Провадження № 11-кп/4820/803/21
Справа № 686/29832/19 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач ОСОБА_2
08 грудня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
представників потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
представника цивільного
відповідача ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019240010003620 від 01.08.2019 року, за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката ОСОБА_11 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 09 грудня 2020 року по обвинуваченню за ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_7 , -
Цим вирок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербка Мурована Ярмолинецького району Хмельницької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, працюючого слюсарем- ремонтником в ПрАТ «Хмельпиво», жителя АДРЕСА_1 , учасника бойових дій, інваліда війни 3 групи, раніше не судимого,
визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
У відповідності до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_12 , заявлений в інтересах малолітнього ОСОБА_13 , та цивільний позов ОСОБА_14 задоволено частково.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_13 :
-1168 (одну тисячу сто шістдесят вісім) грн 53 коп. щомісячно до досягненням ним вісімнадцяти років в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері;
-42 067 (сорок дві тисячі шістдесят сім) грн 08 коп. разовим платежем в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері;
-16 692 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. в рахунок відшкодування завданої йому смертю матері моральної шкоди.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_14 :
-1168 (одну тисячу сто шістдесят вісім) грн 53 коп. щомісячно до закінчення навчання, але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років, в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері;
-42 067 (сорок дві тисячі шістдесят сім) грн. 08 коп. разовим платежем в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері;
-16 692 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. в рахунок відшкодування завданої їй смертю матері моральної шкоди.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 33 467 (тридцять три тисячі чотириста шістдесят сім) грн. в рахунок відшкодування завданої йому смертю матері моральної шкоди.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_14 51 797 (п'ятдесят одну тисячу сімсот дев'яносто сім) грн в рахунок відшкодування завданої їй смертю матері моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Речовий доказ - автомобіль «Geely MR-7151А», р.н. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання керівнику спецмайданчика для тимчасового зберігання затриманого автотранспорту НПУ ГУНП в Хмельницькій області - повернуто ОСОБА_15 за належністю (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ).
Накладений на автомобіль «Geely MR-7151А», р.н. НОМЕР_1 , ухвалою слідчого судді від 02 серпня 2019 року (справа № 686/20655/19) арешт - скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 2041 грн. 13 коп. процесуальних витрат.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком чинності залишено попередній - особисте зобов'язання.
За вироком суду, ОСОБА_7 01 серпня 2019 року близько 10 год., керуючи автомобілем «Geely MR-7151А», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Хмельницькому по вул. Гагаріна зі сторони вул. Грушевського в напрямку до вул. Кам'янецької в правій смузі свого напрямку руху на ділянці проїзної частини, яка має дві смуги в одному напрямку, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований на перехресті вул. Гагаріна і пров. Військоматського та який відзначений дорожньою розміткою 1.14.3 «зебра» і дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід», в межах якого зліва направо по ходу руху автомобіля перетинав проїзну частину невстановлений досудовим розслідуванням пішохід та перед яким у лівій смузі руху зупинився автомобіль «FIAT Panda», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_16 , який надавав перевагу у русі вказаному пішоходу.
Водій ОСОБА_7 , в порушення вимог пунктів 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 р. (далі - ПДР), перед вказаним пішохідним переходом не зменшив швидкість, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, створив небезпеку для інших учасників руху, продовжив рух та під час проїзду пішохідного переходу допустив наїзд передньою частиною автомобіля «Geely MR-7151А», р.н. НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_17 , яка перетинала проїзну частину вул. Гагаріна справа наліво відносно напрямку руху автомобіля в межах нерегульованого пішохідного переходу.
Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_17 отримала тілесні ушкодження у вигляді: - закритої черепно-мозкової травми (крововилив м'яких тканин голови з внутрішньої поверхні голови в скроневій ділянці зліва, крововилив під тверду та м'яку мозкові оболонки з забоєм речовини головного мозку), що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті (від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в реанімаційному відділенні Хмельницької обласної лікарні); - закритого перелому лівої ключиці, що має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та в прямому причинному зв'язку із настанням смерті не перебуває; - саден лівої гомілки, правого колінного суглоба, лівої кисті, крововиливу м'яких тканин лівої гомілки, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що в причинному зв'язку із настанням смерті не перебувають.
Ці наслідки дорожньо-транспортної пригоди знаходяться в прямому причинному зв'язку з допущеними ОСОБА_7 порушеннями вимог п.п. 18.1, 18.4 ПДР, згідно з якими: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека (п. 18.1); якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека (п. 18.4).
В апеляційній скарзі, з урахуванням доповнення до апеляційної скарги, представник цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвокат ОСОБА_11 просить вирок Хмельницького міськрайонного суду від 09.12.2020 відносно ОСОБА_7 в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до МТСБУ скасувати та в задоволенні цивільних позовів відмовити.
Зазначає, що суд першої інстанції вирішуючи цивільні позови, не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи та неправильно застосував норми матеріального права.
У вироку суд вказав про стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_13 та ОСОБА_14 по 42067,08 грн разовим платежем в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної смертю матері за три роки, у зв 'язку перебуванням цивільних позивачів у скрутному матеріальному і психолого-емоційному становищі.
При цьому суд не правильно визначив розмір страхового відшкодування у контексті положень п.27.2 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV, який у вироку вирахувано з середньомісячного заробітку потерпілої, розділене на кількість утриманців, а саме на трьох дітей: ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_18 - 1993 року народження, на момент події, не перебував на утриманні померлої потерпілої, проте суд відніс його до утриманців, і відповідно розділив середньомісячний дохід з врахуванням і його частки, незважаючи на те, що матеріали справи не містять відомостей про його непрацездатність.
Неправильне визначення кількості утриманців при визначенні розміру шкоди, заподіяної смертю потерпілої, призвело до не вірно визначених розмірів такої виплати утриманцям, як помісячно так і за три роки наперед - стягнутих з МТСБУ.
Крім того, згідно п.27.2 ст.27 Закону №1961-IV відшкодування шкоди заподіяної смертю потерпілої особи здійснюється в розрахунках з мінімальної заробітної плати, проте суд вирахував розмір із середньомісячного заробітку потерпілої особи.
Отже судом, при ухвалені вироку, не дотримано правильного застосування норми, яка передбачає порядок відшкодування шкоди, пов'язаної зі смертю потерпілої особи.
Суд стягнув з МТСБУ на користь ОСОБА_14 разовим платежем страхове відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілої особи - за 3 роки наперед, незважаючи на те, що період навчання ОСОБА_14 завершується через 2 роки 10 місяців, після смерті потерпілої та одночасно стягнув щомісячне відшкодування до закінчення навчання, але не більш як до досягнення нею 23 років.
Не взято до уваги, що особами, які мають право на отримання страхової виплати відповідно до положень Закону №1961-IV не подано заяв про страхові відшкодування, що відповідно унеможливлює процедуру здійснення такого відшкодування.
Суд першої інстанції не встановив усіх утриманців, визначених у ч.1 ст.1200 ЦК України, що впливає як на розподіл страхової виплати по відшкодуванню шкоди заподіяної смертю потерпілої особи так і на страхові виплати по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, суб'єктам визначеним п. 27.3 ст.27 Закону №1961-IV.
Не встановлено наявність чи відсутність елементів складу доходів, крім середньомісячного заробітку, а саме пенсії, сум, що належать за договором довічного утримання (догляду), інших виплат, померлої особи, що також впливає на розмір та розподіл шкоди пов'язаної зі смертю потерпілої особи.
Також представник цивільного відповідача вказує на те, що ст.1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами, стягнення зазначеної шкоди єдиним платежем суперечить вимогам законодавства.
Постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 20 травня 2021 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_12 , заявленого в інтересах малолітнього ОСОБА_13 і цивільного позову ОСОБА_14 до Моторного (транспортного) страхового бюро України скасовано і призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника цивільного відповідача ОСОБА_11 , на підтвердження апеляційної скарги, обвинуваченого, потерпілу, представників потерпілих, думку прокурора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у скоєні кримінального правопорушення, за викладених у вироку обставинах, грунтуються на зібраних у кримінальному провадженні та досліджених в судовому засіданні доказах, і в апеляційній скарзі не оспорюються, як і не оспорюється кваліфікація його дій за ч.2 ст.286 КК України та призначене покарання.
В той же час, твердження представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката ОСОБА_11 про неправильне вирішення цивільного позову частково заслуговує на увагу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, згідно ст. 412 КПК є такі порушення цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу.
З приводу доводів апеляційної скарги представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката ОСОБА_11 щодо неправильного вирішення цивільних позовів ОСОБА_12 , в інтересах малолітнього ОСОБА_19 та ОСОБА_14 до МТСБУ про стягнення матеріальної та моральної шкоди, то апеляційний суд приходить до наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_12 , в інтересах малолітнього ОСОБА_19 та цивільний позов ОСОБА_14 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що смертю потерпілої ОСОБА_17 , яка настала в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілим ОСОБА_19 та ОСОБА_14 заподіяна матеріальна та моральна шкода.
Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інтанції, в частині визначення розміру шкоди заподіяної смертю ОСОБА_17 , на користь ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , через неправильне застосування норм кримінального процесуального закону.
При вирішенні цивільного позову суд зобов'язаний об'єктивно дослідити обставини справи, встановити учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, з'ясувати розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.
Цих вимог закону при вирішенні цивільного позову у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 суд першої інстанції не дотримався в повній мірі.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_12 , в інтересах малолітнього ОСОБА_13 , до початку судового розгляду було подано цивільний позов, відповідно до якого він просив суд стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) в рахунок відшкодуванння завданої ОСОБА_13 у зв'язку із смертю матері (годувальника) шкоду разовим платежем в розмірі 200 000 грн. та моральну шкоду в розмірі 25 038 грн., а також стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 150 121 грн. та шкоду завдану у зв'язку із смертю матері (годувальника) у розмірі 22 794 грн. (а.с.48-52 т.1)
Крім того, потерпілою ОСОБА_14 , яка визнана місцевим судом цивільним позивачем, в межах кримінального провадження відносно ОСОБА_7 також подано цивільний позов про стягнення на її користь з Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування у зв'язку із смертю матері (годувальника) шкоду разовим платежем в розмірі 93 154 грн. та моральну шкоду в розмірі 25 038 грн. та з обвинуваченого ОСОБА_7 174 962 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері (а.66-70 т.1).
Згідно з вироком суду цивільний позов ОСОБА_12 , заявлений в інтересах малолітнього ОСОБА_13 , та цивільний позов ОСОБА_14 задоволено частково. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_13 : -1168 (одну тисячу сто шістдесят вісім) грн 53 коп. щомісячно до досягненням ним вісімнадцяти років в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері; -42 067 (сорок дві тисячі шістдесят сім) грн 08 коп. разовим платежем в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері; -16 692 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. в рахунок відшкодування завданої йому смертю матері моральної шкоди.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_14 : -1168 (одну тисячу сто шістдесят вісім) грн 53 коп. щомісячно до закінчення навчання, але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років, в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері; -42 067 (сорок дві тисячі шістдесят сім) грн. 08 коп. разовим платежем в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері; -16 692 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. в рахунок відшкодування завданої їй смертю матері моральної шкоди.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 33 467 (тридцять три тисячі чотириста шістдесят сім) грн. в рахунок відшкодування завданої йому смертю матері моральної шкоди.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_14 51 797 (п'ятдесят одну тисячу сімсот дев'яносто сім) грн в рахунок відшкодування завданої їй смертю матері моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Разом з тим, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на таке.
Суд першої інстанції, під час ухвалення вироку та вирішення цивільного позову, належним чином, не встановив кількість усіх утриманців, близьких родичів, на які поширюється відшкодування шкоди, із зазначених підстав, відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV.
Суд належним чином не з'ясував, чи є, крім дітей, інші утриманці з інвалідністю, чи має право повнолітній син ОСОБА_18 , 1993 року народження, на відшкодування шкоди і чи повинен він ураховуватись в кількість утриманців.
Крім того, вирок суду не містить посилань на відмови інших (можливих) утриманців, які мають право на відшкодування шкоди.
При новому розгляді, суду першої інстанції, слід з'ясувати коло утриманців, близьких родичів, на які поширюється відшкодування шкоди згідно з п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV, чи є у колі утриманців, крім дітей, особи з інвалідністю, чи має право повнолітній син ОСОБА_18 на відшкодування.
Ці обставини мають пройти ретельну перевірку в умовах розгляду цивільного позову, в порядку цивільного судочинства, оскільки в процесі апеляційного розгляду не можливо встановити об'єктивно обставини і правильно вирішити спір.
Враховуючи те, що зазначені обставини не були предметом дослідження судом першої інстанції, апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, позбавлений можливості повторно дослідити докази, в цій частині, і прийняти відповідне рішення, а тому вважає необхідним вирок суду, в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_12 , заявленого в інтересах малолітнього ОСОБА_13 і цивільного позову ОСОБА_14 до Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд, в частині вирішення цивільного позову, в порядку цивільного судочинства.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення у вищевказаній частині відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом 1-ої інстанції були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді цивільних позовів у вказаному кримінальному провадженні, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення в частині вирішення цивільного спору.
Отже, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро - адвоката ОСОБА_11 підлягає частковому задоволенню, а вирок суду 1-ої інстанції в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_12 , заявленого в інтересах малолітнього ОСОБА_13 і цивільного позову ОСОБА_14 до Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_7 підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді 1-ої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 392, 405, 407, 409, 421, 426 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката ОСОБА_11 задовольнити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 09 грудня 2020 року щодо обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_7 , в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_12 , заявленого в інтересах малолітнього ОСОБА_13 і цивільного позову ОСОБА_14 до Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_7 , - скасувати.
Призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4