13 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 400/1949/21
адміністративне провадження № К/9901/43078/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року
у справі №400/1949/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про визнання протиправним та скасування наказу від 24 лютого 2021 року №24-ос, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
26 листопада 2021 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №400/1949/21 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Щодо посилання заявника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 32, 57 Конституції України; пунктів 2, 3, 15 затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №731 від 28 грудня 1992 року «Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади»; пункту З Указу Президента України №493/92 від 03 жовтня 1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»; підпунктів 1, 2 «Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року №883/5; статті 2, пункту 2 частини третьої статті 13 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», пунктів 2, 7, 10 частини 1 статті 2, пункту 17 частини 3 статті 3, пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України «Про державну службу», частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 29 Рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія А, N303-А до правовідносин щодо виконання судами адміністративної юрисдикції передбаченого частиною третьою статті 242 КАС України обов'язку надання відповіді на всі аргументи учасників справи.
Суд касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Так, у цій справі суди попередніх інстанцій вирішували питання щодо наявності правових підстав звільнення позивача із займаної посади відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну служб» у зв'язку з скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису з припиненням державної служби.
Натомість скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій зазначає про необхідність формування Верховним Судом висновку з наступних питань: чи є оскаржувані накази Державного бюро розслідування нормативно-правовими актами, чи набрали вони чинності до державної реєстрації та до опублікування, чи мав станом на 06 березня 2021 року директор Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві право звільняти працівників відповідного територіального органу та чи є звільнення державного службовця незаконним втручанням у його приватне життя та порушенням принципу стабільності державної служби.
Водночас в обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен зазначити норму права, яка повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій.
Суд звертає увагу, що зазначення норми права, яку, на думку скаржника, застосовано судом неправильно, безвідносно обставин справи не є належним обґрунтуванням пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
На указане скаржнику вже зверталась увага ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у цій справі.
Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі №400/1949/21.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі №400/1949/21 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Суддя Верховного Суду