Справа № 11-cc/824/6971/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 761/40776/21
07 грудня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 листопада 2021 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.11.2021 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.01.2022 року із визначенням застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) грн., із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій просить змінити запобіжний захід ОСОБА_7 з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або інший запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків та сприятиме швидкому розгляду справи.
Захисник вказує, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_7 відсутні в даному кримінальному провадженні, у поданому клопотанні органом досудового розслідування не було доведено їх наявність та конкретні факти, які могли б їх довести.
Оскаржуване рішення було прийнято слідчим суддею з рядом грубих порушень, а саме порушення права підозрюваного на захист.
ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має позитивні характеристики, перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні малолітню дитину, а застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити в повному обсязі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів, наданих до апеляційного суду вбачається, що слідчим управлінням ГУ НП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120211000000000 14 від 13.01.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 199 КК України.
12.11.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 307 КК України.
Останній на початку січня 2021 року, діючи за попередньою змовою спільно з іншими особами, шляхом розподілу ролей, здійснювали незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, а також виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту, а також збут підробленої національної валюти України у вигляді банкнот.
13.11.2021 року слідчий СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 за погодженням із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.11.2021 року задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.01.2022 року із визначенням застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) грн., із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 307 КК України.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 307 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Згідно повідомлення про підозру від 12.11.2021 року, ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 307 КК України, при цьому наведено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення.
Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень та конкретні обставини кримінального провадження.
Слідчим як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, підозрюваний ОСОБА_10 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити дії спрямовані на знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема наявність сім'ї у ОСОБА_7 , малолітньої дитини на утриманні та певних соціальних зв'язків в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні вказаних ризиків, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи характер вчинених кримінальних правопорушень, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваного та може потягнути за собою настання негативних наслідків.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених органом досудового розслідування у клопотанні про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останні не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються матеріалами, наданими до суду апеляційної інстанції.
Щодо визначення слідчим суддею альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний («Mangouras v. Spain» (GC) п.п. 81, 92, рішення 28.09.2010 року).
Враховуючи тяжкість покарання за вчинення кримінальних правопорушень у яких підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя на законних підставах, у відповідності до положень ч. 5 ст. 182 КПК України визначив останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень, з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, у разі її внесення, який у даному кримінальному провадженні є відповідним і достатнім для забезпечення достатньої та належної поведінки ОСОБА_7 та виконанню покладених на нього обов'язків, при цьому врахувавши наявність встановлених під час проведення досудового розслідування ризиків та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави відносно ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182,183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 листопада 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.01.2022 року із визначенням застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) грн., із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4