Справа № 759/15387/19 Головуючий у суді І інстанції Кириленко Т.В.
Провадження № 22-ц/824/17507/2021 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
14 грудня2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 2 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення пені,
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 2 вересня 2021 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 2 грудня 2021 року позивач через представника - адвоката Тащі С.М. направив на електронну пошту Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, підписану електронно-цифровим підписом останнього, із пропуском строків, встановлених статтею 354 ЦПК України.
Згідно із вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що в судовому засіданні 2 вересня 2021 року за присутності сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваного судового рішення, дата виготовлення його повного тексту судом першої інстанції не зазначена, у той же час з апеляційною скаргою представник позивача звернувся засобами електронного зв'язку тільки 2 грудня 2021 року.
В апеляційній скарзі представник позивачазазначив, що дана скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, адже повний текст цього рішення було оприлюднено в ЄДРСР лише 3 липня 2021 року, тому строк для подачі апеляційної скарги не пропущено.
Проте, зазначені посилання не дають підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження не пропущено, оскільки початок перебігу строку на апеляційне оскарження обчислюється не з дня вручення учаснику справи відповідного судового рішення (оприлюднення рішення у ЄДРСР), а з дня його ухвалення або з дня складення повного судового рішення, зокрема й у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення.
За наведених в апеляційній скарзі обставин та у випадку не зазначення судом першої інстанції дати виготовлення повного тексту судового рішення позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відповідності до положень частини другої статті 354 ЦПК України, утім такого клопотання в апеляційній скарзі заявлено не було, а в силу диспозитивності цивільного судочинства суд не може самостійно поновити цей процесуальний строк.
Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (Рішення ЄСПЛ від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу чи його уповноваженому представнику необхідно надати суду апеляційної інстанції заяву, в якій, вказавши на підстави поважності причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження, порушити питання про поновлення цього строку.
З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для зазначення нею поважних причин для поновлення пропущеного строку.
Керуючись статтями 127, 356, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 2 вересня 2021 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в іншому випадку буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Н.В. Ігнатченко