про відкриття касаційного провадження
13 грудня 2021 року
м. Київ
справа №580/4158/20
провадження №К/9901/39402/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі №580/4158/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.04.2020 в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за №18/309вих20 від 18.03.2020, виданої прокуратурою Черкаської області відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІI)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, №18/309вих20 від 18.03.2020, виданої прокуратурою Черкаської області відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», з 13 грудня 2019 року без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити ОСОБА_1 , різницю між фактично отриманою та належною до сплати суму пенсії за вислугу років за період з 13.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправною відмову відділу з питань перерахунків пенсії №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області викладену у листі від 30.04.2020 № 2300-0316-8/17873 у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Прокуратури Черкаської області від 18.03.2020 №18/309вих20;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 13.12.2019 відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 18.03.2020 №18/309вих20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 - скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 13.12.2019 відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 18.03.2020 №18/309вих20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовну вимогу задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, № 18/309вих.20 від 18.03.200, виданої Прокуратурою Черкаської області відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-з(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», з 13 грудня 2019 року та виплатити ОСОБА_1 , різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 - залишено без змін.
Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2021 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліку касаційної скарги, а саме: надання до суду обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно з частиною 4 статті 328 КАС України та виняткових обставин передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
02.12.2021 від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшла заява, у якій скаржник обґрунтовує підстави касаційного оскарження судового рішення у справі № 580/4158/20 відповідно до положень пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку з підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, недоліки касаційної скарги усунуто у встановлений Судом строк.
Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.
Частиною третьою статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.
Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.
Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).
Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.
Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої у цій справі.
Окрім того, скаржник зазначає про те, що на день подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо визначення базового відсоткового розміру пенсії прокурорам під час здійснення перерахунку даних пенсій, яким таку пенсію було призначено відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Рішення Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20 висновків з цього питання не містить.
У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.
Також скаржник вказує на те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.09.2021 справу №580/5962/20 передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав з огляду на спірність питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону України №1789-XII «Про прокуратуру», а також застосування при перерахунку такої пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
У цій справі та справі №580/5962/20 відповідачем є аналогічний суб'єкт владних повноважень, спір виник з аналогічних підстав, у відносинах що регулюються тими ж нормативно-правовими актами, позивачами заявлено подібні вимоги.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а також наявність обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас частина друга статті 329 КАС України встановлює, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження пропущений, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 23.09.2021, а касаційна скарга подана 29.10.2021 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв'язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зазначає, що отримало постанову суду апеляційної інстанції 01.10.2021, а тому вважає вказану обставину поважною причиною для пропуску процесуального строку.
За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення та про наявність підстав для його поновлення.
Керуючись положеннями пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд
1. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі №580/4158/20.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі №580/4158/20.
3. Витребувати з Черкаського окружного адміністративного суду справу №580/4158/20.
4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
5. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Кравчук