14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 640/12692/19
адміністративне провадження № К/9901/44799/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 640/12692/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глідз Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глідз Україна» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27 червня 2019 року № 08562615140103;
- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27 червня 2019 року № 08552615140103.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2019 року відкрито провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року позов задоволено.
Представник позивача звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просив вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 58650,00 гривень.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глідз Україна» про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глідз Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 58650,00 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року змінено, абзац 2 резолютивної частини викладено в наступній редакції: «Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛІДЗ УКРАЇНА» (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, ЄДРПОУ 33946698) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. (пятнадцять тисяч гривень)». У іншій частині додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року залишено без змін.
Не погодившись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні вимог щодо стягнення додаткових витрат на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи те, що оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у цій справі з моменту її ухвалення стала невід'ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 640/12692/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глідз Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко