Справа № 761/7844/20 Головуючий 1 інстанція- Сіромашенко Н.В.
Провадження № 22-ц/824/16319/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
09 грудня 2021 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Ігнатченко Н.В., Мережко М.В.,
за участю секретаря Малашевського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 17 вересня 2021 року про скасування судового наказу у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, боржник Товариство з обмеженою відповдіальністю «Мапекс Консьюмер Хелскер» (України) ЛЛС»,-
У березні 2020 року заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву про видачу судового наказу щодо стягнення з ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» на його користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 291183,88 грн.
16 березня 2020 року Шевченківським районним судом м.Києва видано судовий наказ, яким стягнуто з ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 291183,88 грн. Наказ набрав чинності 07 серпня 2020 року.
14 вересня 2021 року боржник ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» подав до суду заяву, в якій просив скасувати вищевказаний судовий наказ у справі № 761/7844/20, посилаючись на те, що між стягувачем та боржником існує спір про право, оскільки стягувачем як директором підприємства було самостійно та власноручно складено та видано собі довідку про заборгованість перед ним від імені боржника, що не може бути доказом безспірності вимог стягувача. Боржник заперечує право стягувача на нарахування та отримання ним заробітної плати за період з листопада 2019 по лютий 2020 року в розмірі 291183,88 грн. Крім цього заявник просив поновити строк для звернення до суду з заявою про скасування судового наказу, оскільки фактично боржник не отримував наказ, всі дії по його отриманню вчинені стягувачем самостійно та без відома товариства, яке дізнався про його існування лише 31 серпня 2021 року, після ознайомлення з матеріалами справи № 761/7844/20 в суді. Також, боржник, посилаючись на ч.6 ст.444 ЦПК України, просив вирішити питання про поворот виконання судового наказу Шевченківського районного суду м.Києва від 16 березня 2020 року у справі № 761/7844/20, оскільки він фактично виконаний у примусовому порядку, що стверджується постановою приватного виконавця Авторгова А.М. про закінчення виконавчого провадження ВП № 62846784 від 04 березня 2021 року.
- 2 -
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 17 вересня 2021 року заява задоволена. Ухвалено скасувати судовий наказ Шевченківського районного суду м.Києва № 761/7844/20 від 16 березня 2021 року про стягнення з ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 291183,88 грн. Допущено поворот виконання судового наказу та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» грошові кошти в сумі 291183,88 грн.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, стягувач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.
Скарга мотивована хибністю висновків суду про наявність спору щодо розміру нарахованого, але не виплаченого йому заробітку, який є безспірним і підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податку про суми виплачених доходів та утриманих подтків. Судом безпідставно визнано поважними причини пропуску строку на скасування судового наказу, бо таке повновлення строку через рік після набрання наказом чинності є необгрунтованим, порушує принцип правової визначеності та ст.6 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Окрім того, суд протиправно допустив поворот виконання судового наказу, що суперечить п.10 ст.444 ЦПК України, згідно якої така заява має бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішенння суду апеляційної чи касаційної інстанції, і розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача і боржника. Всупереч даній нормі суд не повідомив його про розгляд даної заяви. Судом допущено порушення положень ст.239 КЗпП України та ст.445 ЦПК України, згідно яких у разі скасування судових рішень про стягнення заробітної плати поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення грунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Такі ж положення містить ст.1215 ЦК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження щодо оскарження стягувачем ухвали в частині скасування судового наказу від 16 березня 2021 року, оскільки ч.1 ст.353 ЦПК України не передбачає можливість оскарження ухвали про скасування судового наказу.
Отже, предметом апеляційного перегляду є ухвала в частині повороту виконання судового наказу.
Боржник ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер» (України) ЛЛС» правом на подання відзиву не скористався.
В суді апеляційної інстанції стягувач ОСОБА_1 подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримав, просили задоволити та скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва як незаконну.
Боржник ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер» (України) ЛЛС» належним чином повідомлений про час розгляду справи, що стверджується судовою повісткою направленою згідно ч.6 ст.128 ЦПК України на офіційну електронну адресу і повідомленням про її доставлення, до суду не з'явилися.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
- 3 -
Допускаючи поворот виконання судового наказу, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки наявністю передбачених до цього підстав. При цьому суд виходив з того, що судовий наказ виконаний в повному обсязі, що стверджується постановою приватного виконавця про закінчення виконавчогопровадження.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до приписів ч.3 ст.171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст.444 цього Кодексу.
Згідно частин 5 та 6 ст.444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 вказав, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала. Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням. Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
Судом встановлено, що Шевченківським районним судом м.Києва 16 березня 2020 року видано судовий наказ, яким стягнуто з ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 291183,88 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суді м.Києва від 17 вересня 2021 року задоволена заява боржника ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» судовий наказ скасовано і допущено поворот його виконання.
Також судом встановлено, що судовий наказ Шевченківського районного суду м.Києва № 761/7844/20 від 16 березня 2021 року фактично виконано в повному обсязі, що стверджується постановою приватного виконавця Авторгова А.М. про закінчення виконавчого провадження ВП № 62846784 від 04 березня 2021 року та не заперечується сторонами.
За таких обставин, суд обгрунтовано задоволив заяву боржника і допустив поворот виконання судового рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо хибності висновків суду першої інстанції про наявність спору щодо розміру нарахованого,але не виплаченого йому заробітку, який є безспірним і підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податку про суми виплачених доходів та утриманих податків колегія суддів не розглядає і не аналізує, оскільки ухвала суду в частині скасування судового наказу не є предметом апеляційного перегляду.
Як вище вказувалося ч.1 ст.353 ЦПК України не передбачає можливість окремого
- 4 -
оскарження ухвали про скасування судового наказу, а тому ухвалою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження щодо оскарження ухвали в частині скасування судового наказу від 16 березня 2021 року.
Це ж стосується доводів апеляційної скарги про те, що судом безпідставно визнано поважними причини пропуску боржником строку на скасування судового наказу та необгрунтовано поновлено його з порушенням принципу правової визначеності, які колегією суддів не аналізуються, оскільки відповідно до п.10 ч.1 ст.353 ЦПК України окремо оскаржується лише ухвала суду щодо відмови у поновленні або продовженні процесуального строку. Це по-перше.
І по-друге, заперечення на ухвали, які не підлягають окремому оскарженню включаються до апеляляційної скарги на відповідне судове рішення (ч.2 ст.353 ЦПК України). З огляду на те, що ухвала суду про скасування судового наказу в межах якої вирішено питання про поновлення строку не підлягає оскарженню, то відповідно не є предметом перегляду висновки суду про поновлення строку.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду в частині повороту виконаня рішення суперечить п.10 ст.444 ЦПК України, згідно якої така заява має бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, і розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача і боржника, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані.
Аналіз змісту положень ч.3 ст.171 та ст.444 ЦПК України дає підстави для висновку, що ст.444 ЦПК України є загальною нормою, яка врегульовує питання вирішення повороту виконання судових рішень, зокрема судами апеляційної чи касаційної інстанції у випадках скасування рішення суду (ч.1), судом, який розглядає справу після скасування рішення і повернення справи на новий розгляд (ч.2) та перегляду судом рішення за нововиявленими чи виключними обставинами (ч.3). Дана норма взагалі не регламентує порядок повороту виконання судового наказу у випадку його скасування.
При цьому, з огляду на доводи скарги колегія суддів звертає увагу скаржника, що встановлений ч.10 ст.444 ЦПК України річний строк відраховується з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи, а не з моменту ухвалення рішення, яке було виконане, як помилково вважає скаржник.
Водночас ст.171 цього Кодексу є спеціальною нормою яка регламентує розгляд судом заяви про скасування судового наказу та вирішення судом питання про поворот виконання цього наказу і яка передбачає вирішення судом відповідної заяви протягом двох днів з одночасним вирішенням в ухвалі питання про поворот виконання, що у свою чергу свідчить про безпідставність наведених вище доводів.
Посилання в апеляційній скарзі на порушенння судом положень ст.239 КЗпП України та ст.445 ЦПК України, згідно яких у разі скасування судових рішень про стягнення заробітної плати поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення грунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, не є підставою для скасування ухвали в оскаржуваній частині з огляду на таке.
Відповідно до положень ч.2 ст.445 ЦПК України у справах про стягнення заробітної плати та інших виплат, що випливають із трудових відносин, поворот виконання не допускається за винятком випадків, коли рішення було обгрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих вдомостях позивача.
Подаючи заяву про скасування судового наказу стягувач ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» послався на те, що між стягувачем та боржником існує спір щодо заробітку, а вказані у заяві стягувача відомості є необгрунтованими та такими, що не
- 5 -
відповідають дійсності. Вказує на те, що стягувачем як директором боржника було самостійно та власноручно складено та видано самому собі довідку про заборгованість перед ним від імені боржника внаслідок перевищення своїх повноважень. ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» заперечує право стягувача на нарахування та отримання ним заробітної плати за період з листопада 2019 року по лютий 2020 року в розмірі 291183,88 грн., заперечує правильність складання власноруч довідки про заборгованість по заробітку, як і взагалі заперечує право на отримання стягувачем заробітку. Вказує, що, перебуваючи на посаді директора товариства, ОСОБА_1 окрім даної справи ініціював ряд інших судових справ, зокрема № 761/24716/20 та № 760/6041/21 щодо стягнення на свою користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 284807,94 грн. та 74521,93 грн., у яких також власноруч видавав собі довідки про наявність заборгованості, що свідчить про зловминість дій стягувача по відношенню до боржника з метою привласнення і розтрати майна і коштів та доведення його до банкрутства.
З матеріалів справи вбачається, що довідка про заборгованість з виплати заробітної плати, підписана стягувачем на свої ім'я одноособово і всупереч закону не містить підпису головного бухгалтера (бухгалтера).
За таких обстаивн колегія суддів прийшла до висновку про обгрунтованість доводів боржника про подання стягувачем завідомо неправдивих відомостей.
Недоречними також є посилання скаржника на вимоги ст.1215 ЦК України, яка не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вказує на те, що не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і прирівняні до неї платежі, якщо їх виплата проведена добровільно, чого в даній справі не встановлено. Зокрема виконання судового наказу здійснювалося у порядку примусового виконання рішення, а не добровільно.
Відхиляючи апеляційну скаргу стягувача ОСОБА_1 , колегія суддів враховує, що скасування судового наказу за заяваю боржника ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» не перешкоджає ОСОБА_1 захистити свої права шляхом подання позову у порядку спрощеного позовного провадженння, на що прямо вказує ч.3 ст.171 ЦПК України.
Даючи оцінку доводам стягувача, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування єдостатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
- 6 -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 17 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Судді: