13 грудня 2021 року
Київ
справа №640/30648/20
адміністративне провадження №К/9901/43503/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №640/30648/20 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнка Андрія Анатолійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати договір банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США №001-09509-200215 від 20 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", нікчемним;
- визнати протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Матвієнко Андрія Анатолійовича вчинити дії щодо подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, ОСОБА_1 , як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США № 001-09509-200215 від 20 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (у межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн.) на підставі поданої заяви від 05 листопада 2020 року;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнко Андрія Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, ОСОБА_1 , як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США №001-09509-200215 від 20 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (у межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн.) на підставі поданої заяви від 05 листопада 2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2021 року, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Разом з цим касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року. У своєму клопотанні про поновлення процесуального строку скаржник зазначає, що оскаржуване рішення їй не направлялося, з повним текстом позивач ознайомилася в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) 25.10.2021.
Щодо строків касаційного оскарження слід зазначити таке.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Відповідно до відомостей з ЄДРСР постанова Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалена 20 жовтня 2021 року (відомості про складення повного тексту відсутні), дата оприлюднення в ЄДРСР - 23 жовтня 2021 року.
Отже, враховуючи те, що інформацію про оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скаржник мав можливість отримати з Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 23 жовтня 2021 року, та те, що касаційну скаргу заявником було направлено до суду 25 листопада 2021 року (що підтверджується даними поштового конверту), тобто з незначним пропуском процесуального строку, що може бути свідченням того, що скаржник без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення процесуального строку.
Проте, касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору за вимогами, заявленими у цій справі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не підпадає під категорію фінансової установи, яка під час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів. Отже, на фізичних осіб-вкладників комерційних банків під час дії тимчасової адміністрації не поширюється дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року, в якому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступити від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №817/649/16, оскільки цей висновок протирічить висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15 травня 2019 року у справі №817/777/16, і підстав для відступу від такого висновку не вбачається.
Отже, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору з наведених підстав задоволенню не підлягає.
Щодо розміру судового збору слід зазначити таке.
За змістом підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2021 року в розмірі 2270,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з даною касаційною скаргою, складає 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Для усунення недоліків касаційної скарги в частині розміру сплаченого судового збору, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят) грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Отже, скаржнику необхідно сплатити вищевказану суму судового збору або вказати інші підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №640/30648/20.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №640/30648/20 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, касаційна скарга буде повернута заявнику.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя Л.Л. Мороз