Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/954/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків
до Приватного акціонерного товариства "Сокомаринад", м.Харків
про стягнення коштів 390 220,23 грн.
за участю представників:
прокурор: Шовкопляс М.М., (посв.№057368) від 09.10.2020;
позивача: Полухін А.В., (витяг з ЄДР);
відповідача: Літкевич О.В., адвокат.
Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Приватного акціонерного товариства "Сокомаринад" про стягнення на користь держави збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 390 220,23 грн.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
14.04.2021 відповідач до суду надав відзив на позовну заяву (вх.№8525), в якому важає позовні вимоги безпідставиними та просить відмовити у їх задоволенні, з огляду на те, що під час проведення Держекоінспекцією планової перевірки ПрАТ "СОКОМАРИНАД" не встановлена работа котла твердопаливного SWaG-50, а отже висновок в акті позапланової перевірки по роботі вказаного котла є неправомірним. Наголошує на тому, що Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, набула чинності з 15.05.2020року, передбачений нею розрахунок розмірів відшкодування збитків може бути застосований лише до відносин, що виникли після набрання нею чинності. Твердження прокурора про ненадання відповідачем Держекоінспеціїї інформації щодо часу роботи джерел викиду забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викиду вважає таким, що не відповідає дійсності.
Крім цього, 14.04.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про призначення експертизи (вх.№8525).
26.04.2021 від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№9491), а також заперечення на клопотання про призначення експертизи.(вх.№9492).
12.05.2021 від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшли письмові заперечення (вх.№10816), в яких посилається на відсутність необхідності задоволення клопотання відповідача про призначеня експертизи.
Також, Державна екологічна інспекція у Харківській області 12.05.2021 надала до суду відповідь на відзив (вх.№10817) за змістом якої наголошує на тому, що відповідачем не було використано свого права на звернення до суду з метою захисту порушених прав, а саме визнання дій щодо проведення перевірки, нарахування шкоди або складання акту такими, що вчиненні з порушенням вимог діючого законодавства. Вказує, що Відповідно до п.3.11 Методики розрахунку інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб'єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб'єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу. Вважає, що п.4.1 та формула Методики від 28.04.2020р. №277, за яким позивачем розраховано збитки є аналогічним п.4.1 та формулі Методики від 10.12.2008р. №639, яка діяла на час вчинення відповідачем порушень, відповідно, застосування Методики №277 для розрахунку збитків, які заподіяні відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, жодним чином не вплине на визначений позивачем розмір шкоди.
26.05.2021 прокуратура до суду надала заперечення на клопотання (вх.№12194), в яких наголошує на тому, що запропоновані відповідачем питання не входять в межі судової інженерно-екологічної експертизи.
Протокольною ухвалою від 26.05.2021 на підставі п.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 23.06.2021.
16.06.2021 відповідач до суду надав Додаткові пояснення (вх.№14221) разом із документами для долучення останніх до матеріалів справи та клопотанням про поновлення строків на їх подання до суду.
22.06.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення експертизи (вх.№14598), в якому останній уточнює питання, які на його думку, мають бути поставлені експерту під час проведення експертизи, а тому просить суд призначити у справі судову екологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса і на вирішення поставити наступне питання:
Протокольною ухвалою від 23.06.2021 на підставі ч.1 ст.119 ГПК України поновлено відповідачу строк для подання доказів, які були ним додані разом з Додатковими поясненнями. Вказані докази долучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 задоволено клопотання відповідача про призначення експертизи, призначено у справі №922/954/21 судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса.
На адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання судового експерта Національного Наукового Центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 18755 від 27.07.2021.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 клопотання судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 18755 задоволено, провадження у справі №922/954/21 зупинено на час проведення експертизи та матеріали справи направлено до Національного наукового центру "інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".
26.10.2021 від директора Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса до суду надійшло повідомлення від 21.10.2021 №18754/18755 про зняття експертизи з виконання у зв'язку із відсутністю оплати за її проведення.
Ухвалою суду від 04.11.2021 поновлено провадження у справі № 922/954/21 та призначено підготовче засідання на 10.11.2021 о 12:40.
10.11.2021 відповідач до суду надав клопотання (вх.№26429), в якому зазначає, що у підприємства не має можливості сплатити виставлену Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса оплату за проведення експертизи у розмірі 120 127,00 грн., з урахуванням чого просить повторно призначити у справі екологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (18015, м.Черкаси, вул. Свято-Макаріївська, 135А (3 поверх)), оскільки ,зі слів відповідача, у вказаній експертній установі вартість послуг за проведення експертизи є значно меншою.
Протокольною ухвалою від 10.11.2021 у задоволенні клопотання відповідача (вх.№26429 від 10.11.2021) відмовлено з огляду на закінчення строків розгляду справи в підготовчому провадженні та з врахуванням того, що судом за клопотанням відповідача вже призначалася судова експертиза у справі №922/954/21, яка була знята з виконання за відсутністю дій (оплати за проведення еспертизи) з боку останнього.
У судовому засіданні 08.12.2021 прокурор та представник позивача позов підтримали, а представник відповідача проти задоволення позову заперечувала
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
В період з 25.11.2019р. по 06.12.2019р. Державною екологічною інспекцією у Харківській області (надалі-позивач) проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним акціонерним товариством «СОКОМАРИНАД», за результатами якої складено акт перевірки №888/11-02/03-06 від 06.12.2019р.
Згідно з розділом VI акту (опис виявлених порушень) під час перевірки встановлений факт порушення ПрАТ "Сокомаринад" (надалі-відповідач) ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». У вказаному акті зазначено, що під час проведення планової перевірки (візуальним обстеженням) встановлено: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від наступних джерел викидів (утворення): котлу ДКВР4/13 (джерело викиду - труба); акумуляторної (джерело викиду - труба); зварювального апарату, токарного верстату, свердлильного верстату, точильного верстату (джерело викиду - дверні та віконні отвори); пропан-кисневого різак ( джерело викиду - дверні та віконні отвори); пост фарбування ( джерело викиду - дверні та віконні отвори); котлу РОСС АОГВ-32 (джерело викиду - труба); котлу РОСС АОГВ-32 (джерело викиду - труба);ГРП - (неорганізоване джерело викиду - залповий викид).
Надано дозвіл на викиди від 28.11.2013р. № 6310138800-515, терміном дії по 28.11.2018р. Тобто, з 29.11.2018р. джерела викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: котел ДКВР4/13, акумуляторна, зварювальний апарат, токарний верстат, свердлильний верстат, точильний верстат, пропан-кисневий різак, пост фарбування, два котла РОСС АОГВ-32 працюють за відсутності дозволу на викиди. Джерело утворення (викиду) - ГРП не було враховано в дозволі на викиди від 28.11.2013р. № 6310138800-515, тобто, є новоутвореним, та працює за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин.
Відповідно до припису № 249/03-13 від 09.12.2019р. Державної екологічної інспекції у Харківській області, відповідача зобов'язано, в тому числі отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідачем на адресу позивача були надані відповіді від 19.12.2019р., від 04.03.2020р. № 1 про усунення порушень, зазначених в акті складеного за результатами проведення (планового) позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавств у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №888/11-02-02-06 від 06.12.2019р., а саме: про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 6310138800-5557 від 24.02.2020, термін дії дозволу 10 років, з 24.02.2020 по 24.02.2030.
Постановою Державної екологічної інспекції у Харківській області від 24.01. 2020р. у справі 02-14/10, директора ПрАТ «СОКОМАРИНАД» Галауз Є.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 78 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення - штрафу у сумі 136 грн., у зв'язку з тим, що він допустив порушення у частині охорони атмосферного повітря, а саме, допустив здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
В період з 28.05.2020р. по 05.06.2020р. Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватного акціонерного товариства «СОКОМАРИНАД», за результатами якої було складено акт №453/11-02/02-06 від 05.06.2020р.Підставою для проведення позапланової перевірки стала перевірка стану виконання припису № 249/03-13 від 09.12.2019р.
Під час позапланової перевірки (пункт 1 Опису виявлених порушень Акту перевірки №453/11-02/02-06 від 05.06.2020р.) виявлено, що за результатами попередньої планової перевірки підприємством отриманий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 24.02.2020р. № 6310138800-5557, відповідно до якого стаціонарними джерелами викиду (утворення) забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: котел ДКВР4/13 (джерело викиду № 1), котел РОС 322.25А.00.000РЕ (джерело викиду № 2), котел РОС 322.25А.00.000РЕ (джерело викиду № 3), котел твердопаливний SWaG-50 (джерело викиду № 4), ГРП (джерело викиду № 5), зварювальний апарат, токарний верстат, свердлильний верстат, точильний верстат, що розміщені на зварювальній ділянці (джерело викиду № 6), акумуляторна, що розміщена на станції обслуговування (джерело викиду № 7), газовий різак (джерело викиду № 8).
Вказані джерела викидів зазначені у Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на проммайданчику Приватного акціонерного товариства «СОКОМАРИНАД», яка проведена у грудні 2019 році на виконання припису № 249/03-13 від 09.12.2019р. для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Після проведення позапланової перевірки ПрАТ «СОКОМАРИНАД», отриманий припис № 54/02-13 від 11.06.2020р., в пунктах 1 та 2 якого зазначено про необхідність надання інформації стосовно часу роботи джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викиду за період з 29.11.2018р. по 23.02.2020р. (по п.1) та за період з 28.05.2017р. по 23.02.2020р. з посиланням на п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 277 від 28.04.2020р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 414/34697 від 07.05.2020р.
На виконання припису відповідачем на адресу позивача були надані відповіді від 22.07.2020р. та від 28.07.2020р.про усунення порушень, зазначених в актах складеного за результатами проведення (планового) позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавств у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №888/11-02-02-06 від 06.12.2019р. та №453/11-02/02-06 від 05.06.2020р.
Відповідачем у відзиві на позов наголошено, що так як предметом перевірки в період з 28.05.2020р. по 05.06.2020р. була перевірка стану виконання припису від 09 грудня 2019 року № 249/03-13, винесеного за результатами планової перевірки, і жодного нового порушення ПрАТ «СОКОМАРИНАД» Інспекцією не виявлено, посилання в приписі № 54/02-13 від 11.06.2020р. на Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 277 від 28.04.2020р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 414/34697 від 07.05.2020р, на яку відсутнє посилання в акті планової перевірки № 888/11-02/02-06 від 06.12.2019р. та в приписі від 09 грудня 2019 року № 249/03-13, є неправомірним. За таких обставин Відповідач з посиланням на ст. 19 Конституції України відмовив у наданні інформації про кількість годин роботи джерел викидів (окремо по кожному).
Позивачем у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020р. № 277 (далі - Методика № 277) було проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі Приватним акціонерним товариством «СОКОМАРИНАД» в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 390 220,23 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензіями №234 від 11.12.2020, №251 від 28.12.2020, №252 від 28.12.2020, №254 від 28.12.2020 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу.
Однак, вимоги викладені в претензіях ПрАТ "СОКОМАРИНАД" не були задоволені.
Зазначені обставини стали підставами для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі в якому заявник просить суд стягнути з ПрАТ "СОКОМАРИНАД" на користь держави збитки, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 390 220,23 грн.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що, підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, серед іншого, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
У відповідності до ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 (надалі Порядок).
Пунктом 2 цього Порядку визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом. Особи, винні, зокрема, у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом (ст.ст.33-34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).
З викладеного вбачається, що здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є порушенням імперативних приписів Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Судом встановлено, що позивач під час визначення ціни позову було використано положення Методики № 277.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № З-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим і актом.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем здійснено розрахунок наднормативних викидів за період часу з 29.11.2018р. по 23.02.2020р. (по джерелам викидів № 1,№ 2, № 3, № 5, № 7) та з 02.12.2019р. по 23.02.2020р. (по джерелу викидів № 4) на підставі Методики № 277.
З огляду на положення ст. 58 Конституції України, а так саме висновки, викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 р. № 1-зп та інших відносно дії нормативно-правових актів у часі, суд зазначає про неможливість застосування положень Методики № 277 до порушень, які були вчинені до моменту набрання законної сили даним нормативно-правовим актом.
В судовому засіданні представник позивача також не навів нормативного обґрунтування щодо можливості застосування вищезазначеної Методики № 277 до спірних правовідносин.
Отже, сума завданих відповідачем збитків є недоведеною.
Стосовно доводів позивача в судовому засіданні про неможливість застосування Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008р. (далі - Методика № 639), оскільки з 02.08.2018р. по 21.10.2019р. наказ Міністерства навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» не діяв, був визнаний протиправним та нечинним рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2018р., яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018р. у справі №826/3820/18, суд зазначає, що дані судові рішення були скасовані постановою Верховного Суду від 15.10.2019р. (з урахуванням ухвали від 22.10.2019р. про виправлення описки),у задоволенні позову відмовлено.
Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639.
Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання; поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.
Отже, як вказав суд касаційної інстанції, визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» призводить до звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності у зв'язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв'язку із виявленням таких порушень законодавства. А відтак, наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутності сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.
Постанова Верховного Суду від 21.10.2019р. у справі №826/3820/18 набрала законної сили. Отже, позивач не був позбавлений можливості в межах строку позовної давності звернутися до відповідача з запитом про час роботи джерел викиду в режимі наднормативного викиду в годинах, з посиланням на Методику № 639, яка діяла на час здійснення порушення для виконання розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та направити відповідачу в подальшому претензію.
Позивачем також не надано пояснень відносно встановлення актом позапланової перевірки № 453/11-02/02-06 від 05.06.2020р. викидів забруднюючих речовин в атмосферу від джерела викиду № 4 - котла твердопаливного SWaG-50, оскільки акт № 888/11-02/03-06, складений за результатами планової перевірки 06.12.2019 не містить посилань на таке джерело викидів забруднюючих речовин як твердопаливний котел. Висновок про наявність джерела викиду № 4 зроблений не на підставі виявленого порушення під час планової перевірки та складеного за її результатами акту, а на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу № 6310138800-5557 від 24.02.2020р.
Стосовно посилання позивача на позапланову перевірку, як на підставу для пред'явлення позову, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення позапланової перевірки стала перевірка виконання відповідачем припису № 249/03-13 від 09.12.2019 року, винесеного за результатами планової перевірки позивача.
В акті № 453/11-02/02-06 від 05.06.2020, який був складений за результатами позапланової перевірки, не міститься інформація, що під час вказаної перевірки здійснювалось обстеження джерел викидів та було встановлено факт наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Зазначені в акті № 453/11-02/02-06 від 05.06.2020 порушення, що були виявлені під час проведення попередньої (планової) перевірки, свідчать лише про те, що порушення, що стали причиною для нарахування збитків були виявлені під час планової перевірки в період з 25.11.2019 по 06.12.2019, а в акті позапланової перевірки лише повторно зазначено про факт їх виявлення.
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність та необгрунтованість вимог, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.
Повне рішення складено "15" грудня 2021 р.
Суддя С.Ч. Жельне