Номер провадження: 33/813/1475/21
Номер справи місцевого суду: 523/11356/21
Головуючий у першій інстанції Позняк В.С.
Доповідач Сегеда С. М.
07.12.2021 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,
за участю секретаря Хухрова С.В.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шаврова Ігоря Ігоровича на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 14 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Зазначеною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 454 грн.
Відповідно до постанови суду, 14.06.2021 року, о 10:55 год., водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул. С. Ядова, 56 в м. Одесі, керував автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість). Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, тим самим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Не погоджуючись із вказаною постановою, 26 жовтня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шавров І.І. поштою направив на адресу Суворовського районного суду м.Одеси апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та провадження по справі закрити.
Крім того, в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Шавров І.І. просить поновити строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови.
Вивчивши клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шаврова І.І. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова Суворовського районного суду м.Одеси була ухвалена 14 липня 2021 року, однак відомості про направлення та вручення її ОСОБА_1 відсутні.
З огляду на викладене, зазначені обставини свідчать про те, що строк на апеляційне оскарження був пропущений апелянтом з поважних причин, тому підлягає поновленню.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що апеляційний перегляд судового рішення гарантовано учасникам справи п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, статтею 6 Європейської Конвенції «Про права людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) та практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
До суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шавров І.І. не з'явились, при цьому останній - будучи двічі належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим апеляційний суд вирішив слухати адміністративну справу у їх відсутність, на підставі наявних у справі доказів.
При цьому апеляційний суд виходить із того, що апеляційну скаргу від імені правопорушника ОСОБА_1 подавав саме адвокат Шавров І.І. (а.с.8-9), який будучи двічі повідомленим про час і місце судового засідання, до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суд не повідомив (а.с.19, 20, 23, 25).
Що стосується суті апеляційної скарги, то апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності .
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При винесенні оскаржуваної постанови, суд першої інстанції вірно виходив із того, що відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, суд обгрунтовано виходив із того, що згідно з п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд правильно вказав, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №021341 від 14.06.2021 року та іншими матеріалами справи, які підтвердили факт того, що ОСОБА_1 14.06.2021 року на пропозицію працівників поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, відмовився.
Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп'яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 12 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, а саме, наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Тобто, зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі виникнення підозри у перебуванні водія в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв'язку свідчать про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.
Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримана працівниками поліції від ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Стосовно посилання апелянта на те, що він не був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи в суді, спростовується наявним у протоколі про адміністративне правопорушення підписом особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , де зазначено місце, час, дату розгляду адміністративної справи, а саме 14.07.2021 року, 0 10.00 год., в Суворовському районному суді м. Одеси (а.с. 2).
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серї ААБ № 021341 правопорушник ОСОБА_1 власноруч написав, що він відмовляється їхати не експертизу, так як не має часу.
Таким чином, ОСОБА_1 не надав мотивованих доказів до суду першої та апеляційної інстанцій на спростування обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про доведеність наявності у діях ОСОБА_1 порушень п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Позиція ОСОБА_1 , яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам законності та обґрунтованості, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення.
З огляду на викладене та враховуючи, що правопорушник ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є завершеним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку про необхідність притягнення його до адміністративної відповідальності.
Приймаючи до уваги характер та обставини скоєння інкримінованого правопорушення, ступінь вини особи правопорушника, суддя прийшов до правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Слід також зазначити, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шаврова Ігоря Ігоровича про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 14 липня 2021 року задовольнити.
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Шаврову Ігорю Ігоровичу строк на апеляційне оскарження постанови Суворовськогорайонного суду м.Одеси від 14 липня 2021 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шаврова Ігоря Ігоровича залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 14 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено: 13.12.2021 року.
Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда