Постанова від 08.12.2021 по справі 814/1171/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 814/1171/17

адміністративне провадження № К/9901/8473/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А,

за участю:

секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Аль-Раджабі Ю.В.,

представника відповідачів - Суптелі А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції адміністративну справу № 814/1171/17

за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України в особі голови - Грицака Василя Сергійовича, Управління Служби безпеки України в Херсонській області про стягнення недоплачених сум коштів грошового забезпечення,

за касаційною скаргою Управління Служби безпеки України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Гомельчука С.В., та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Осіпова Ю.В., суддів Бойка А.В., Шевчука О.А.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просив:

- визнати незаконними дії Служби безпеки України в частині невиконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України в частині призначення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу в Управління Служби безпеки України в Херсонській області у відповідності до наказу голови Служби безпеки України № 28-ос «по особовому складу» від 15 січня 2014 року;

- визнати незаконною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Херсонській області в частині невиконання наказу голови Служби безпеки України № 28-ос «по особовому складу» від 15 січня 2014 року по призначенню по посаді начальника відділу в Управління Служби безпеки України в Херсонській області;

- визнати незаконними дії (бездіяльність) голови Служби безпеки України та начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо порушення термінів перебування полковника ОСОБА_1 у розпорядженні за наказами голови Служби безпеки України № 28-ос «по особовому складу» від 15 січня 2014 року та № 10/75-ос «по особовому складу» від 06 листопада 2014 року у відповідності до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України;

- визнати незаконним та скасувати наказ голови Служби безпеки України № 810-ос «по особовому складу» від 22 серпня 2015 року;

- винести рішення про поновлення ОСОБА_1 в Управлінні Служби безпеки України в Херсонській області по посаді начальника відділу у відповідності до наказу голови Служби безпеки України № 28-ос «по особовому складу» від 15 січня 2014 року;

- поновити ОСОБА_1 на військовій службі в Службі безпеці України з 08 вересня 2015 року;

- зобов'язати голову Служби безпеки України провести призначення ОСОБА_1 по посаді начальника відділу в Службі безпеці України;

- включити до списку особового складу Служби безпеки України ОСОБА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Управління Служби безпеки України в Херсонській області «по особовому складу» від 08 вересня 2015 року № 624-ос;

- стягнути з Управління Служби безпеки України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 22 серпня 2015 року по дату поновлення на роботі;

- стягнути з Управління Служби безпеки України в Херсонській області недоплачену суму коштів (грошового забезпечення) в розмірі на день ухвалення рішення суду;

- стягнути зі Служби безпеки України на користь позивача моральну шкоду, в розмірі 50000,00 грн;

- стягнути з Управління Служби безпеки України в Херсонській області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн;

- стягнути із Служби безпеки України недоплачену суму коштів (одноразову винагороду) за тривалу безперервну службу;

- стягнути з Управління Служби безпеки України в Херсонській області недоплачену суму коштів (заборгованість).

2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року позовні вимоги у вказаній справі роз'єднані та виділені в окреме провадження вимоги, щодо:

- стягнення з Управління Служби безпеки України в Херсонській області недоплаченої суми коштів (грошового забезпечення) в розмірі на день ухвалення рішення;

- стягнення недоплаченої суми коштів (одноразову винагороду) за тривалу безперервну військову службу з Служби безпеки України;

- стягнення недоплаченої суми коштів (заборгованість) з Управління Служби безпеки України в Херсонській області (згідно до розрахунку в додатках).

3. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року справу передано на розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю для вирішення вищезазначених роз'єднаних позовних вимог.

4. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення вимог Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», під час проходження ОСОБА_1 військової служби в органах Служби безпеки України та при незаконному, на думку позивача, звільненні з відповідних органів, йому не було виплачено наступні суми коштів (грошового забезпечення): суму коштів з 15 січня 2014 року по 01 травня 2014 року під час знаходження ОСОБА_1 в розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області; недонараховану щомісячну премію за період з 01 травня 2014 року по 08 вересня 2015 року; підйомну (шляхову) допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення, винагороду за 15 та 20 років безперервної військової служби; індексацію грошового забезпечення; компенсацію за затримку розрахунку при звільненні; недоплачену одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби; компенсацію за неотримане при звільненні речове та продовольче забезпечення. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що його соціальні гарантії та права були грубо порушені відповідачами, що стало підставою для звернення до суду.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

5. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, адміністративний позов задоволено частково: стягнуто зі Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 не виплачені суми коштів (грошового забезпечення) під час проходження ним служби в органах Служби безпеки України, а саме:

- суму коштів з 15 січня 2014 року по 01 травня 2014 року під час знаходження ОСОБА_1 в розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області згідно наказів голови Служби безпеки України від 22 серпня 2015 року № 810-ос, від 06 листопада 2014 року №10/75-с;

- недонараховану щомісячну премію за період з 01 травня 2014 року по 08 вересня 2015 року в розмірі 1873,76 грн (тисяча вісімсот сімдесят три гривні сімдесят шість копійок);

- підйомну (шляхову) допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення, яке отримував ОСОБА_1 станом на дату його прибуття до нового пункту постійної дислокації, а саме до Управління Служби безпеки України в Херсонській області;

- винагороду за 15 та 20 років безперервної військової служби із застосуванням довідок, які включають розмір посадового окладу ОСОБА_1 , встановленого станом на дату набуття ним права на відповідні виплати.

У задоволенні позовних вимог щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за неотримане при звільненні речове та продовольче забезпечення відмовлено.

6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з часткової обґрунтованості позовних вимог та, відповідно, з часткової неправомірності дій відповідачів та наявності несплаченої заборгованості по грошовому забезпеченню.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Управління Служби безпеки України в Херсонській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Київським апеляційним адміністративним судом під час розгляду адміністративної справи № 821/3195/15-а було встановлено, що позивач фактично до 27.04.2014 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Донецькій області, що підтверджується наказом Управління Служби безпеки України в Донецькій області від 26.04.2014 № 198-ос, яким полковник ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу зазначеного Управління. З урахуванням вказаного отримувати грошове забезпечення за період з 15.01.2014 по 01.05.2014 позивач в Управлінні Служби безпеки України в Херсонській області не міг у зв'язку з його фактичною відсутністю, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Херсонській області суми коштів з 15.01.2014 по 01.05.2014 під час знаходження ОСОБА_1 в розпорядженні начальника УСБУ в Херсонській області. Щодо стягнення недонарахованої щомісячної премії за період з 01.05.2014 по 08.09.2015 в розмірі 1873,76 грн, то вказана премія була сплачена позивачу у січні 2019 року за наказом Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 24.01.2019 № 38. Також задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_1 . Херсонський окружний адміністративний суд та П'ятий апеляційний адміністративний суд обґрунтували свою позицію помилковим посиланням представника відповідачів на приписи пп. «г» п. 2.3.1. Інструкції про шляхове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Голови СБУ від 14.04.1995 № 75/ДСК, які на момент виникнення спірних правовідносин вже втратили чинність, у зв'язку із затвердженням Інструкції №312/ДСК. В той же час, як вбачається з наказу Голови Служби безпеки України від 16.09.2002 № 312/ДСК «Про внесення змін та доповнень до Інструкції про шляхове забезпечення і службові відрядження військовослужбовців СБУ» він лише вносив зміни до окремих положень Інструкції, а не відміняв її або викладав у новій редакції. Таким чином, підпункт «г» п. 2.3.1. вказаної Інструкції не відмінявся та залишається чинним і до теперішнього часу. Право на винагороду за 15 років безперервної служби у ОСОБА_1 виникло у лютому 2013 року, яка ним була своєчасно отримана, а право на виплату винагороди за 20 років безперервної військової служби у позивача настало у лютому 2018 року, тому станом на 08.09.2015 вона не могла бути виплачена, тобто на день звільнення (08.09.2015) з позивачем був проведений розрахунок по грошовому забезпеченню в повному обсязі.

ІV. Позиція інших учасників справи.

9. Позивач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Білоуса О.В., суддів: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. від 27 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Управління Служби безпеки України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року.

11. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 23 вересня 2020 року № 1798/0/78-20.

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року справу прийнято до провадження.

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 19 серпня 2021 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 20 жовтня 2021 року.

14. Судове засідання було відкладено на 11 листопада 2021 року у зв'язку із хворобою позивача та його представника.

15. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року задоволено заяву Управління Служби безпеки України в Херсонській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 814/1171/17 поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

16. У судовому засіданні 11 листопада 2021 року було оголошено перерву до 08 грудня 2021 року.

17. У судовому засіданні позивач та його представник просили відмовити у задоволенні касаційної скарги.

18. Представник відповідачів у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

19. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах Служби безпеки України з січня 1998 року.

20. З 2013 року позивач проходив службу на посаді начальника Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Донецькій області.

21. 15 січня 2014 року наказом голови Служби безпеки України № 28-ос полковника ОСОБА_1 було зараховано у розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області з 15 січня 2014 року по 15 лютого 2014 року за пп. «а» п. 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/2007 (далі - Положення № 1262/2007), звільнивши його з посади начальника 3 відділу (полковник) Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Донецькій області.

22. Відповідно до наказу Управління Служби безпеки України в Донецькій області від 27.12.2013 №585-ос полковник ОСОБА_1 перебував у відпустці за 2013 рік з 30.12.2013 по 30.01.2014. Під час відпустки позивач перебував на лікарняному, у зв'язку із чим, строк перебування ОСОБА_1 у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області було продовжено до 20 квітня 2014 року.

23. Наказом т.в.о. голови Управління Служби безпеки України в Донецькій області № 149-ос від 17.04.2014 позивачу з цієї ж дати було зменшено розмір премії з 82% до 77%. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 в справі №821/1841/14 (набрало законної сили 21.04.2015) наказ т.в.о. голови УСБУ в Донецькій області №149-ос від 17.04.2014 було визнано незаконним та скасовано.

24. Наказом Управління Служби безпеки України в Донецькій області від 26.04.2014 № 198-ос, полковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу вказаного Управління.

25. 06 листопада 2014 року наказом голови Служби безпеки України № 10/75-ос полковника ОСОБА_1 було зараховано у розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області за пп. «б» п. 48 Положення №1262/2007 (у зв'язку з проведенням організаційних заходів) з 06 листопада 2014 року до 06 лютого 2015 року та вказано, що полковника ОСОБА_1 необхідно вважати таким, що перебував у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області по посаді начальника відділу зі збереженням раніше встановлених розмірів надбавок, доплати та преміювання з 15 січня 2014 року.

26. 22 серпня 2015 року наказом голови Служби безпеки України № 810-ос позивача було звільнено з військової служби за пп. «б» п. 61 та пп. «г» п. 63 Положення № 1262/2007 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі) та вказано, що полковника ОСОБА_1 необхідно вважати таким, що перебував у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області з 15 січня 2014 року.

27. Наказом т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 08 вересня 2015 оку № 624-ос позивача було виключено зі списків особового складу управління у запас Збройних Сил України за пп. «б» п. 61, пп. «г» п. 63 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі).

28. З метою оскарження дій Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо свого незаконного звільнення, ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

29. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (справа № 821/3195/15-а) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Судом визнано незаконними дії голови Служби безпеки України та начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо порушення термінів перебування полковника ОСОБА_1 у розпорядженні за наказом голови Служби безпеки України № 28-ос від 15 січня 2014 року та № 10/75-ос від 06 листопада 2014 року. Стягнуто з Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Херсонській області солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30. 23 березня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд, за результатами перегляду рішення суду першої інстанції в справі № 821/3195/15-а ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Херсонській області залишив без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Прийнятою постановою визнано незаконною бездіяльність Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Херсонській області по невиконанню наказів голови Служби безпеки України № 28-ос від 15 січня 2014 року, №10/75-ос від 06 листопада 2014 року (щодо призначення ОСОБА_1 на відповідну посаду); визнано протиправною бездіяльність Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо порушення термінів перебування ОСОБА_1 у розпорядженні за наведеними наказами; визнано протиправним та скасовано наказ голови Служби безпеки України № 810-ос від 22 серпня 2015 року, наказ Управління Служби безпеки України в Херсонській області №624-ос від 08 вересня 2015 року; поновлено ОСОБА_1 на військовій службі в органах Служби безпеки України з 22 серпня 2015 року, в списках особового складу Управління Служби безпеки України в Херсонській області; стягнуто на користь позивача матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, судові витрати, моральну шкоду; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили з моменту його прийняття.

31. Позивач, вважаючи, що під час проходження ним військової служби в органах Служби безпеки України та при незаконному звільненні з відповідних органів йому не було виплачено суми коштів (грошового забезпечення) та на момент розгляду справи заборгованість органів Служби безпеки України не погашена, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав з цим позовом.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

32. Конституція України.

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками - військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством (частина 1 статті 20 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року №2229-XII, далі - Закон № 2229 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів державного бюджету України. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ (стаття 18 Закону № 2229).

34. Згідно за статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частини 2, 3 статті 9 Закону № 2011).

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина 4 статті 9 Закону № 2011).

За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, підприємствах, установах, організаціях, затверджується Президентом України (частина 7 статті 9 Закону № 2011).

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 2011 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

35. Порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України, виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період, а також відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Службі безпеки України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби регулюються Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/2007 (далі - Положення № 1262/2007 в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Військовослужбовці Служби безпеки України призначаються на штатні посади (крім випадків, передбачених цим Положенням) їх прямими начальниками в порядку, що встановлюється Головою Служби безпеки України (пункт 43 Положення № 1262/2007).

36. Механізм реалізації вимог Положення № 1262/2007 визначено Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, яка затверджена наказом голови Служби безпеки України від 14 жовтня 2008 року № 772 (далі - Інструкція № 772 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Призначення військовослужбовців на штатні посади з урахуванням вимог пункту 43 Положення здійснюється: на керівні посади від начальника відділу, завідувача кафедри, їм рівних і вище (крім випадків, коли законодавством України встановлений інший порядок призначення на посади) - наказами Голови Служби безпеки України; на інші посади - наказами заступників Голови Служби безпеки України або начальників органів, підрозділів, закладів, установ, яким надано право видання наказів по особовому складу (пункт 4.3 Інструкції № 772).

Зарахування у розпорядження відповідних начальників проводиться наказами по особовому складу з обов'язковим визначенням дати початку та закінчення терміну розпорядження та доводиться до відома військовослужбовців, які зараховані в зазначене розпорядження, під особистий підпис їх начальниками в установленому порядку. У розпорядження Голови Служби безпеки України зараховуються лише начальники органів, закладів, установ та підрозділів Центрального управління, які призначаються та звільняються з посад Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України. Інші начальники з числа зазначених осіб зараховуються у розпорядження заступників Голови Служби безпеки України відповідно до розподілу функціональних обов'язків. На підставі цих наказів підрозділи кадрового забезпечення вчиняють відповідні записи в облікових документах таких військовослужбовців (пункт 4.9 Інструкції № 772).

Звільнення військовослужбовця з посади та зарахування його в розпорядження відповідного начальника провадиться не раніше дня видання наказу по особовому складу про таке звільнення з посади та зарахування в розпорядження, а у разі, якщо таке звільнення з посади здійснюється у зв'язку із проведенням організаційно-штатних заходів - із дня набрання чинності наказом про зміни в штаті або дня, зазначеного в цьому наказі (пункт 4.13 Інструкції № 772).

37. Підпунктом 2 пунктом 5 постанови Кабміну «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова № 1294 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

38. Згідно з ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 2 статті 116 КЗпП визначено, що у разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі статтею 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

39. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.

40. Аналізуючи наведені норм права та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

41. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, термін перебування полковника ОСОБА_1 у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області відповідно до наказу голови Служби безпеки України № 28-ос від 15 січня 2014 року визначено з 15 січня 2014 року по 20 квітня 2014 року.

42. При цьому, в накази № 28-ос від 15 січня 2014 року, № 10/75-ос від 06 листопада 2014 року, № 810-ос від 22 серпня 2015 року голова Служби безпеки України стосовно грошового забезпечення позивача змін не вносив, терміни перебування у розпорядженні не змінював.

43. Також суди обґрунтовано звернули увагу на те, що в матеріалах справи відсутні документи, що видавалися відповідачами стосовно перебування позивача в розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області за наказом № 28-ос від 15 січня 2014 року (відсутній наказ про включення (зарахування) ОСОБА_1 до списків особового складу Управління Служби безпеки України в Херсонській області).

44. Матеріали справи не містять відомостей, що свідчать про виплату позивачу грошового забезпечення за період перебування у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області з 15 січня 2014 року по 01 травня 2014 року. На підтвердження наведеного висновку суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано посилалися на зміст рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2018 року в справі № 821/3195/15-а, в якому колегією суддів встановлено наступне: «невиконання наказу голови Служби безпеки України № 28-ос від 15 січня 2014 року призвело до того, що позивачу не виплачувалося грошове забезпечення та порушувалися його соціальні права, не проводилося його призначення та не вживалося реальних заходів по вирішенню питання його призначення».

45. Отже, Управлінням Служби безпеки України в Херсонській області не доведено відсутність заборгованості перед ОСОБА_1 по сплаті йому грошового забезпечення за вказаний період. У зв'язку з цим, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо стягнення невиплаченої суми грошового забезпечення за період з 15 січня 2014 року по 01 травня 2014 року.

46. При цьому, атестат № 00015, на який посилається касатор, не спростовує наведених висновків судів попередніх інстанцій, оскільки не підтверджується первинними документами, з яких можливо було б визначити суми проведених позивачу виплат та періоди, за які вони були сплачені.

47. Також колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про протиправне зменшення Управлінням Служби безпеки України в Херсонській області розміру щомісячної премії позивача з 82% до 77% за період з 01 травня 2014 року по 09 вересня 2015 року.

48. Так, виплата премії військовослужбовцям, зменшення її розміру або позбавлення у повному розмірі безпосередньо здійснюється за наказами голови СБУ, його заступників, начальників органів, підрозділів, закладів та установ СБУ. У мотивованих рапортах про зменшення розмірів премії чи її позбавлення зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього (пп.2.3.24.5. Інструкції №35/ДСК).

49. Оскільки зміни у наказ голови Служби безпеки України від 15 січня 2014 року № 28-ос, яким позивача зараховано у розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області зі збереженням розміру, зокрема, раніше встановленого преміювання, не вносились та відсутні відомості щодо видання ним наказів про зменшення складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , тому суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про протиправне зменшення відповідачем розміру щомісячної премії позивача за вказаний період.

50. Також Верховний Суд враховує, що до 17 квітня 2014 року позивачу вплачувалась премія в розмірі 82% посадового окладу. В подальшому, наказом т.в.о. голови Управління Служби безпеки України в Донецькій області №149-ос від 17.04.2014 позивачу з цієї ж дати було зменшено розмір премії з 82% до 77%. Однак рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 в справі №821/1841/14 (набрало законної сили 21.04.2015) наказ т.в.о. голови Управління Служби безпеки України в Донецькій області №149-ос від 17.04.2014 року було визнано незаконним та скасовано.

51. Задовольняючи позовні вимоги щодо виплати позивачу винагороди за 15, 20 років безперервної військової служби, суди попередніх інстанцій обґрунтовано посилалися на те, що так як позивач проходив військову службу в органах Служби безпеки України з січня 1998 року, він згідно з пп. 2.3.27.1. Інструкції № 35/ДСК набув права на виплату винагороди за 15 років безперервної військової служби ще в січні 2013 року.

52. Посилання касатора на те, що така допомога була виплачена ОСОБА_1 в лютому 2013 року, на підтвердження проведення якої в грошовому атестаті позивача відсутні відомості про заборгованість по відповідній винагороді, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставними, оскільки відсутність такої заборгованості перед позивачем не підтверджено первинними документами.

53. Також враховуючи той факт, що рішенням суду апеляційної інстанції від 23 березня 2018 року скасовано накази № 810-ос та № 624-ос, якими ОСОБА_1 було звільнено та виключено зі списків особового складу Управління Служби безпеки України в Херсонській області (рішення набрало законної сили), а також поновлено ОСОБА_1 на службі в органах Служби безпеки України, суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що в січні 2018 року, на час розгляду справи, позивач набув право на виплату винагороди за 20 років безперервної військової служби.

54. Відносно виплати позивачу шляхового забезпечення, суд враховує положення законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин та зазначає наступне.

55. Касатор стверджує про відсутність у ОСОБА_1 права на відповідну виплату, посилаючись на пп. «г» п. 2.3.1 Інструкції № 75/ДСК.

56. Суди попередніх інстанцій вважали помилковими такі доводи відповідача з огляду на те, що пп. «г» п. 2.3.1 Інструкції № 75/ДСК втратив чинність у зв'язку із затвердженням Інструкції № 312/ДСК. При цьому, посилаючись на пункт 2.4.1. Інструкції № 312/ДСК суди дійшли висновків, з якими погоджується колегія суддів Верховного Суду, про те, що під час перебування позивача у розпорядженні Управління Служби безпеки України в Херсонській області за наказами голови СБУ №28-ос та № 10/75-ос (до того проходив службу в Управління Служби безпеки України в Донецькій області ) ОСОБА_1 не була сплачена шляхова (підйомна) допомога, а тому задовольнили позовні вимоги в цій частині.

57. Як вбачається зі змісту наказу голови Служби безпеки України «Про внесення змін та доповнень до Інструкції про шляхове забезпечення і службові відрядження військовослужбовців СБУ» від 16 вересня 2002 року № 312/ДСК ним лише було внесено зміни до окремих положень Інструкції про шляхове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом голови Служби безпеки України від 14 квітня 1995 року № 75/ДСК, зокрема, і до пп. «г» п. 2.3.1 вказаної Інструкції.

58. Отже, пп. «г» п. 2.3.1 Інструкції № 75/ДСК є чинним та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

59. Оскільки під час перебування позивача у розпорядженні Управління Служби безпеки України в Херсонській області за наказами голови СБУ №28-ос та №10/75-ос (до того проходив службу в Управління Служби безпеки України) йому не була сплачена шляхова (підйомна) допомога, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність наведеної бездіяльності Управління Служби безпеки України в Херсонській області.

60. Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про те, що з позивачем не було проведено належного розрахунку за всіма видами грошового забезпечення у належному розмірі, а тому рішення судів є законними та обґрунтованими.

61. Згідно із статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

62. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

ІХ. Судові витрати

63. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Херсонській області залишити без задоволення.

2. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року в справі № 814/1171/17 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С.А. Уханенка