ЄУН 387/142/20
Номер провадження по справі 1-кп/387/8/21
про скасування арешту майна
09 грудня 2021 року смт Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019120000000279 від 23.11.2019 та кримінальне провадження №12020120000000015 від 27.01.2020, яке об'єднане в одне кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Добровеличківка Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одружений, освіта вища, перебуваючий на посаді Піщанобрідського сільського голови на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.366 , ч.3 ст.368 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.366 , ч.3 ст.368 КК України.
В судовому засіданні донька обвинуваченого ОСОБА_6 заявила клопотання про зняття арешту з майна та повернення законному володільцю коштів, а саме: 47 600 гривень, 3885 євро, 5086 доларів, - які належать заявниці. Факт належності заявниці знайдених працівниками поліції коштів під час проведення обшуку в будинку. Також слідчим суддею необґрунтовано накладений арешт та без її участі прийняте судове рішення. Також вважала, що слідство в подальшому розбереться. На даний час їй потрібні кошти для проведення дороговартісної операції, а тому просила клопотання задовольнити.
Представник ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_4 . ОСОБА_5 пояснив, що в будинку де проводився обшук проживала ОСОБА_4 , яка під час обшуку повідомляла, що кошти належать їй. Також вилучені кошти ОСОБА_6 накопичувались тривалий час, так як має власну сонячну електростанцію та земельні ділянки з яких отримує прибуток. ОСОБА_6 не є приватним підприємцем, а тому кошти не оподатковувалися. Просив клопотання задовольнити.
ОСОБА_4 пояснив, що доходи, які отримувала донька від електростанції оподактовувалися енергопостачальною компанією. Кошти донька накопичувала та здійснювала їх обмін в іноземну валюту. Просив клопотання доньки задовольнити.
Прокурор послалася на розсуд суду.
Суд розглянувши клопотання доходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 10.01.2020 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 03.01.2020 було проведено обшук за місцем постійного проживання підозрюваного ОСОБА_4 , яким 10.01.2020 вилучено у будинку за адресою АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 47600 (сорок сім тисяч шістсот) гривень, 3885 (три тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) Євро, 5086 (п'ять тисяч вісімдесят шість) доларів США, у ході якого виявлено та вилучено майно.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 лютого 2020 року накладено арешт на майно, яке 10.01.2020 вилучено під час проведення обшуку, а саме: грошові кошти в сумі 47600 (сорок сім тисяч шістсот) гривень, 3885 (три тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) Євро, 5086 (п'ять тисяч вісімдесят шість) доларів США.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Суд зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція частини 3 ст.368 КК України, що інкримінується ОСОБА_4 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Однак суд зазначає, що зі змісту поданого клопотання ОСОБА_4 та доданих до нього матеріалів суд позбавлений можливості встановити, про які саме грошові кошти йдеться, оскільки, як зазначено вище, арешт накладений на грошові кошти у сумах - 47600 (сорок сім тисяч шістсот) гривень, 3885 (три тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) Євро, 5086 (п'ять тисяч вісімдесят шість) доларів США. Водночас згідно з наданими стороною захисту актів приймання передачі електричної енергії, донька обвинуваченого ОСОБА_6 отримала кошти в сумі 281216,55 гривень, та ця сума, де проживав обвинувачений ОСОБА_4 , під час обшуку не вилучалася, що робить неможливим ідентифікацію цієї суми серед арештованих коштів, внаслідок чого не доведено, що в подальшому у застосування цього заходу потреба відпала або арешт накладено необґрунтовано. Доказів, що кошти в національній валюті обмінювалися в іноземній і у зазначеному розмірі, суду не надано. Також пояснення ОСОБА_6 , що віднайдені кошти під час обшуку належать їй, не є достатнім доказом права власності на ці кошти.
Суд також бере до уваги той факт, що ухвала слідчого судді про арешт на грошові кошти не була оскаржена в апеляційному порядку ні ОСОБА_4 , ні особою, яка заявляє про наявність в неї статусу власника вилученого майна.
Крім того санкцією ч.3 ст.368 КК України як вид покарання передбачено конфіскація майна.
Заявником ОСОБА_6 не надано суду переконливих доказів, що арештовані грошові кошти є її особистим майном, що не підлягає конфіскації в межах цього кримінального провадження.
Таким чином, на час розгляду справи підстави з метою яких накладено арешт на майно не відпали, тому питання щодо арештованого майна підлягає вирішенню в порядку передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_6 про зняття арешту з майна та повернення законному володільцю відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 10.12.2021 о 14 годині 00 хвилин.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1