Ухвала від 13.12.2021 по справі 280/1983/21

ф

УХВАЛА

13 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 280/1983/21

адміністративне провадження № К/9901/44119/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н.В.,

суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 280/1983/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати надбавки за вислугу років за час проходження служби в Збройних сил України у розмірі 35% від окладу за період з 01 січня 2017 року по 25 вересня 2020 року у загальній сумі 53 965 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача надбавку за вислугу років у розмірі 35% від окладу за період з 01 січня 2017 року по 25 вересня 2020 року за час проходження служби в органах Збройних сил України у загальній сумі 53 965 грн.

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення 25 вересня 2020 року по день прийняття рішення судом - у розмірі 27 307 грн.

17 травня 2021 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 03 грудня 2021 року.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду даної справи є протиправність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу надбавки за вислугу років за час проходження служби в Збройних сил України.

Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 з 28 липня 2016 року по 25 вересня 2020 року проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України на підставі наказу № 49-РС від 28.07 липня 2016 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 27-РС від 25.08 серпня 2020 року молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено у запас за підпунктом «а» (по закінченню терміну контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 184 від 25 вересня 2020 року молодший сержант ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу частини, знятий з всіх видів забезпечення та направлений для зарахування на військовий облік до Запорізького об'єднаного військового комісаріату м. Запоріжжя.

Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України “Про запобігання корупції” (на час відкриття провадження у справі судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

А саме, в касаційній скарзі позивач, посилаючись на підпункт «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України вказує, що, суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Твердження заявника касаційної скарги, що справа 280/1983/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України помилково віднесена до категорії справ незначної складності не обґрунтоване належним чином.

Таким чином, оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 280/1983/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді Н.А. Данилевич

В.Е. Мацедонська

Попередній документ
101898845
Наступний документ
101898847
Інформація про рішення:
№ рішення: 101898846
№ справи: 280/1983/21
Дата рішення: 13.12.2021
Дата публікації: 30.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.12.2021)
Дата надходження: 03.12.2021
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії