ч. 9 ст. 14 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», оскільки переможцем аукціону - позивачем у даній справі не надано копії всіх сторінок паспорта - громадянина України, а саме, останній надавши копії сторінок 1-7,10-15 власного паспорту громадянина України не надав при цьому сторінок під номером 8, 9 та 16 цього паспорта.
Однак, при прийнятті зазначеного рішення відповідач допустив надмірний формалізм оскільки безпідставно не врахував положення абз. 2 ч. 9 ст. 14 вказаного вище Закону, згідно з яким не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів та подальшому укладенні договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.
В даному випадку, допущена позивачем помилка щодо ненадання копій 8, 9 та 16 сторінок власного паспорта громадянина України не впливає на зміст заяви або документів до заяви, оскільки жодним чином не заважала відповідачу, зокрема, ідентифікувати особу яка приймала участь в аукціоні.
Відповідно до п. 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ (надалі за текстом - Положення), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Пунктом 3 Положення визначено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
В пункті 5 Положення зазначено, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88x125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
В пункті 6 Положення визначено, які відомості повинні міститися на кожній сторінці паспорта громадянина України.
Зокрема, на першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою.
Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних до паспорта, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина.
На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.
Отже, Положенням чітко визначено, яку інформацію про особу має містити паспорт громадянина України та його кожна сторінка зокрема.
Таким чином, розміщення інформації на сторінках 8, 9 паспорту громадянина України є не обов'язковим, а інформація, яка розміщується на цих сторінках виключно на прохання громадянина жодним чином не ідентифікує його особу.
Також з Положення чітко вбачається, що інформація про особу, яка може зазначатися на сторінках 8, 9 паспорту громадянина України, не може вказувати на те, чи належить ця особа до переліку осіб, які не можуть бути покупцями на аукціоні згідно з ч. 2 ст. 8 Закону про приватизацію.
Таким чином, незалежно від того яка інформація розмішена на сторінках 8 та 9 паспорта позивача, ця інформація не могла мати будь-якого значення при прийнятті відповідачем рішення щодо затвердження протоколу електронного аукціону.
До того ж, як зазначає представник позивач, зокрема в судовому засіданні 13.12.2021, на сторінках 8 та 9 належного позивачу паспорту громадянина України не зазначена будь-яка інформація, і саме тому позивач не долучив копії цих сторінок до своєї заяви на участь в аукціоні.
Разом з тим, згідно з вимогами вказаного вище Положення, на сторінці 16 паспорту громадянина України може міститися інформація про місце реєстрації особи.
Однак, в даному випадку з наданої позивачем копії паспорту громадянина України вбачається, що останній запис про його місце реєстрації міститься на сторінці 14 його паспорту, а сторінка 15 взагалі не заповнена. Відповідно, сторінка 16 належного позивачу паспорта також не заповнена, оскільки інформація про зміну місця реєстрації вноситься послідовно на кожній наступній сторінці після сторінки під номером 14.
До того ж, як зазначає представник позивач, зокрема в судовому засіданні 13.12.2021, на сторінці 16 належного позивачу паспорту громадянина України не зазначена будь-яка інформація, і саме тому позивач не долучив її копію до своєї заяви на участь в аукціоні.
Окрім того, як свідчать матеріали справи, з метою надання роз'яснень зазначеного питання, позивач звернувся до Міністерства юстиції України з запитом № 24 від 24.09.2021 про надання інформації, в якому просив надати наступні роз'яснення:
- які копії сторінок паспорту учасник аукціону зобов'язаний додати до заяви на участь в аукціоні з реалізації об'єктів малої приватизації?;
- чи є обов'язковим додавати до заяви на участь в аукціоні копію всіх 16-ти сторінок паспорту та його обкладинки?;
- чи достатньо надати лише заповнені сторінки паспорту (1-3 сторінки та сторінки щодо реєстрації постійного місця проживання), без надання додаткової інформації про сімейний стан, групу крові, дітей та іншої інформації.
У зв'язку з тим, що відповідно до Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, вказаний запит було пере направлено Міністерством юстиції України до Фонду державного майна України.
У відповідь на вказаний запит Позивача Фонд державного майна України надав лист від 27.10.2021 року №10-21-25275, в якому вказав, що копія паспорта учасника аукціону повинна забезпечити ідентифікацію фізичної особи та містити інформацію, достатню для проведення перевірки ідентифікації потенційного покупця та даних, які зазначаються такою особою в заяві на участь в електронному аукціоні.
В даному випадку, надані позивачем для участі в аукціоні копії сторінок 1-7,10-15 власного паспорту громадянина України дозволяють в повній мірі забезпечити як ідентифікацію позивача, так і провести перевірку іншої необхідної інформації зазначеної позивачем в заяві на участь в електронному аукціоні.
До того ж, п. 16 Порядку передбачено, оператор електронного майданчика розміщує на веб-сайті електронного майданчика інструкції з детальною інформацією про користування ним, описом умов реєстрації та механізму завантаження документів для участі в електронному аукціоні та забезпечує антивірусну та технічну перевірку інформації та матеріалів перед їх передачею до електронної торгової системи та/або збереженням.
Згідно з п. 19 Порядку, отримання оператором електронного майданчика згоди на збирання, обробку (реєстрацію, накопичення, зберігання, адаптування, зміну, поновлення), використання і поширення (розповсюдження, реалізацію, передачу третім особам), знеособлення, публікацію, знищення персональних даних фізичної особи відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”, а також попередньої згоди на очікування з метою підготовки і проведення електронного аукціону є обов'язковим під час реєстрації для участі в електронному аукціоні фізичної особи, яка має намір взяти участь у ньому. Оператор електронного майданчика проводить перевірку відповідності ідентифікаційної інформації (для громадян України - паспортні дані; для іноземних громадян - дані документа, що посвідчує особу; для юридичних осіб - резидентів - дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; для юридичних осіб - нерезидентів - дані документа про реєстрацію у державі місцезнаходження), наданої особою, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, даним, які зазначаються такою особою в заяві на участь в електронному аукціоні. Невідповідність наданої інформації є підставою для відмови такій особі у доступі до участі в електронному аукціоні.
В даному випадку, оператор електронного майданчика здійснив допуск позивача до участі в аукціоні № UА-РS-2021-08-26-000135-2 з продажу об'єкта приватизації, тобто тим самим підтвердив проведення перевірки відповідності ідентифікаційної інформації позивача, в т.ч. паспортних даних.
Однак, відповідач зазначених обставин при прийнятті рішення від 23.09.2021 про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2 також безпідставно не врахував.
Суд також зазначає та враховує той факт, що оскаржуване позивачем рішення відповідача від 23.09.2021 про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2 крім посилання про не надання позивачем копій певних сторінок паспорта взагалі не містить будь-якої інформації стосовно того, яка значення в даному випадку мають копії відсутніх сторінок паспорта для вирішення питання про затвердження протоколу про результати електронного аукціону, та які відомості не вдалося перевірити з огляду на відсутність копій цих сторінок паспорта.
Зазначене додатково свідчить про допущений відповідачем формалізм при вирішенні вирішення питання про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2 згідно з рішенням від 23.09.2021.
Суд також зазначає, що згідно зі ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного або комунального майна" основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику.
Приватизація здійснюється на основі таких принципів:
законності;
відкритості та прозорості;
рівності та змагальності;
державного регулювання та контролю;
продажу об'єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об'єктів;
захисту економічної конкуренції;
створення сприятливих умов для залучення інвестицій;
повного, своєчасного та достовірного інформування про об'єкти приватизації та порядок їх приватизації;
забезпечення конкурентних умов приватизації.
В даному випадку, відповідач, як замовник аукціону, фактично з формальних підстав відмовив у затвердженні протоколу електронного аукціону, на якому позивачем було виявлено переможця, та який запропонував кінцеву ціну - 1000001 грн. за об'єкт приватизації, що є більше ніж у двічі більшу за початкову ціну, яка становила 477854,56 грн. Однак, такі дії органу приватизації суперечать сутності процесу приватизації, порушують її основні принципи, а так само порушують права та інтереси позивача, як переможця аукціону, на придбання об'єкта приватизації за найбільшою запропонованою на аукціоні ціною.
Окрім того, подальші дії відповідача щодо дискваліфікації позивача додатково завдає матеріальних збитків позивачу, оскільки в такому випадку останній на підставі п. 112 Порядку фактично позбавляється права на повернення реєстраційного внеску в сумі 1200 грн. та гарантійного внеску в сумі 47785,46 грн., сплачених за участь в аукціоні.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, та виклав окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” №33202/96, “Oneryildiz v.Turkey” №48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” №30985/96).
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позивачем позову з вищевказаних підстав та мотивів, скасування спірного рішення відповідача від 23.09.2021 "Про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2", та зобов'язання відповідача затвердити протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2 проведеного 15.09.2021 щодо придбання позивачем майна з публічних торгів: нежитлової будівлі підвалу № 0-1-:-0-13, 1-го поверху № 1-3-:-1-18 в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 421,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Колодязна, буд. 18 за ціною лоту 1000001,00 грн. (один мільйон одна гривня).
Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з необхідністю звернення до суду з позовом у даній справі та отримання юридичного захисту позивач уклав з адвокатом відповідний договір.
Зокрема, 28.09.2021 між позивачем, як клієнтом, та адвокатом Гамеєм В.В. укладено Договір про надання правової допомоги №28/09/21 від 28.09.2021 року, відповідно до п. 1.2. адвокат, якого крім іншого, за дорученням клієнта зобов'язується надавати правову допомогу клієнту як позивачу в процедурі оскарження рішення Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 23.09.2021 року про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UА-РS-2021-08-26-000135-2, зокрема, супроводжувати цю процедуру у судах усіх інстанцій, органах виконання судових рішень та інших установах.
Пунктами 4.1., 4.2. Договору визначено, що на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Товариства. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката при виконанні робіт наведених у п. п. 1.1.-1.3. цього договору вказано у додатку № 1, що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 1.1. Додатку № 1 від 28.09.2021 року до Договору про надання правової допомоги №28/09/21 від 28.09.2021 року (далі за текстом - Додаток №1) сторони домовилися, що гонорар адвоката за надання правничої допомоги згідно цього Договору складається з наступних частин, залежно від виконаної адвокатом роботи та наданих послуг:
1.1.2. підготовка позовної заяви, додатків до неї та подання її до суду - 3000,00 (три тисячі) грн.;
1.1.7. підготовка клопотань, заяв тощо - 500,00 (п'ятсот) грн. за один документ;
1.1.8. участь у судовому засіданні (у суді будь-якої інстанції) - 2000,00 (дві тисячі) грн. за одне засідання;
1.1.11. винагорода Адвоката за позитивне рішення на користь Клієнта у суді першої інстанції - 5000,00 (п'ять тисяч) грн.
В пунктах 1.З., 1.4. Договору сторони визначили, що гонорар адвоката складається з двох частин - авансу та основної частини гонорару. Розмір авансу згідно цього Договору становить 5000,00 (п'ять тисяч) грн. та сплачується клієнтом на рахунок адвоката протягом 15 (п'ятнадцять) робочих днів з моменту укладення цього Договору.
В пунктах 1.6. та 1.7. Додатку № 1 сторони домовилися, що клієнт має сплатити гонорар адвокату протягом 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання від Адвоката Звіту про виконання доручення. Сторони визначили, що адвокат має надіслати на адресу клієнта Звіт про виконання доручення протягом 5 (п'ять) робочих днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення, прийнятого щодо вирішення справи відповідним судом першої, апеляційної, касаційної інстанції.
Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов Договору квитанцією від 18.10.2018 сплатив на користь адвоката Гамей В.В. аванс в сумі 5000 грн.
Як зазначає позивач, та свідчать матеріали справи, станом на момент винесення даного судового рішення адвокат Гамей В.В. в рамках Договору виконав такий обсяг робіт з вартістю:
- підготував та подав до суду позовну заяву; вартість - 3000,00 грн.;
- подав до суду клопотання про долучення доказів від 10.11.2021; вартість - 500,00 грн.;
- подав клопотання про участь у судовому засіданні 13.12.2021 року в режимі відеоконференції (з надсиланням копії Відповідачу); вартість - 500,00 грн.;
- взяв участь у судовому засіданні 13.12.2021 року; вартість - 2000,00 грн.;
- підготував клопотання про розподіл судових витрат; вартість - 500,00 грн.
Окрім того, з огляну на прийняття судом даного рішення про задоволення заявленого позову, адвокат Гамей В.В. має право на отримання винагороди Адвоката в сумі 5000 грн. на підставі п. 1.1.11 Додатку № 1
Таким чином, винагорода адвоката Гамея В.В. за виконану роботу щодо представництва позивача у цій справі станом на 13.12.2021 року становить 11500,00 грн.
З посиланням на вказані обставини позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 11500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які складаються з 6500 грн. витрат на правову допомогу передбачених п.п. 1.1.2, 1.1.7, 1.1.8. Додатку № 1 до Договору (частина з яких в сумі 5000 грн. позивачем вже сплачена), а також 5000 грн. винагорода Адвоката за позитивне рішення передбаченого п. 1.1.11 Додатку № 1 до договору.
При вирішенні зазначеного питання судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
В п. 5.44. постанові Великої палати Верховного суду від 12.05.2020 по справі № 904/4507/18 зроблено правовий висновок згідно з яким не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1-2 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому, ч. 3 названої статті також передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268).
Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем частини витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн. підтверджується матеріалами справи; що з прийняттям рішення у позивача виникли додаткові зобов'язання щодо сплати на користь адвоката гонорару в розмірі 5000 грн. за позитивне рішення на підставі п. 11.1. Додатку № 1 до договору, та 1500 грн. за надані послуги; що загальна вартість наданих адвокатом послуг в сумі 11500 грн., які позивач просить покласти на відповідача, є співрозмірною щодо ступеня складності спору та витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги; що відповідач не надав суду жодного доказу неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат та не надавав суду клопотання про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність розподілу витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги виходячи з заявленої позивачем до стягнення суми в розмірі 11500 грн.
Частиною 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача;
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається - у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що за результатами розгляду справи заявлений позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 4540 грн. судового збору та 11500 грн. витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати рішення Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16; код ЄДРПОУ: 14095412) від 23.09.2021 "Про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2".
Зобов'язати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16; код ЄДРПОУ: 14095412) затвердити протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000135-2 щодо придбання ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) майна з публічних торгів: нежитлової будівлі підвалу № 0-1-:-0-13, 1-го поверху № 1-3-:-1-18 в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 421,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ціною лоту 1000001,00 грн. (один мільйон одна гривня).
Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16; код ЄДРПОУ: 14095412) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 4540 грн. судового збору та 11500 грн. витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "15" грудня 2021 р.
Суддя О.І. Байбак