14 грудня 2021 року м.Суми
Справа №585/1349/21
Номер провадження 22-ц/816/1643/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка була подана його представником - адвокатом Романенком Євгеном Олександровичем,
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 серпня 2021 року ухваленого в складі судді Євлах О.О. в м. Ромни Сумської області, повний текст якого складено 12 серпня 2021 року,
у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» до ОСОБА_1 , про стягнення грошових коштів,
17 травня 2021 року Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» (далі ТДВ СК«Альфа - Гарант») звернулося з позовом, збільшивши позовні вимоги (а.с. 108-110), просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти в сумі 129000 грн 00 коп.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 19 квітня 2020 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ЗАЗ 110206, д.н.з. НОМЕР_1 , та «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми по справі № 592/5411/20 від 11 червня 2020 року встановлено вину водія ОСОБА_1 у вказаній дорожньо-транспортній пригоді.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність автомобіля ЗАЗ 110206, д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ТДВ СК «Альфа - Гарант», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15 грудня 2019 року, а транспортний засіб «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 його власником був застрахований в НАСК «Оранта» за договором добровільного страхування наземного транспорту від 10 січня 2020 року.
НАСК «Оранта» на виконання умов договору добровільного страхування транспортного засобу, здійснила виплату страхового відшкодування в сумі 196287 грн 60 коп. У порядку суброгації позивачем на рахунок НАСК «Оранта», на підставі поданої заяви та доданих документів, було перераховано страхове відшкодування на загальну суму 129000 грн 00 коп.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду в стані алкогольного сп'яніння та керував автомобілем без права керування транспортним засобом, у відповідності до положень п.п. а), б) п. 38.1.1. ч. 38.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до ТДВ СК «Альфа - Гарант» перейшло у порядку регресу право вимоги до ОСОБА_1 на суму 129000 грн 00 коп.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 серпня 2021 року позовні вимоги ТДВ СК «Альфа - Гарант» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТДВ СК «Альфа - Гарант» грошові кошти в розмірі 129000 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТДВ СК «Альфа - Гарант» 3000 грн 00 коп. судових витрат за надання правничої допомоги.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТДВ СК «Альфа - Гарант» 2270 грн 00 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Романенко Є.О., посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в даній справі розмір страхового відшкодування, в супереч позиції Верховного Суду висловленої у постановах від 13 листопада 2019 року у справі за №520/8867/15-ц, від 25 липня 2019 року по справі №221/6180/16-ц, не визначений звітом (актом) про оцінку майна, складеним відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність». Зазначає, що надані СТО рахунок та акт ремонтна калькуляція не є належним та допустимим доказом розміру страхового відшкодування, про що вказано Верховним Судом у постановах від 19 вересня 2019 року у справі №753/21177/16 та від 27 червня 2018 року по справі №466/9318/14-ц.
Крім того, посилається на те, що вартість деталей визначена без урахування фізичного зносу КТЗ.
Позивачем у встановлений судом строк відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 19 квітня 2020 року, близько 21 год. 10 хв. на пр. Курський в м. Суми водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби не витримав безпечної швидкості та дистанції, внаслідок чого допустив наїзд на автомобіль «Skoda», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , а останній по інерції від удару допустив наїзд на пішохода. У результаті ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 червня 2020 року, що набрала законної сили 23 червня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн 00 коп. (а.с.. 51, 52-53).
Крім того, постановою цього ж суду від 13 травня 2020 року, що набрала законної сили 25 травня 2020 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що ОСОБА_1 19 квітня 2020 року, близько 21 години 00 хвилин в м. Суми по проспекту Курському, 58, керував транспортним засобом ЗАЗ 110206, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння та станом на день дорожньо-транспортної пригоди посвідчення водія він не отримував (а. с. 47-50).
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ЗАЗ 110206, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на день дорожньо-транспортної пригоди - 19 квітня 2020 року, була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15 грудня 2019 року, яким визначено страхову суму на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну в розмірі 130000 грн та розмір франшизи - 1000 грн (а. с. 13).
Договором добровільного страхування транспортного засобу № УБ - 1417211 від 10 січня 2020 року, ТОВ «Сумиславбуд» в особі директора Ноженка О.В., в ПАТ «НАСК «Оранта» застраховано автомобіль, марки «Skoda Kodiaq», 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , вигодонабувачем вказано АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 18).
Наказом директора ТОВ «Сумиславбуд» №1/02/19 від 01 лютого 2019 року автомобіль марки «Skoda Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_2 , рік випуску 2018 закріплено за працівниками підприємства ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а. с. 32, 33).
23 квітня 2020 року ТОВ «Сумиславбуд», як власник вказаного транспортного засобу, звернулося до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО), спричиненої пошкодженням автомобіля марки «Skoda Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_2 , в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19 квітня 2020 року з вини ОСОБА_1 (а. с. 16-17).
Згідно протоколу (акт) огляду транспортного засобу від 22 квітня 2021 року, з додатками до нього, у присутності ОСОБА_3 , було проведено огляд транспортного засобу «Skoda Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_2 , встановлено пошкодження даного автомобіля (а. с. 19-20, 21, 22).
27 квітня 2020 року ТОВ «Автоцентр - С» видано ТОВ «Сумиславбуд» рахунок на оплату деталей до автомобіля «Skoda Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_2 , та на виконання ремонтних робіт, на загальну суму 196887 грн. 90 коп., в тому числі ПДВ 32814, 65 грн. (а. с. 23-25).
Згідно розрахунку страхового відшкодування, проведеного ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі калькуляції, та страхового акту, затвердженого 08 травня 2020 року, визначено суму страхового відшкодування - 91539 грн 08 коп, що відповідає розміру матеріального збитку, спричиненого автомобілю «Skoda Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_2 дорожньо-транспортною пригодою 19 квітня 2020 року, з яких 61062 грн 53 коп. - вартість деталей, що змінюються, без врахування зносу, 21528 грн 00 коп. - вартість ремонтних робіт, 8948 грн 55 коп. - вартість матеріалів, що використовуються для відновлювального ремонту (а.с. 26, 27).
08 травня 2020 року за платіжним дорученням №22262, ПАТ «НАСК «Оранта» було перераховано вигодонабувачу - АТ КБ «ПриватБанк» страхове відшкодування в сумі 91539 грн 00 коп. (а. с. 28).
В подальшому, на підставі акту виконаних робіт, ПАТ «НАСК «Оранта» визначено суму страхового відшкодування внаслідок страхового випадку - ДПТ, яка відбулася 19 квітня 2020 року в сумі 104748 грн 52 коп., що є різницею між загальним розміром спричиненого матеріального збитку (196287 грн 60 коп.) та раніше виплаченою сумою страхового відшкодування (91539 грн 08 коп.) (а. с. 29).
24 червня 2020 року ПАТ «НАСК «Оранта», на підставі страхового акту затвердженого 23 червня 2020 року, виплачено вигодонабувачу АТ КБ «ПриватБанк» 104748 грн 52 коп. страхового відшкодування (а.с. 31).
Відповідно до ремонтної калькуляції № ЦВ/20/4709 від 21 липня 2020 року вартість ремонтних робіт автомобіля марки «Skoda Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 124291 грн 53 коп. (а. с. 36-42).
ПАТ «НАСК «Оранта» звернулося до ТДВ «СК «Альфа - Гарант» із заявою про сплату страхового відшкодування у порядку регресу, так як цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ЗАЗ на момент скоєння вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ТДВ «Альфа - Гарант», в розмірі 196287 грн. 52 коп. на рахунок ПАТ «НАСК «Оранта» (а. с. 14-15).
Згідно розрахунку страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа - Гарант», внаслідок страхового випадку, що відбулося 19 квітня 2020 року, страхова сума за договором від 15 грудня 2019 року становить 100000 грн 00 коп., ринкова вартість автомобіля на момент ДТП становить 815000 грн. 00 коп.; обґрунтована вимога на виплату страхового відшкодування в розмірі 196 287 грн 00 коп.; безумовна франшиза - 1000 грн 00 коп.; сума страхового відшкодування - 99 000 грн 00 коп. (а. с. 43).
Страховим актом № ЦВ/20/4709 від 22 жовтня 2020 року визначено суму страхового відшкодування в розмірі 99000 грн. 00 коп. (а. с. 44).
22 жовтня 2020 року за платіжним дорученням №12417 на рахунок ПАТ «НАСК «Оранта» було переховано 99000 грн страхового відшкодування (а.с. 45).
06 травня 2021 року ПАТ «НАСК «Оранта» звернулося до ТДВ СК «Альфа - Гарант» із заявою на виплату страхового відшкодування, в якій просило надати пояснення щодо підстав часткової сплати страхового відшкодування (а.с. 111).
На підставі вказаної заяви ТДВ СК «Альфа - Гарант» проведено розрахунок страхового відшкодування, з якому зазначено, що внаслідок страхового випадку - зіткнення автомобілів, який стався 19 квітня 2020 року, страхова сума за договором від 15 грудня 2019 року становить 130000 грн 00 коп.; обґрунтована вимоги на виплату страхового відшкодування в розмірі 130 000 грн 00 коп.; безумовна франшиза - 1000 грн 00 коп.; сума страхового відшкодування - 30 000 грн 00 коп. (а. с.113).
09 червня 2021 року ТДВ СК «Альфа - Гарант» складено страховий акт та перераховано на рахунок ПАТ «НАСК «Оранта» 30000 грн 00 коп. страхового відшкодування (а. с. 114, 115).
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 на час дорожньо-транспортної пригоди 19 квітня 2020 року перебував в стані алкогольного сп'яніння та керував автомобілем без права керування транспортним засобом, а тому СК «Альфа - Гарант» набуло право звернутися до відповідача, як до винної особи, з вимогою про стягнення виплаченої нею шкоди в порядку регресу, що відповідає вимогам ст. 38 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відхиляючи доводи відповідача про необґрунтованості виплаченого страхового відшкодування потерпілому, суд першої інстанції вказував на те, що страхові компанії потерпілого та відповідача при розрахунку вартості матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , погодили застосування страхового акту № ЦВ/20/4709 від 22 жовтня 2020 року на суму страхового відшкодування - 99000 грн 00 коп. та страхового акту № ЦВ/20/4709/1 від 09 червня 2021 року на суму страхового відшкодування - 30000 грн 00 коп. Доказів на спростування сум страхового відшкодування, зазначених у цих актах відповідачем не надано.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Предметом спору у даній справі є стягнення зі страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів суми виплаченого страховиком за договором добровільного страхування наземного транспорту страхового відшкодування в порядку регресу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Судом першої інстанції та не спростовано сторонами, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» набуло право вимоги стягнення з ОСОБА_1 , як винної особи, сплаченої ПАТ «НАСК «Оранта» суми страхового відшкодування в межах визначеної полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілого, що з вирахуванням суми франшизи становить 129000 грн 00 коп.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги представника відповідача про недоведеність позивачем розміру страхового відшкодування, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
При цьому, з положень п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється також і шкода, щодо якої страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування без проведення оцінки та експертизи пошкодженого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, страхувальник за договором добровільного страхування - ТОВ «Сумиславбуд» не заперечував проти розміру виплаченого ПАТ НАСК «Оранта» страхового відшкодування та порядку його виплати, що свідчить про досягнення відповідної згоди між сторонами договору. У подальшому, сума страхового відшкодування була погоджена між страховиком потерпілої особи - ПАТ НАСК «Оранта» та позивачем, під час вирішення питання щодо сплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування в порядку, визначеному ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлено імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
Звіт про оцінку автомобіля є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Тоді як, наявним в матеріалах справи рахунком на оплату по заказу №692 від 27 квітня 2020 року, виписаним ТОВ «АВТОЦЕНТР-С», підтверджується вартість запасних частин, витратних матеріалів та ремонтних робіт автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 на загальну суму 196887 грн 90 коп., з яких ПДВ - 32814 грн 65 коп. (а.с. 23-25).
Відповідач та його представник ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду рішення суду, не спростовували визначеної ТОВ «АВТОЦЕНТР-С» вартості відновлювальних ремонтних робіт пошкодженого автомобіля. У доводах апеляційної скарги відсутні посилання на те, що до цього рахунку на оплату були включені ремонті роботи, запасні частини чи витратні матеріли, що не відповідають характеру пошкодження транспортного засобу, спричинених в результаті винних дій відповідача.
Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
Враховуючи те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, строк експлуатації автомобіля марки «Skoda Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_2 , 2018 року випуску не перевищував 7 років, тому доводи апеляційної скарг щодо наявність підстав для застосування у даному випадку коефіцієнту фізичного зносу, є безпідставними.
Також, колегія суддів вважає непереконливими аргументи заявника про те, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було враховано висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 13 листопада 2019 року у справі за №520/8867/15-ц, від 25 липня 2019 року по справі №221/6180/16-ц, 19 вересня 2019 року у справі №753/21177/16 та від 27 червня 2018 року по справі №466/9318/14-ц, оскільки предметом розгляду були різні фактичні обставини.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка була подана його представником - адвокатом Романенком Євгеном Олександровичем, залишити без задоволення, рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий - О.І. Собина
Судді: Т.А. Левченко
С.С. Ткачук