номер провадження справи 9/98/21
01.12.2021 Справа № 908/2238/21
м. Запоріжжя
За позовом: Комунального підприємства “Водоканал”, код 03327121 (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61)
до відповідача: Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-а)
про стягнення суми 5134501,25 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: Гриценко О.І.;
від відповідача: Балховітіна В.Г.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Водоканал” про стягнення з відповідача: Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради суми 5129264,34 грн., яка складається з: суми 5076975,62 грн. боргу за надання послуг з питного водопостачання, суми 16405,31 грн. пені, суми 13326,36 грн. - 3% річних, суми 22557,05 грн. інфляційних втрат.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2238/21 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 28.08.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2238/21, присвоєний номер провадження 9/98/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.09.2021 о 10 год. 30 хв. Ухвалою суду від 15.09.2021 підготовче засідання перенесено з 23.09.2021 о 10 год. 30 хв. на 30.09.2021 об 11 год. 30 хв. Ухвалою суду від 30.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на десять днів - до 08.11.2021 включно, підготовче засідання відкладено на 19.10.2021. Підготовче засідання призначене на 19.10.2021 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Боєвої О.С. (з 18.10.2021 по 02.11.2021) на лікарняному. Ухвалою суду від 03.11.2021 підготовче засідання призначено (перенесено) на 03.11.2021. Ухвалою суду від 03.11.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2021. У судовому засіданні 18.11.2021 оголошено перерву до 01.12.2021.
01.12.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
04.10.2021 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку з коригуванням позивачем розрахунку суми інфляційних втрат та керуючись нормами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач збільшує позовні вимоги у частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 27 793,96 грн. та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 5 076 975,62 грн. за надання послуг з питного водопостачання, пеню в розмірі 16 405,31 грн., 3% річних від прострочення зобов'язання в розмірі 13 326,36 грн. та інфляційні втрати в розмірі 27 793,96 грн.
Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 03.11.2021.
Таким чином предметом розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5 076 975,62 грн. за надання послуг з питного водопостачання, пені в розмірі 16 405,31 грн., 3% річних від прострочення зобов'язання в розмірі 13 326,36 грн. та інфляційні втрати в розмірі 27 793,96 грн.
Позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням вказаного збільшення з підстав, викладених у позові, зазначивши, зокрема, про наступне. Між сторонами укладено договір про надання послуг з водопостачання №3633/4 від 01.05.2019 за умовами якого позивач забезпечує подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби для потреб Споживача (відповідача) та споживачів (населення, бюджетні установи, інші споживач) Вільнянського району, Запорізького та Новомиколаївського районів Запорізької області. Проте відповідач свої грошові зобов'язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за період з 01.04.2021 по 30.06.2021 по оплаті послуг з водопостачання, надання яких підтверджується складаними Актами, актами-рахунками, актами технічного обстеження водопроводу за вказаний період, які підписані споживачем без зауважень. Всупереч умов договору споживач оплату за спожиті послуги в повному обсязі не здійснив, оплатив їх частково. З урахуванням здійснених часткових оплат заборгованість відповідача за надані послуги складає 5076975,62 грн. Позивачем на підставі п. 6.2 договору нараховано пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 16405,31 грн. за загальний період з 13.05.2021 по 15.07.2021, а також суму 13326,36 грн. 3 % річних за той же період та суму 27793,96 грн. інфляційних втрат за період з травня 2021 по червень 2021. Позов обґрунтовано п. 5 ч. 2 ст. 16, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232, 629 ГК України, умовами договору про надання послуг з водопостачання № 3633/4 від 01.05.2019.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Відповідач не заперечує проти існування заборгованості за договором за вказаний період, проте вважає, що позивачем невірно розраховано розмір інфляційних втрат та враховуючи рекомендації викладені у листі Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 згідно контррозрахунку відповідача інфляційні втрати за травень - червень 2021 становлять 19565,72 грн. Щодо нарахування пені відповідач зазначив, що Кабінетом Міністрів України на території України продовжено дію карантину, а отже враховуючи приписи п. 3 розділу ІІ Закону України № 530-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» за яким забороняється нарахування та стягнення неустойки за житлово-комунальні послуги на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни, позивач не вправі нараховувати пеню. Також, посилаючись на існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення (наявність значної дебіторської та кредиторської заборгованості, скрутного фінансового стану), відповідач на підставі ст. 331 ГПК України просить надати розстрочку виконання судового рішення на 12 місяців.
Позивач у відповіді на відзив та у судовому засіданні, зокрема, зазначив, що контррозрахунок інфляційних втрат зроблений відповідачем містить невірні дані основного боргу. Контррозрахунок є арифметично невірним. Крім того, зазначив, що керуючись спеціальною нормою Закону України № 533-ІХ від 17.03.2020 (ч. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення) вважає нарахування пені правомірним й правильним. Також позивач категорично заперечив проти надання розстрочки виконання рішення з підстав, викладених у відповіді на відзив.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Між Комунальним підприємством “Водоканал” (Водоканал, позивач у справі) та Комунальним підприємством “Облводоканал” Запорізької обласної ради (Споживач, відповідач у справі) 01.05.2019 був укладений договір № 3633/4 про надання послуг з водопостачання, предметом якого є забезпечення Водоканалом Споживачу через мережі централізованого водопостачання по магістральному водогону Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка водопостачання га господарсько-питні, побутові і технічні потреби для потреб Споживача та споживачів (населення, бюджетні установи, інші споживачі) Вільнянського, Запорізького та Новомилаївського районів Запорізької області.
У подальшому додатковими угодами до договору вносилися зміни до розділу 10 договору “Юридичні адреси та реквізити сторін”.
Договір діє з 01 травня 2019 по 31 грудня 2019. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його терміну, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором (розділ 2 договору).
П.п. 3.1.1 п. 3.1 розділу 3 договору “Обов'язки сторін” визначено, що Водоканал зобов'язаний забезпечити Споживачу подачу питної води в точці підключення вводу Споживача до мереж Водоканалу згідно схеми мереж водопостачання.
Споживач зобов'язаний, зокрема, своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання; своєчасно надавити Водоканалу покази засобу обліку питної води для проведення розрахунків за водопостачання у терміни, зазначені у п.п. 5.1, 5.1.1 (п.п. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 договору).
Згідно з п. 3.1.2 договору Водоканал зобов'язаний у разі необхідності перевіряти правильність зняття Споживачем показів засобів обліку води та здійснювати контроль за наданими споживачем відомостями про об'єми водопостачання та складати відповідні акти.
В розділі 5 договору визначено порядок розрахунків. Так, відповідно до п. 5.1 договору основним документом на оплату є Акт-рахунок. Споживач в останній день кожного місяця надає Водоканалу Звіт про показники приладу обліку питної води та об'єми водопостачання за визначеною формою. На підставі даних Звіту або акту, зазначеному у п. 3.1.2 даного договору, Водоканал визначає обсяги наданих Споживачу послуг і розмір оплати та протягом 2-ох робочих днів виписує Акт-рахунок у 2-х примірниках, підписаних представником Водоканалу. Споживач зобов'язаний протягом 5-ти банківських днів, з дня надання звіту, самостійно отримати у Водоканалі та підписати всі примірники Акту-рахунку. Оплата Споживачем на розрахунковий рахунок Водоканалу суми, вказаної в Акті-рахунку здійснюється до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Якщо споживач відмовляється підписати Акти-рахунки, представником Водоканалу в Акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Споживачу поштою. Оформлений таким чином Акт-рахунок є обов'язковим для сплати у вказані в ньому терміни, а також підставою для розрахунків за водопостачання. Відсутність заперечень до актів-рахунків у термін трьох банківських днів з моменту отримання, підтверджує визнання Споживачем обсягу, якості наданих послуг, розміру плати за них та прийняття їх в повному обсязі. Водоканал розглядає зауваження/заперечення Споживача у термін не більше ніж 2 (два) дня з дня отримання письмового зауваження/заперечення Споживача. У разі визнання Водоканалом зауважень/заперечень споживача обґрунтованими, Водоканал вживає заходів щодо усунення таких недоліків, при цьому Акт-рахунок є обов'язковим для прийняття виконання у вказані строки в частині наданих послуг, які визнаються сторонами без заперечень. У разі, якщо заперечення Споживача визнані Водоканалом необґрунтованими, акт-рахунок є обов'язковим для прийняття та виконання у встановлені строки, а також є підставою для розрахунків за водопостачання, при цьому споживач має право в порядку, передбаченому чинним законодавством, в процесі судового розгляду обґрунтовувати і доводити свої зауваження/заперечення, вказані ним в акті-рахунку.
Матеріали справи свідчать, що згідно укладеного договору № 3633/4 від 01.05.2019, КП “Водоканал” та КП “Облводоканал” Запорізької обласної ради протягом періоду з квітня 2021 по червень 2021 включно щомісячно (в останній день кожного місяця) складалися та підписувалися двосторонні Акти технічного обстеження водопроводу.
В даних актах зазначалися: витрати спожитої води за показаннями водоміру; час відсутності живлення витратоміра та час, протягом якого значення витрат було менше за мінімальне допустиме. На підставі зазначених даних, в кожному з актів остаточно визначався обсяг спожитої питної води.
Згідно із зазначеними актами сторонами оформлювались та підписувались Акти №3633/4 про об'єми водопостачання за період: квітень 2021 - червень 2021.
За вказаний період складено Акти-рахунки №3633/4 згідно з вказаними вище актами технічного обстеження, в яких відображені обсяги водопостачання та їх вартість, належна до сплати. Акти-рахунки підписані представниками обох сторін без зауважень, а саме:
- Акт-рахунок № 3633/4 за квітень 2021 - на суму 1604598,11 грн.;
- Акт-рахунок № 3633/4 за травень 2021 - на суму 1912495,85 грн.;
- Акт-рахунок № 3633/4 за червень 2021 - на суму 1915675, 63 грн.
Всього загальна сума вартості наданих послуг згідно з актами-рахунками за визначений період склала 5432769,59 грн.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем здійснена часткова оплата послуг з водопостачання, наданих за вказаний період, а саме: 31.05.2021 в сумі 50 000,00 грн. та 30.06.2021 в сумі 305793,97 грн.
З урахуванням здійснених часткових оплат заборгованість відповідача за надані послуги, яка заявлена позивачем до стягнення, складає 5 076 975,62 грн.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної та повної сплати наданих позивачем послуг, стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким порушено провадження у даній справі.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 903 цього Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язання щодо повної оплати вартості послуг за спірний період не надав. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми 5076975,62 грн. заборгованості є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати також стало підставою для нарахування позивачем відповідачу пені, 3% річних та втрат від інфляції.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).
За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В пункті 6.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані “Водоканалом” послуги Споживач зобов'язаний сплатити “Водоканалу” пеню в розмірі 0,01 % від суми боргу за кожен день прострочення оплати, але загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми борну згідно Закону “Про житлово-комунальні послуги”.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 16405,31 грн. пені, нарахованої згідно з наданим до позовної заяви розрахунком за загальний період з 13.05.2021 по 15.07.2021.
Факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг встановлений судом вище, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано. Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, виходячи з наступного.
17.03.2020 прийнятий Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 533-ІХ (який набрав чинності 18.03.2020) (Далі - Закон № 533-ІХ).
Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 533-ІХ встановлено до 1 липня 2020 року зупинити дію пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7 та частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, ч. 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Також, 17.03.2020 прийнятий Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 530-ІХ (який набрав чинності 17.03.2020) (далі - Закон - № 530-ІХ).
Відповідно до п.п. 4 п. 3 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 530-ІХ на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” з 12 березня 2020 на усій території України установлено карантин.
Постановами Кабінету Міністрів України дія карантину неодноразово продовжувалась і відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) та від 21.04.2021 № 405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» карантин продовжено до 30 червня 2021 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 611 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2020 року № 1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” о на території України дію карантину до 31 серпня 2021 року.
Оскільки послуга з водопостачання є житлово-комунальною послугою і в період з 13.05.2021 по 15.07.2021, за який позивач нарахував пеню, на території України діяв карантин, то з огляду на приписи п.п. 4 п. 3 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 530-ІХ позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 16405,31 грн. не підлягають задоволенню, оскільки за вказаний період забороняється нарахування та стягнення пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13326,36 грн. за період з 13.05.2021 по 15.07.2021 та суму 27793,96 грн. інфляційних втрат за період з травня 2021 по червень 2021.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, які здійснені позивачем з урахуванням часткових оплат відповідача, встановив, що їх здійснено правильно, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом у заявлених позивачем розмірах.
На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється судом частково.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розглянувши викладену у відзиві заяву відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення на 12 місяців, яка підтримана відповідачем в повному обсязі, заслухавши заперечення позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву частково, виходячи з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочити його виконання.
Згідно з приписами ч.ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна здійснюватись судом за правилами ст. 86 ГПК України.
Винятковість обставин, яка повинна бути встановлена судом має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Таким чином можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.
В обґрунтування клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення відповідач вказує на наявність значної дебіторської заборгованості, яка станом на 01.09.2021 складає 73 063 120, 40 грн. Крім того, станом на 31.08.2021 відповідач має кредиторську заборгованість по заробітній платі перед своїми працівниками в сумі 25242921,28 грн. Також відповідач відзначив, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач частково намагається сплачувати борг, що в свою чергу підтверджує бажання відповідача і надалі виконувати свої зобов'язання перед позивачем, але при можливості розстрочення такого боргу.
На підтвердження скрутного фінансового стану відповідачем до матеріалів справи надано: звіт про фінансові результати відповідача за 2020 рік та Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2020, довідку про залишки грошових коштів на розрахункових рахунках КП “Облводоканал”, згідно з якою станом на момент подання відзиву на позовну заяву на рахунках відповідача обліковувалось лише 1 980 364,27 грн. Наведене, на думку відповідача, є достатнім підтвердженням того, що відповідач абсолютно позбавлений можливості сплатити борг єдиноразовим платежем. Також відповідач звернув увагу, що рішення суду, якими стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованості та якими надано розстрочення їх виконання, виконуються відповідачем без будь-яких порушень та у встановлені цими рішеннями строки.
Позивач у відповіді на відзив заперечив проти надання розстрочки виконання рішення суду, зазначивши, зокрема про те, що надані відповідачем докази не можуть засвідчувати факт відсутності у нього можливості виконати судове рішення без надання розстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті; боржник не надав доказів, які могли б підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Скрутне фінансове становище не є виключною, винятковою чи такою, що свідчить про неможливість чи ускладненість виконання рішення на стадії його виконання. Окрім цього, зазначив, що позивач також є комунальним підприємством та має надвеликий обсяг дебіторської та кредиторської заборгованості.
Оцінивши у сукупності викладені відповідачем обставини та надані документи, враховуючи специфіку підприємства відповідача, значний розмір стягуваної суми боргу, а також беручи до уваги період виникнення заборгованості та ступінь виконання відповідачем зобов'язання - здійснення відповідачем часткових оплат за спірний період (до звернення позивача з позовом до суду), зіставляючи майнові інтереси обох сторін та з метою реального виконання відповідачем рішення, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити частково та надати розстрочку виконання рішення в частині стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат на 10 місяців.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-а) на користь Комунального підприємства “Водоканал”, код 03327121 (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61) суму 5 076 975 грн. 62 коп. основного боргу, суму 13326 грн. 36 коп. - 3% річних та суму 27793 грн. 96 коп. інфляційних втрат, розстрочивши виконання судового рішення строком на 10 (десять) місяців, зі сплатою щомісячно рівними частинами по 511 809 грн. 59 коп., а в останній місяць - 511809 грн. 63 коп., до останнього числа кожного місця, а саме: до 31.12.2021 - 511 809 грн. 59 коп., до 31.01.2022 - 511 809 грн. 59 коп., до 28.02.2022 - 511 809 грн. 59 коп., до 31.03.2022 - 511 809 грн. 59 коп., до 30.04.2022 - 511 809 грн. 59 коп., до 31.05.2022 - 511 809 грн. 59 коп., до 30.06.2022 - 511 809 грн. 59 коп., до 31.07.2022 - 511 809 грн. 59 коп., до 31.08.2022 - 511 809 грн. 59 коп., до 30.09.2022 - 511809 грн. 63 коп.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-а) на користь Комунального підприємства “Водоканал”, код 03327121 (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61) суму 76771 грн. 44 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С.Боєва