10.12.21
33/812/393/21
“10” грудня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
у складі: головуючої - судді Фаріонової О. М.
за участю секретаря Чистої В. В,
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
представника потерпілої - адвоката Бусахіна О. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення
за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої вихователем ЗДО №4 «Дюймовочка»,
- закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАБ №054006, ОСОБА_1 , 30.08.2021, близько 13:30 години, в приміщенні ЗДО «Дюймовочка», за адресою вул. Героїв Небесної Сотні, 11 м. Баштанка, висловлювалась нецензурною лайкою у відношенні ОСОБА_2 , чим вчинила дрібне хуліганство, яке виразилося в образливому чіплянні до ОСОБА_2 .
Органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
Закриваючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що з досліджених доказів слідує, що з боку ОСОБА_1 мали місце висловлювання нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , однак не з мотивів явної неповаги до суспільства, а внаслідок особистих мотивів, фактично сформованих раніше, між сторонами неприязних відносин, які загострились при переписці в месенджері «Вайбер» напередодні подій, та досягли свого піку вже в ході спілкування в кабінеті директора ЗДО №4 «Дюймовочка» 30.08.2021, яке переросло в нетривалу сварку між ними.
Суд першої інстанції вважав, що дії особи, відносно якої складений протокол, були зумовлені особистими мотивами, а не хуліганським мотивом, та були спрямовані на особу, з якою такі неприязні відносини склалися, і не мали на меті порушення громадського порядку і спокою громадян.
Суддя місцевого суду зазначив, що протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується саме образливе чіпляння до потерпілої ОСОБА_3 із застосуванням нецензурних висловів. Натомість з досліджених доказів встановлено, що, окрім вказаних вище мотивів діяння ОСОБА_1 , нецензурні висловлювання відносно потерпілої вона здійснила після того, як потерпіла почала ставити їй питання, пов'язані з її попередньою роботою, та в ході вказаної сварки сторони перейшли на особистості. Тому, на переконання суду першої інстанції, в даному випадку не встановлені ознаки саме чіпляння ОСОБА_1 до потерпілої, що порушують громадський порядок, як це передбачено диспозицією ст. 173 КУпАП.
Суд першої інстанції вважав, що сам по собі факт образ потерпілої без встановлення обов'язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не може бути достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. При цьому, суддею встановлено, що наказом №22-а/г від 02.09.2021, за допущену на робочому місці поведінку, ОСОБА_1 понесла дисциплінарну відповідальність.
Із наведених обставин та враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, інкримінованого в провину особі, а також є доказом у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, а також у зв'язку недоведеністю в діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву та умислу на порушення громадського порядку, які є необхідними елементами суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просять постанову скасувати та визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції в оскаржуваній постанові невірно було надано правову кваліфікацію діям ОСОБА_1 , оскільки матеріалами справи повністю доведено умисний прояв ОСОБА_1 явної неповаги до оточуючих.
На думку апелянта, хуліганські дії ОСОБА_1 не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку негативу й ворожого ставлення до суспільства.
Зазначає, що законодавець беззаперечно відносить нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян до дрібного хуліганства.
Вказує, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 вчинила у громадському місці, а саме: в закладі дошкільної освіти №4 «Дюймовочка».
Зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що сварка між нею і ОСОБА_1 сталася на ґрунті особистих неприязних відносин, не відповідає дійсності, оскільки вона не підтримує з ОСОБА_1 жодних відносин, а її спілкування з ОСОБА_1 стосувалось лише її дитини.
Також додає, що долучені до матеріалів справи переписка батьків у групі «Вайбер», не досліджувалась взагалі, в чому вона наполягала.
Вказує, що в матеріалах справи наявний наказ директора ЗДО №4 від 02.09.2021 №22-а/г «Про застосування заходів дисциплінарного стягнення щодо вихователя ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 у зв'язку з подіями 30.08.2021 оголошено догану.
Вважає, що цей наказ безумовно свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 особистих мотивів та фактично фіксує склад вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представника потерпілої - адвоката Бусахіна О. С., на підтримку доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону під час розгляду справи суддя дотримався.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться в провину, що вона 30.08.2021 близько 13:30 години, в приміщенні ЗДО «Дюймовочка», за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, 11 м. Баштанка, висловлювалась нецензурною лайкою у відношенні ОСОБА_2 , чим вчинила дрібне хуліганство, яке виразилося в образливому чіплянні до ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у дрібному хуліганстві, тобто нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства, а також мета - порушення громадського порядку та спокою громадян. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого, є головним критерієм будь-якого хуліганства, в тому числі і дрібного хуліганства.
