вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"14" грудня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/960/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної, за участю секретаря судового засідання С.Оліфер розглянувши увідкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуклесолар Україна" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості в сумі 726 910 грн 47 коп.,
за участю представників сторін:
від відповідача - Деркач В.В.
В листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нуклесолар Україна" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 726 910 грн 47 коп., з яких: 716 400 грн 00 коп. - основний борг, 2 149 грн 20 коп. - інфляційне збільшення заборгованості, 8 361 грн 27 коп. - 3% річних.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №53-122-01-21-10441 від 3 березня 2021 року, а саме у відповідності до ярлика на придатну продукцію № 1-6-70 від 14.04.2021 року Позивач передав, а відповідач прийняв товар згдно до Специфікації. Оплата товару мала бути здійснена до 29.05.2021 року в розмірі 716400,00 грн з ПДВ. Проте, станом на 19.10.2021 року оплати від Відповідача не надходило.
18 листопада 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому Відповідач визнає заявлені вимоги в частині основного боргу у розмірі 716 400,00 грн. При цьому, 2 149,20 грн - інфляційне збільшення заборгованості та 8 361,27 грн - 3% річних не визнає та просить суд відмовити у задоволенні останніх. Також, просив суд, до початку розгляду справи по суті, в порядку ч. 1 ст. 130 ГПК України, вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого даним товариством при поданні позову.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою суду від 03.11.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуклесолар Україна" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.11.2021 року.
Розпорядженням керівника апарату від 22.11.2021 року №01-04/74/2021 в зв'язку з тим, що суддя Н. Політика з 22.11.2021 року перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, та не зможе продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені ГПК України, з метою недопущення порушення строків розгляду вищевказаної справи відповідно до пунктів 2.3.25, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/960/21.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 року справу № 918/960/21 передано судді Н.Церковній, яка ухвалою суду від 23.11.2021 року прийняла справу № 918/960/21 до свого провадження.
25 листопада 2021 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.2021 року.
26 листопада 2021 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог в порядку ст. 42 ГПК України, яку прийнято судом та згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача 716400,00 грн - основного боргу, 2149,20 - інфляційних втрат та 8243,51 грн 3% річних.
01 грудня 2021 року від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в частині стягнення 50 000,00 грн основного боргу.
06 грудня 2021 року від відповідача надійшли докази про часткове погашення основного боргу в розмірі 100 000,00 грн.
Ухвалою суду від 07.12.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 918/960/21, призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2021 року.
Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2021 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчать матеріали справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.12.2021 року визнав позовні вимоги в частині основного боргу згідно поданого відзиву та просив суд закрити провадження в частині стягнення 150 000,00 грн основного боргу.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
03 березня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НУКЛЕСОЛАР УКРАЇНА» (надалі - Позивач) та ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» (надалі -Відповідач) було укладено Договір № 53-122-01-21-10441 від 03 березня 2021 року (надалі - Договір).
Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відбитками печаток останніх.
Згідно п. 1.1. Договору Постачальник (ТОВ «Нуклесолар Україна») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, поставити та передати у власність Замовника, а Замовник (ВП РАЕС) зобов 'язується оплатити продукцію згідно з специфікацією вказаною в договорі. Відповідно до специфікації загальна сума договору складає 716 400,00 гривень з ПДВ
Відповідно до ярлика на придатну продукцію № 1-6-70 від 14.04.2021 року Позивач передав, а Відповідач прийняв товар повністю відповідно до Специфікації.
Відповідно до п.6.1. Договору поставки № 53-122-01-21-10441 від 03 березня 2021 року оплата товару мала бути здійснена до 29.05.2021 року в розмірі 716400 гривень, 00 копійок з ПДВ. Станом на 19.10.2021 року оплати від Відповідача не надходило.
Відповідно до п. 6.1. Договору оплата Продукції проводиться Покупцем шляхом перерахування коштів протягом 45-ти календарних днів з моменту оформлення ярлика на придатну продукцію.
Специфікація підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їхніми печатками.
Крім того, судом встановлено, що між сторонами підписано технічну специфікацію.
Так, 01.04.2021 року ТОВ «НУКЛЕСОЛАР УКРАЇНА» виконала свої зобов'язання згідно договору та передала у власність Відповідачу продукцію згідно укладеного договору на суму 716 400,00 гривень з пдв, про що свідчить видаткова накладна №1/04 від 01 квітня 2021 року. Крім того 14.04.2021 року був оформлений ярлик на придатну продукцію №1-6-70 від 14.04.2021 року, що свідчить про те, що поставлена продукція була належної якості. Таким чином, ТОВ «НУКЛЕСОЛАР УКРАЇНА» повністю виконало взяті на себе зобов'язання згідно договору.
Судом встановлено, що зазначена видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін.
Як вбачається з матеріалів справи ярлик на придатну продукцію по видатковій накладній оформлено 14.04.2021 року.
Крім того, про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору.
З метою досудового врегулювання спору ТОВ «НУКЛЕСОЛАР УКРАЇНА» направила претензію з проханням оплатити отриманий товар, та отримала відповідь, що Відповідач не відмовляється від сплати заборгованості.
Також, як свідчать матеріали справи, відповідач платіжними дорученнями від 19.11. 2021 року № 12910 на суму 50000,00 грн та від 30.11. 2021 року № 13275 на суму 100 000 грн частково сплатив основний борг на загальну суму 150 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в сумі 150 000,00 грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Отже, не виконаними зобов'язаннями відповідача перед позивачем в частині стягнення основного боргу залишається 566 400,00 грн.
Норми права, що підлягають до застосування, мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору поставки в силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст.179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями ст.525, ч. 1 ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінніЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Оскільки вказана видаткова накладна містить найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, посилання на договір, штамп позивача і відповідача про отримання товару та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин, враховуючи, що факт поставки продукції позивачем на виконання умов Договору поставки №53-122-01-21-10441 від 30.03.2021року, підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, позовні вимоги про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" 566 400,00 грн. заборгованості судом визнаються обґрунтованими.
Враховуючи порушення відповідачем термінів виконання грошових зобов'язань за договором поставки №53-122-01-21-10441 від 30.03.2021року, позивачем з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 8243,51 грн. - 3% річних та 2149,20 грн. - збитків від інфляції, згідно вказаного позивачем розрахунку.
Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних вважає його обґрунтованим.
Згідно з положеннями пункту 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.625 ЦКУкраїни боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що факт передачі позивачем товару на виконання умов Договору поставки №53-122-01-21-10441 від 30.03.2021року підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 576 910,47 грн. з яких: основний борг 566 400,00 грн; інфляційні втрати 2 149,20 грн; 3% річних 8 243,51 грн.
При цьому судом враховано, що викладена у відзиві позиція відповідача підтверджує встановлені судом обставини справи та фактично зводиться до визнання заявлених позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України, яка кореспондується з ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, про що заявлено відповідачем у відзиві. Також, відповідач просив суд, вирішити питання щодо повернення позивачу 50 відсотків судового збору у зв'язку із визнанням суми основного боргу.
Враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав вимогу позивача про стягнення основної заборгованості. При цьому, відповідач заперечив щодо стягнення з останнього 3% річних та інфляційних втрат. Відтак суд приходить до висновку, що відповідач не визнав позовні вимоги в повному обсязі, а тому у суду відсутні підстави для задоволення його заяви щодо повернення позивачу 50 % сплаченого судового збору в порядку ст. 130 ГПК України
Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 231, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуклесолар Україна" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 1/35, офіс 9/1, код ЄДРПОУ 42828452) 576 910,47 грн. з яких: основний борг 566 400,00 грн; інфляційні втрати 2 149,20 грн; 3% річних 8 243,51 грн.
3. Закрити провадження в частині стягнення 150 000,00 грн основного боргу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складено та підписано 15.12.2021 року
Суддя Н.Церковна