Номер провадження: 11-сс/813/1693/21
Номер справи місцевого суду: 495/6684/20 1-кс/495/2614/2021
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
07.12.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 жовтня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020160240001544 від 17 жовтня 2020 року,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 жовтня 2021 року було частково задоволено клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі сімдесят одна тисяча триста сімдесят) гривень.
Покладено на підозрювану ОСОБА_7 процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, строком до 27.12.2021 року включно.
Рішення слідчого судді про застосування запобіжного заходу мотивоване вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваною інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування; здійснення впливу на свідків; вчинення інших кримінальних правопорушень; знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають значення для встановлення істини по справи.
Однак, слідчий суддя вважав, що застава у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків. Крім того, майновий стан підозрюваної не встановлює можливості сплатити заставу у визначеному прокурором розмірі.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є незаконною, оскільки застава у розмірі визначеним слідчим суддею не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладних на неї обов'язків, з наступних підстав:
- ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч. 3 ст. 191 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді обмеження волі на строк від 3-х до 5-ти років або позбавлення волі на строк від 3-х до 8- ми рокі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певно діяльністю на строк до трьох років;
- наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, спрямовані на перешкоджання здійсненню досудового розслідування та правосуддя у розумні строки, з урахуванням тяжкості покарання що загрожує у разі визнання підозрюваної винуватою у інкримінованому злочині;
- у підозрюваної наявні стійкі соціальні зв'язки, остання працевлаштована, що свідчить про наявність легального джерела доходу.
Посилаючись на викладене, прокурор просить скасувати оскаржену ухвалу і постановити нову, якою клопотання прокурора задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 тисяч гривень.
Позиції учасників судового розгляду.
У судовому засідання прокурор підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити.
Підозрювана та її захисник просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити ухвалу слідчого судді без змін. Захисник звернув увагу апеляційного суду на необґрунтованість прокурором розміру застави, який він просить застосувати відносно підозрюваної, її майновий та сімейний стан.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Зі змісту оскарженої ухвали слідчого судді вбачається, що вона відповідає приписам вищенаведених норм кримінального процесуального закону, оскільки в ній наведені положення кримінального процесуального закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали, а також мотиви прийнятого рішення і його обґрунтування.
Апеляційний суд щодо посилань апелянта на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри вважає за необхідне звернути увагу на те, що у оскаржуваній ухвалі слідчим суддею було надано оцінку обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: показами свідка начальника першого Білгород-Дністровського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_9 ; оглядом бази даних ПТК «АSOПД», Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації; висновком судово економічної експертизи, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Окрім того, оцінюючи доводи апеляційної скарги про наявність, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, ризиків, апеляційний суд зазначає, що слідчий суддя обґрунтовано зазначив в ухвалі, як про те, що прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, тобто наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, так і про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу та на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тим не менш, апеляційний суд, погоджуючись із висновком слідчого судді про відсутність підстав вважати, що забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_7 у тяжкому злочині, передбаченому ч.3 ст.191 КК України, покладених на неї обов'язків здатна виключно застава, що перевищує межі, визначені п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зазначає, що ані слідчим у клопотання, поданому до слідчого судді, ані прокурором у апеляційній скарзі, не було доведено наявності виключних обставин, які б свідчили про нездатність застави у межах п.2 ч.5 ст.182 КПК України забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Окрім того, погоджується апеляційний суд і з висновком слідчого судді про те, що майновий стан підозрюваної ОСОБА_7 не встановлює можливості сплати застави у визначеному прокурором розмірі, а саме у сумі 681 грн. (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень.
У пунктах 10, 16 Листа Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" звернув увагу на те, що У кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту).
Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Апеляційний суд, оцінюючи майнових та сімейний стан підозрюваної також враховує те, що ОСОБА_7 , має дитину 2016 року народження, та приходить до висновку, що слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового, сімейного стану підозрюваної та вищенаведених правових норм дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування застави у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Окрім того, апеляційний суд приймає до уваги і те, що прокурором в судовому засіданні не надано жодних доказів вчинення ОСОБА_7 з моменту обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді застави, у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, будь-яких спроб щодо переховування від органу досудового розслідування чи суду, незаконного впливу на свідків, спроб вчинити інше кримінальне правопорушення чи знищити або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч.3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись статями 24, 176, 177, 178, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 409,419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 жовтня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020160240001544 від 17 жовтня 2020 року, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4