При цьому, зміст і спрямованість діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій особи, щодо якої складений протокол, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Згідно із вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Із змісту вказаної норми слідує, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 висловлювалась нецензурною лайкою у відношенні ОСОБА_4 .
Як правильно встановлено в суді першої інстанції, суть адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , залишилася невизначеною, адже не зазначений обов'язковий елемент суб'єктивної сторони правопорушення - хуліганський мотив.
ОСОБА_1 при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнала та пояснила, що в кінці серпня звернулася до ОСОБА_2 з приводу того, що її син лаявся. Через декілька днів звернулась і до батька, ОСОБА_5 . На її думку, після цього, ОСОБА_2 стала неприязно до неї ставитись. Згодом, 29.08.2021 у мобільному додатку «Вайбер», у групі, до якої долучені батьки дітей, які виховуються в ЗДО №4 «Дюймовочка» та вихователі, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла суперечка з приводу придбаних ігор для дітей, що обурило ОСОБА_1 .
Наступного дня ОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_5 прийшли до ЗДО №4 «Дюймовочка» та попросили директора установи зустрічі з ОСОБА_1 . Знаходячись в кабінеті директора, у ході розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка з приводу вказаних вище подій. ОСОБА_2 почала ставити їй питання щодо попередніх місць роботи та інші, які стосувались особи ОСОБА_1 . Не заперечувала, що вона не стримала власних емоцій та вжила нецензурну лексику, але це було внаслідок її обурення з приводу поведінки ОСОБА_2 , яка зверхньо ставилася до неї.
Вказала, що ОСОБА_2 словами почала виганяти ОСОБА_1 з кабінету, внаслідок чого вона обурилась та плюнула в її бік, після цього вийшла з кабінету директора.
Допитана в суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_2 , пояснила, що працює прокурором та раніше ОСОБА_1 була потерпілою в одній із справ, після цього, на її думку, ОСОБА_1 стала неприязно ставитись до неї. Вона вважає, що вихователька погано ставиться також до її дитини та декілька разів зверталася з цього приводу до ОСОБА_1 29.08.2021 у мобільному додатку «Вайбер», у групі, до якої долучені батьки дітей, які виховуються в ЗДО №4 «Дюймовочка» та вихователі, між нею та ОСОБА_1 виникла сварка з приводу придбаних ігор для дітей.
Наступного дня вона разом з чоловіком звернулася до директора ЗДО №4 «Дюймовочка» з проханням зустрітися з ОСОБА_1 . Під час зустрічі в кабінеті директора ОСОБА_1 голосно висловилась нецензурною лайкою та ображала її, потім плюнула на її чоловіка та вийшла з кабінету, продовжуючи кричати в коридорі.
Суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що хоча з боку ОСОБА_1 мали місце висловлювання нецензурною лайкою саме на адресу ОСОБА_2 , однак не з хуліганських мотивів, а внаслідок особистих мотивів - фактично сформованих раніше між сторонами неприязних відносин, які виникли напередодні подій при переписці в месенджері «Вайбер», та продовжились вже в ході спілкування в кабінеті директора дитячого садочка 30.08.2021, яке переросло в нетривалу сварку між ними.
Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків, а також наданою сторонами перепискою, відповідно до якої суперечка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почалася у групі мобільного додатку «Вайбер» за день до вказаних у протоколі подій, яку спровокувала саме ОСОБА_2 , яка висловила свою незгоду про здійснення вихователем своєї професійної діяльності.
Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії особи, відносно якої складений протокол, були зумовлені особистими мотивами, а не хуліганським мотивом, та були спрямовані на особу, з якою такі неприязні відносини склалися, і не мали на меті порушення громадського порядку і спокою громадян.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується образливе чіпляння до потерпілої ОСОБА_2 із застосуванням нецензурних висловів.
Разом з тим, з досліджених в суді першої та апеляційної інстанції доказів встановлено, що нецензурні висловлювання ОСОБА_1 здійснені відносно потерпілої ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин конкретно між ними, а сам по собі факт образи потерпілої ОСОБА_2 без встановлення обов'язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не може бути достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за цією статтею.
До того ж, як слідує з наказу №22-а/г від 02.09.2021, за допущену на робочому місці поведінку, ОСОБА_1 понесла дисциплінарну відповідальність.
Отже, у зв'язку недоведеністю в діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву та умислу на порушення громадського порядку, які є необхідними елементами суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі, у зв'язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 , - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Фаріонова