ЄУН 387/495/21
Номер провадження по справі 2/387/276/21
08 грудня 2021 року смтДобровеличківка Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Майстера І.П.
за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.
представника позивача (в режимі відеоконференції) ОСОБА_2
представника відповідача (в режимі відеоконференції) Романяка М.Я.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завадське" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та розірвання договору оренди землі,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до відповідача про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та розірвання договору оренди землі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 року заявив клопотання про відвід головуючому судді, мотивуючи його тим, що суддя Майстер І.П, упереджено відноситься до представника позивача так як на його думку безпідставно прийняв ухвалу про відмову прийнятті заяви щодо уточнення позовних вимог та таким чином заблокувавши представнику позивача доступ до правосуддя. Такі дії судді на думку адвоката зумовлені тим, що він відносно судді Майстера І.П. звернувся зі скаргою до Вищої ради правосуддя. Тому ці обставини зумовлюють упередженість судді до нього як представника позивача.
Представник відповідача поклався на розсуд суду.
Розглянувши клопотання представника позивача суд дохогдить до таких висновків.
Згідно з ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Відповідно до вимог ч.1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Дослідивши обставини, зазначені відповідачем у заяві про відвід, суд приходить до висновку, що заява не містить підстав, зазначених у ст.36 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11 листопада 1997 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року встановив порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція), навівши наступні мотиви (пункти 47-55 рішення).
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28, 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 28 жовтня 1998 року (Wettstein v. Switzerland) п.42).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію … означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelov.Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Як передбачено вимогами ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, задоволення чи відхилення клопотань осіб, які беруть участь у справі, в судовому засіданні не може трактуватись як обставини, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді. Крім цього, особа, яка бере участь у справі, не позбавляється при цьому права висловити свої заперечення з цього приводу як в судовому засіданні, так і в апеляційній скарзі на кінцеве рішення суду.
Крім того, подання скарги до Вищої ради правосуддя щодо судді не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної справи.
Вказане підтверджується рішенням Ради суддів України від 08 червня 2017 року №34, пунктом 2 якого роз'яснено, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.
Також суд зазначає, що наявність упередженого ставлення до представника ОСОБА_2 це лише думка останнього.
Отже подана заява про відвід судді є надуманою, безпідставною і необґрунтованою, а тому жодних законних підстав для відводу судді Майстера І.П. не вбачається, суддя під час розгляду справи керується виключно законом і в межах наданих йому повноважень.
Подання представником позивача скарги до Вищої ради правосуддя стосовно судді є правом відповідача і вказана обставина не свідчить про упередженість чи необ'єктивність судді Майстера І.П.
А відтак, суд приходить до висновку, що упередженості судді у розгляді даної позовної заяви немає, а доводи, на які посилається представник відповідачів є його суб'єктивною думкою та не можуть бути підставами для відводу судді, передбачені ст. 36 ЦПК України.
З огляду на вищенаведені норми процесуального закону, обставини, викладені у клопотанні ОСОБА_2 на обґрунтування заяви про відвід судді Майстера І.П., не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Майстера І.П., відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді. Тому у задоволенні заяви про відвід судді необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.33, 36, 40 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про відвід судді Майстера Ігоря Полікарповича у цивільній справі № 387/495/21 за позовом представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завадське" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та розірвання договору оренди землі, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.