Справа № 383/1093/21
Номер провадження 1-кп/383/185/21
15 грудня 2021 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021121050000158 від 20.10.2021 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не військовозобов'язаного, раніше неодноразово судимого, остання судимість:
10.08.2020 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ст.395 КК України до 2 місяців арешту;
30.11.2020 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ст.ст. 126-1, 71 КК України до 4 місяців арешту;
08.10.2021 року звільнений по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -
Обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого закінчується 18 грудня 2021 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів з огляду на тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , обґрунтованість висунутого обвинувачення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від відповідальності, незаконно впливати на свідків, потерпілого, змушувати їх шляхом вмовляння, підкупу чи погроз змінювати свої покази, чи взагалі відмовитися від них, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор заперечив проти клопотання захисника.
Обвинувачений просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора змінивши запобіжний захід на більш м'який у виді домашнього арешту так як його мати потребує догляду. Проживає разом з батьками, до обрання запобіжного заходу приблизно протягом трьох тижнів працював неофіційно в Черкаській області, а до цього шукав роботу в місті Києві різноробочим, якої не знайшов. В останнє був засуджений до покарання у виді арешту за вчинення кримінального правопорушення відносно батька, який є потерпілим по цьому провадженню.
Захисник обвинуваченого заперечила проти задоволення клопотання прокурора, оскільки не доведено належними та достатніми доказами наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Подала клопотання в якому просила змінити запобіжний захід на домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний період доби.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Заслухавши думку учасників процесу щодо запобіжного заходу, дослідивши матеріали провадження, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити частково, а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів обвинувального акту ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04.11.2021 року застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 13 години 45 хвилин 18 грудня 2021 року.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Мета застосування запобіжного заходу визначена ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, раніше неодноразово судимий, судимість не знята та не погашена у передбаченому законом порядку. Вказані обставини істотно підвищують ризик невиконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Крім того, обвинувачений до затримання проживав разом з потерпілим, іншого житла не має, не працевлаштований, тобто суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків. На теперішній час обставини справи та особистість обвинуваченого змін не зазнала, а тому у суду є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі без місця роботи та без засобів до існування, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, при вирішені питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою встановлено, що інтереси суспільства щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою перевищують інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого та існування презумпції невинуватості.
Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст.177 КПК України, а також зважаючи на дані обвинувального акту та матеріалів клопотання, суд вважає, що клопотання прокурора відповідає вимогам статей 184, 199 КПК України, та переконаний у необхідності продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як наявні у матеріалах дані підтверджують продовження існування ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі заміни чи скасування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане надасть йому можливість переховуватись від суду, впливати на потерпілого і свідків, вчиняти інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків зокрема щодо явки до суду, що буде передумовою для затягування розгляду кримінального провадження та ускладнить виклик обвинуваченого, оскільки станом на дату розгляду питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого судовий розгляд не закінчено.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт задоволенню не підлягає, адже обвинувачений не працює, тобто доходу для проживання не має, власного житла не має, проживає разом з батьками за їх рахунок, які є особами похилого віку, має непогашену судимість за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30.11.2020 року за ст.126-1 КК України - вчинення насильства в сім'ї відносно батька, який є потерпілим по даному кримінальному провадженню, можливість застосування домашнього арешту за адресою проживання його батька ОСОБА_6 виключається, з огляду на відсутність в матеріалах справи згоди останнього на проживання в одному житлі разом з обвинуваченим, що є обов'язковою вимогою для застосування домашнього арешту.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Ризик ухилення від органу досудового розслідування не доведено так як справа перебуває на стадії судового провадження.
На підставі вище викладеного та враховуючи матеріали обвинувачення, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199, 331, 350, 370, 372 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити частково.
ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 год. 05 хв. 12 лютого 2022 року.
Строк дії даної ухвали визначити до 14 год. 05 хв. 12 лютого 2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.
Суддя ОСОБА_1