Номер провадження: 11-сс/813/1733/21
Номер справи місцевого суду: 947/33415/21 1-кс/947/15051/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
07.12.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
скаржника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та ДУ «Одеський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2021 року,-
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді повернуто скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчої другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_7 від 13.05.2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №4202116000000061 від 11.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що законність постанови слідчої другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_7 від 13.05.2021 року про відмову у визнанні ОСОБА_6 потерпілим у кримінальному провадженні №4202116000000061 від 11.02.2021 року вже була предметом слідчого судді та ухвалою слідчого судді Заводського райсуду м. Миколаєва у задоволенні аналогічної скарги ОСОБА_6 відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2021 року, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою повернути його скаргу до районного суду для розгляду по суті, іншим слідчим суддею, оскільки слідчий суддя не звернув увагу на те, що він ставив питання про продовження строку оскарження постанови.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_6 не наполягав на залученні йому захисника, та зазначив, що буде здійснювати свій захист самостійно, оскільки від адвоката ОСОБА_8 на електронну адресу апеляційного суду надійшло повідомлення, згідно з яким вона не має повноважень на представлення інтересів ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні.
Апеляційний суд вважає, що у даному випадку права скаржника на захист не є такими, що будуть порушені під час розгляду його апеляційної скарги на оскарження ухвали слідчого судді про повернення скарги на про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні.
Заслухавши суддю-доповідача; ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; вивчивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 1 ст. 24 КПК встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК.
Разом з тим, положення ч.ч. 1 та 2 ст. 309 КПК встановлюють вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Крім того, згідно з приписами ст. 303 КПК визначено перелік рішень, які можуть бути оскарженні на досудовому провадженні, в тому числі згідно з п. 5 ч. 1 зазначеної статті можуть бути оскаржені рішення слідчого або прокурора про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.
Отже, положеннями наведеної норми кримінального процесуального закону, визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені певні рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, та одна з них - це рішення слідчого або прокурора про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_6 звернувся до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на постанову слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_7 від 13.05.2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №4202116000000061 від 11.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
При цьому, до своєї скарги ОСОБА_6 долучив копію ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2021 року, якою за наслідками розгляду аналогічної скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №4202116000000061 від 11.02.2021 року відмовлено.
З урахуванням існування нескасованої ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2021 року, слідчий суддя в оскарженій ухвалі від 01.11.2021 року дійшов висновку, що скарга ОСОБА_6 підлягає поверненню, оскільки за наслідками аналогічної скарги прийняте процесуальне рішення, яке набрало законної сили.
Апеляційний суд погоджується з рішенням слідчого судді, з огляду на таке
При розгляді зазначеного кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд також застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
В рішенні ЄСПЛ від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Апеляційний суд звертає увагу ОСОБА_6 на рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України», згідно з яким право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Як встановлено слідчим суддею та апеляційним судом, рішення слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_6 потерпілим у кримінальному провадженні №4202116000000061 від 11.02.2021 року було предметом розгляду слідчого судді іншого суду, в даному випадку Заводського районного суду м. Миколаєва, оцінку якому Одеський апеляційний суд, враховуючи приписи КПК та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в частині територіальної підсудності), не вправі надавати, з огляду на відсутність повноважень щодо перегляду вказаного рішення.
При цьому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 з приводу того, що слідчий суддя не звернув увагу на те, що він ставив питання про продовження строку оскарження постанови, є безпідставними, оскільки слідчий суддя повернув скаргу з інших мотивів.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, оскільки ухвала слідчого судді є законною, вмотивовано, обґрунтованою та такою, що постановлена відповідно до вимог діючого кримінального процесуального законодавства.
Керуючись вимогами ст.ст. 303, 309, 399, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2021 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_6 , на постанову слідчої другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_7 від 13.05.2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №4202116000000061 від 11.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4