Номер провадження: 11-кп/813/2183/21
Номер справи місцевого суду: 521/15005/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08.12.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020165470000062 від 11.07.2020 року за апеляційними скаргами прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 25.08.2021 року, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючого вищу освіту, уродженця с. Вигода, Біляївського району, Одеської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,-
встановив:
оскарженим вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Вироком суду скасовано арешт накладений ухвалою Малиновського районного суду від 13.08.2020 року на медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом видану ТОВ «Лаян Вінер», код ЄДРПОУ 35007886, на ім'я ОСОБА_7 .
Згідно мотивувальної частини оскарженого вироку суду першої інстанції, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , 10.07.2020 року, о 16 год., перебуваючи у будівлі територіального сервісного центру №4142 МВС України в Одеській області, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська 27/1, надав працівнику вказаного центру ОСОБА_10 пакет документів для заміни власного водійського посвідчення. Серед пред'явлених документів, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, пред'явив, таким чином використав, в якості підтвердження придатності особи на керування відповідним транспортним засобом, завідомо підроблений офіційний документ - медичну довідку, щодо придатності керування транспортним засобом Серія 10 ААЄ № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , видана ТОВ «Лаян Віннер» від 13.05.2020 року, яка видається установою, що має право видавати чи посвідчувати такі документи і яка надає право отримати водійське посвідчення громадянина на право керування транспортним засобом.
Згідно відповіді ТОВ «Лаян Віннер» №139 від 05.08.2020 року, медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом на ім'я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 - не видавалася та вищезазначена серія медичної довідки в ТОВ «Лаян Віннер» на обліку не перебуває.
Не погоджуючись з вироком суду прокурор та захисник подали апеляційні скарги.
Прокурор просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження, посилаючись на істотне порушення судом вимог КПК України, оскільки суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку не сформулював обвинувачення, яке визнано доведеним за результатами розгляду кримінального провадження.
Захисник просить вирок суду скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та ухвалити новий виправдувальний вирок, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального проступку. Захисник просив повторно дослідити докази, зокрема й ті, які не були досліджені судом першої інстанції, а саме: протокол огляду місця події від 10.07.2020 року; протокол огляду предмета від 14.08.2020 року; оригінал медичної довідки, щодо придатності до керування транспортним засобом, видану ТОВ «Лаян Віннер» код ЄДРПОУ 35007886 на ім'я ОСОБА_7 ; лист ТОВ «Лаян Віннер» №139 від 05.08.2020 року; лист ДП «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» від 25.08.2020 року №25/08; лист ТОВ «Лаян Віннер» №104 від 25.08.2020 року; копію медичної довідки серії ЯЯХ №893551 від 31.07.2020 року щодо придатності до керування транспортними засобами, виданої на ім'я ОСОБА_7 ; копію посвідчення водія НОМЕР_2 від 31.07.2020 року; медичну характеристику від 01.04.2020 року та інші докази, які характеризують особу обвинуваченого.
Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, вирок суду першої інстанції в даному кримінальному провадженні не оскаржений.
Заслухавши суддю-доповідача; пояснення прокурора ОСОБА_6 , який просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 та частково підтримав апеляційну скаргу захисника в частині скасування вироку; пояснення захисника та обвинуваченого, які частково підтримали апеляційну скаргу прокурора;вивчивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України (далі - КПК), вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг, але положеннями ч.2 цієї ж статті передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
За результатами апеляційного перегляду оскарженого вироку колегією суддів встановлені істотні порушення вимог КПК, які у відповідності до положень ст.412 КПК, тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, з огляду на таке.
Положення ст. 2 КПК визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 374 КПК у мотивувальній частині обвинувального вироку, у разі визнання особи винуватою зокрема, має бути чітко сформульовано обвинувачення, яке визнається судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину тощо, а також доказів, якими суд обґрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшують або обтяжують покарання.
Зазначених вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду і постановленні вироку відносно ОСОБА_7 районний суд не дотримався, що у відповідності до положень п.3 ч.1 ст.409 КПК, тягне за собою скасування вироку.
Апеляційний суд вважає слушними доводи прокурора ОСОБА_9 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягають у тому, що суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку не сформулював обвинувачення, визнане судом доведеним.
Положеннями ч.1 ст.91 КК визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Серед іншого у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи, але й для реалізації права на захист. Адже фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченій. Тому наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Як свідчить зміст оскаржуваного вироку, за результатами судового розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, суд прийшов до висновку про наявність в його діях інкримінованого складу кримінального правопорушення та визнав його винуватим за вказаною нормою кримінального закону.
Разом з цим, всупереч вимогам п.2 ч.3 ст.374 КПК, в мотивувальній частині вироку, суд не сформулював обвинувачення, яке було визнано судом доведеним за результатами судового розгляду, а лише зазначив про пред'явлення обвинувачення ОСОБА_7 органом досудового розслідування за тими обставинами, які викладені в обвинувальному акті, що фактично унеможливлює розуміння того, які обставини були встановлені саме судом за результатами розгляду кримінального провадження.
У зв'язку з відсутністю в мотивувальній частині вироку чіткого формулювання обвинувачення, вирок суду не може вважатися таким, що відповідає вимогам процесуального закону.
Апеляційний суд звертає увагу, що правова позиція щодо неприпустимості спрощення формулювання обвинувачення та відсутності у вироку формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, неодноразово висловлювалась в рішеннях суду касаційної інстанції, зокрема: в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2016 року по справі №5-98км16; в постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року по справі №466/9158/14-к (провадження №51-645 км18); в постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року по справі №521/11693/16-к (провадження №51-380 км17).
Допущені судом першої інстанції порушення вимог ст.374 КПК не можуть бути усунені шляхом зміни вироку, або ухвалення нового вироку апеляційним судом, оскільки відповідно до змісту мотивувальної частини оскарженого вироку суду, не вбачається які обставини, зокрема який обсяг обвинувачення було встановлено судом першої інстанції за результатами судового розгляду.
Апеляційний суд вважає, що відсутність в оскаржуваному вироку формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним за результатами судового розгляду, є порушенням прав обвинуваченого, які регламентовані ст.42 КПК, що в силу положень ст.412 КПК, також визнається апеляційним судом істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржений вирок суду за змістом та формою не відповідає вимогам ст.ст.370, 374 КПК України та загальним засадам кримінального провадження, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, відповідно до приписів ст.ст.409, 412 КПК України, а тому з урахування усіх порушень, встановлених під час апеляційного розгляду справи, вирок підлягає скасуванню.
Апеляційний суд вважає, що встановлені порушення, які були допущені судом першої інстанції при ухвалені вироку, з урахуванням положень ст.ст. 2, 7, 9, 409, 412, 415 КПК, є істотними та такими, що тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
При цьому, апеляційний суд враховує положення ч.1 ст.412 КПК, відповідно до яких істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Водночас згідно положень п.1 ч.1 ст.415 КПК суд апеляційною інстанції скасовує вирок і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другою статті 412 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосовувати загальні засади кримінального провадження, а саме верховенство права.
Відповідно ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При цьому апеляційний суд також виходить з положень ч.1 ст.9 КПК, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися законності.
В той же час, у відповідності до положень ч.6 ст.9 КПК, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Тобто, значення загальних засад кримінального провадження, як норм вищого ступеня нормативності, є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи були порушені загальні засади кримінального провадження, а саме законність, то вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Частиною 2 та 3 ст. 415 КПК України передбачено, що призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому доводи захисника, викладені ним в апеляційній скарзі мають бути перевірені під час нового розгляду кримінального провадження.
Під час нового розгляду, суду першої інстанції, неухильно дотримуючись вимог КПК України, необхідно звернути увагу на встановлені під час апеляційного розгляду та зазначені в ухвалі суду факти порушення вимог кримінального процесуального закону, провести судове провадження у відповідності до вимог КПК та прийняти за його результатами законне і обґрунтоване рішення, яке буде відповідати вимогам закону, та забезпечить неухильне виконання положень ст.ст. 2, 7 КПК.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 412, 415, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 - задовольнити.
Апеляційну скаргу та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 25.08.2021 року в кримінальному провадженні № 12020165470000062 від 11.07.2020 року, відносно ОСОБА_7 - скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження №12020165470000062 від 11.07.2020 рокуза обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження, в іншому складі суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4