Справа № 742/1193/21 Головуючий у 1 інстанції Бездідько В. М.
Провадження № 33/4823/587/21
Категорія - ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
10 грудня 2021 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
з участю:
прокурора - Максиміхіна Ю.В.,
особи, яку притягнуто
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2021 року, -
Цією постановою :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: Сумська обл., м. Охтирка, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , депутата Прилуцької міської ради 8-го скликання, працюючого викладачем КЗ «Ніжинський фаховий коледж культури та мистецтва ім. М.Заньковецької»,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
Суд встановив, що ОСОБА_2 , будучи депутатом Прилуцької міської ради 7-го скликання Чернігівської області, тобто у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 даного Закону, 23.02.2021 несвоєчасно подав, в установленому порядку, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи депутатом Прилуцької міської ради 7-го скликання Чернігівської області, тобто у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 даного Закону, 23.02.2021 несвоєчасно подав, в установленому порядку, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи депутатом Прилуцької міської ради 7-го скликання Чернігівської області, тобто у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 даного Закону, 04.03.2021 несвоєчасно подав, в установленому порядку, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи депутатом Прилуцької міської ради 7-го скликання Чернігівської області, тобто у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 даного Закону та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», 04.03.2021 несвоєчасно подав, в установленому порядку, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати за на підставі ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнає, та щиро розкаюється у вчиненому, та звертає увагу на те, що так вчинив під дією тяжких життєвих обставин, які спіткали його родину.
Зауважує, що суб'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є наявність вини у формі прямого чи непрямого умислу, проте, під час розгляду справи в місцевому суді залишилось поза увагою те, що не дивлячись на тяжкі життєві обставини, при першій же можливості, зібравши всі потрібні відомості, подав декларації за всі роки, коли він її не подав, що є свідченням того, що він не мав наміру ухилятися від подачі декларації.
Вважає за можливе при призначенні йому виду адміністративного стягнення застосувати ст. 22 КУпАП, тобто звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого діяння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінки і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".
Згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п.1, пп. "а" і "в" п. 2, п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
До вказаних осіб належить і ОСОБА_1 , який несвоєчасно подав без поважних причин щорічні декларації за 2016, 2017, 2018, 2019 роки, уповноваженої на виконання функцій держави і її дії містять ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме даними протоколів про адміністративні правопорушення: від 25 березня 2021 року №53/2021, №54/2021, №55/2021, №56/2021; даними витягу з сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 19 лютого 2021 року; зізнавальними поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом першої інстанції доказів, та, на переконання апеляційного суду, місцевим судом з огляду на матеріали справи було зроблено вірний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги з приводу можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності за малозначністю за ст. 22 КУпАП, то слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 будучи депутатом Прилуцької міської ради 7- го скликання, та не подав декларацію за 2016, 2017, 2018, 2019 роки, тобто належним чином не виконав вимоги антикорупційного законодавства за вказаний період.
Водночас, ОСОБА_1 по спливу значного часу з моменту виникнення зобов'язання щодо подачі декларацій, все ж таки усвідомивши свою винність, подав їх, хоча і з пропущенням встановленого законодавством строку.
Ці обставини під час розгляду даної адміністративної справи в суді 1-ї інстанції в достатній мірі враховані не були, зокрема те, що ОСОБА_1 по спливу хоча і значного строку з моменту не подання декларації за 2016 рік, але все ж таки, подав їх за ті роки, які мав подати, що дане правопорушення стало наслідком скрутних життєвих обставин, після минування яких, останній знаючи про свій обов'язок, вчинив всі необхідні дії для заповнення декларацій. Крім того, матеріали справи не місять жодних даних, які безпосередньо, поза розумним сумнівом вказували б на наявність у нього умислу на порушення вимог фінансового контролю чи переслідування будь-якого корупційного інтересу.
Апеляційний суд також враховує, що вказаним правопорушенням не завдано значної шкоди державним чи суспільним інтересам, ОСОБА_1 розкаявся у своєму вчинку та вказав, що не мав наміру уникнути фінансового моніторингу доходів, про що свідчить та обставина, що подання декларацій ним все ж таки було здійснено, хоча і з пропуском значного строку, що, на переконання суду апеляційної інстанції є проявом його бажання виправити свій проступок.
Отже те, що ОСОБА_1 вперше вчинив дії, за які передбачена адміністративна відповідальність, за місцем проживання та роботи характеризується виключно з позитивної сторони, про що свідчить додана до матеріалів справи характеристика з місця роботи та значна кількість подяк та грамот, що свідчать про його позитивну роль у суспільстві, пропустив строк для подачі декларації виходячи з тих життєвих обставин, які мали місце на той період часу, зокрема, смерть дружини, що потягла за собою інші життєві зміни в його житті, та після минування яких, подав декларації за всі пропущені ним роки з метою виправлення ситуації, щодо пропуску строку подачі електронних декларацій, що на переконання суду апеляційної інстанції значно зменшує ступінь його відповідальності.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.
Згідно ст. 65 цього ж Закону за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Крім цього, такі особи підлягають звільненню із займаної ними посади в порядку встановленому законом.
Враховуючи викладене та порівнюючи його з фактичними обставинами справи і особою правопорушника, апеляційний суд вважає, що наслідки, які загрожують ОСОБА_1 , у разі накладення на нього стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення, є занадто суворими, оскільки фактично позбавлять його можливості займати посади в державних органах та органах місцевого самоврядування.
За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.
Оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій, з урахуванням даних, що характеризують його особу, відсутності суспільної шкоди його діяння, апеляційний суд вважає можливим застосувати до нього положення ст. 22 КУпАП та звільнити останньогго від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, й можливістю обмежитися усним зауваженням.
Виходячи з вищенаведеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Згідно вимог ст. 284 КУпАП орган (посадова особа) у справі про адміністративне правопорушення виносить постанову про закриття справи при оголошенні усного зауваження.
Керуючись ст.ст. 22, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівької області від 25 жовтня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП - скасувати.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 -закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач