Апеляційного провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/15202/2021
м. Київ Справа № 755/19216/18
09 грудня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Заришняк Г.М.
- Рубан С.М.
при секретарі - Климчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сікорського Олександра Федоровича на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 червня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Клочко І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ван Клік», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,-
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача вартість матеріального збитку у розмірі 224 778,00 грн., судовий збір та судові витрати на правову допомогу.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 13 грудня 2015 року приблизно о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Лексус» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Братиславській, 2 у м. Києві, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого відбулася ДТП з автомобілем «Мерседес Бенс», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Зазначав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 15.02.2017 року.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «Мерседес Бенс», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу отримав механічні пошкодження, розмір матеріальних збитків складає 224 778,00 грн., що визначено звітом № 12485 від 23.12.2015 року про вартість ремонту внаслідок ДТП, зроблений на замовлення ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра-Україна», де була застрахована відповідальність відповідача ОСОБА_1 .
У березні 2019 року ОСОБА_2 подав до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь вартість матеріального збитку у розмірі 124 778,00 грн., з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна» вартість матеріального збитку у розмірі 100 000,00 грн. Також просив стягнути з відповідачів солідарно судовий збір та судові витрати на правову допомогу.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 березня 2019 року замінено з третьої особи Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна» та залучено до участі у цивільній справі в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна».
Згідно Протоколу № 2 річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна» від 26 квітня 2019 року, ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра-Україна» змінило назву на ПрАТ «Страхова компанія «Ван Клік».
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПрАТ «Страхова компанія «Ван Клік», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди було передано до Деснянського районного суду міста Києва за підсудністю.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 29 червня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПрАТ «Страхова компанія «Ван Клік», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість матеріального збитку в розмірі 124 778,00 грн.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова компанія «Ван Клік» про стягнення вартості матеріального збитку в розмірі 100 000,00 грн. - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 248,98 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сікорський О.Ф. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріального збитку скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що висновки суду, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, справу розглянуто за відсутності відповідача ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про розгляд справи, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, тоді як справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Зазначав, що ОСОБА_1 не приймав участі у розгляді справи, належним чином не був повідомлений про розгляд справи, оскільки являється військовослужбовцем та постійно перебуває у відрядженнях, тому не зміг скористатися своїми процесуальними правами та подати відзив на позовну заяву, заявити відповідні клопотання та приймати участь в розгляді справи.
Вказував на те, що відповідачу ОСОБА_1 не зрозуміло чому він повинен відшкодовувати матеріальну шкоду за автомобіль «Мерседес Бенс», номерний знак НОМЕР_3 , який не був учасником ДТП.
Звертав увагу апеляційного суду на те, що суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що ДТП сталося 13 грудня 2015 року о 10 год. 30 хв., що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки згідно постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня 2018 року, ДТП сталося 13 грудня 2015 року о 19 год. 30 хв. Крім того, учасником ДТП був автомобіль «Мерседес Бенс», д.н.з. НОМЕР_2 , а не автомобіль«Мерседес Бенс», номерний знак НОМЕР_3 , що також не відповідає обставинам справи.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення .
Відповідач ОСОБА_1 та його представник Сікорський О.Ф. в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, надіслали клопотання про перенесення розгляду справи, посилаючись на те, що представник в цей саме час буде приймати участь в судовому засіданні в Солом'янському районному суді міста Києва, а в подальшому в 14:45 в судовому засіданні в Київському апеляційному суді.
Колегія суддів вважала можливим проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, що не суперечить ч. 2 ст. 372 ЦПК України, враховуючи, що доказів на підтвердження участі адвоката Сікорського О.Ф. в інших судових засіданнях надано не було.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 червня 2021 року в частині незадоволених позовних вимог до відповідача ПрАТ «Ван Клік» не оскаржується, а тому апеляційним судом в цій частині судове рішення не перевіряється.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача вартість матеріального збитку у розмірі 124 778,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що такі позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають задоволенню .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 13 грудня 2015 року о 19 год. 20 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Лексус», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Братиславській, 2 у м. Києві, перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечно, не дав дорогу транспортним засобам, що рухаються у попутному напрямку, по тій смузі на яку він перестроювався, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Mercedes», номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 , чим порушив пункти 10.1, 10.3 ПДР України, у результаті чого автомобілі зазнали механічні пошкодження.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року (справа №755/4125/16-ц) визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (том 1, а. с. 4-6).
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року (справа № 755/4125/16-ц) провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, щодо ОСОБА_3 закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (том 1, а. с. 7).
Цивільно-правова відповідальність власника автотранспортного засобу марки «Лексус», номерний знак НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Саламандра-Україна» назву якого змінено на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Ван Клік» з лімітом відповідальності 100 000 грн.
Згідно зі звітом про оцінку вартості майнового збитку, складеного товариством з обмеженою відповідальністю експертно-асистуюча компанія «Довіра», вартість ремонту автомобіля «Mercedes», номерний знак НОМЕР_2 , складає 224 778 грн. 57 коп. (том 1, а. с. 34-63).
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Встановивши, що вартість матеріальних збитків становить 224 778,57 грн., у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування, врахувавши межі заявлених вимог та ліміт відповідальності страховика, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 матеріальних збитків у розмірі 124 778,00 грн.
Доводи апеляційної скарги вказаного висновку суду першої інстанції жодним чином не спростовують. Більше того, апеляційна скарга не містить жодного заперечення щодо розміру матеріальних збитків, який стягнув суд першої інстанції на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що ДТП сталося 13 грудня 2015 року о 10 год. 30 хв., що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки згідно постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня 2018 року, ДТП сталося 13 грудня 2015 року о 19 год. 30 хв., а також те, що учасником ДТП був автомобіль «Мерседес Бенс», д.н.з. НОМЕР_2 , а не автомобіль «Мерседес Бенс», номерний знак НОМЕР_3 , що також не відповідає обставинам справи, колегія суддів вважає обґрунтованими, однак, вони не зумовили ухвалення по суті незаконного рішення в оскаржуваній частині.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, а виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, передбачено ст.6 Конвенції.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовною підставою для скасування судового рішення.
Про це зазначено в постанові Верховного Суду у справі № 295/5011/15-ц (касаційне провадження № 61-1125св17).
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п'ята статті 128 ЦПК України).
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не був повідомлений і його представник про розгляд справи.
Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу без участі відповідача ОСОБА_1 , який належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи, і представник відповідача зазначає про це у своїй скарзі, що є безумовною підставою для скасування судового рішення (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 червня 2021 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки рішення суду в цій частині ухвалено з порушенням норм процесуального права та ухвалення в цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість матеріального збитку в розмірі 124 778,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сікорського Олександра Федоровича задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 червня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість матеріального збитку в розмірі 124 778,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 10 грудня 2021 року.
Головуючий Судді: