Справа № 461/3888/21 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.
Провадження № 22-ц/811/3411/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р.П.
Категорія:41
13 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П., суддів: Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,
за участю секретаря Івасюти М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 22 липня 2021 року,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича та приватний виконавець Сидорчук Андрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису № 13264, вчиненого 16.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що між позивачкою та АТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір.
16.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис №13264 у зв'язку із наявністю заборгованості за кредитним договором.
22.04.2021 року приватним виконавцем Сидорчуком Андрієм Анатолійовичем було відкрито виконавче провадження №62557449.
Позивачка вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, так як:
- нотаріус не перевірив безспірність заборгованості за кредитним договором;
- з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років;
- приватним виконавцем не було перевірено факту надсилання позивачу письмової вимоги про усунення порушень кредитних зобов'язань АТ «Ідея Банк» (а.с. 2-5).
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено (а.с. 108-117).
Дане рішення оскаржила позивачка.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Вважає, що її «право на захист було порушено, адже суд навіть не намагався встановити дійсні обставини справи» (а.с. 125-129).
Апелянт, будучи своєчасно (25.11.2021 року) повідомленою про апеляційний розгляд справи 13.12.2021 року, в судове засідання не з'явилася і про причини такої неявки суд не повідомила.
Як стверджується матеріалами справи, позивачка (апелянт) на стадії розгляду справи судом першої інстанції двічі подавала до згаданого суду клопотання про розгляд справи за її та її представника відсутності - «за наявними в справі матеріалами» (а.с. 77, 102).
Відповідач, АТ «Ідея Банк», надіслав до суду Відзив на апеляційну скаргу позивачки.
В свою чергу, позивачка (апелянт) надіслала до суду свою Відповідь на відзив (відповідача) на апеляційну скаргу.
За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів вважає можливим (у відповідності до частини 2 статті 372 ЦПК України) апеляційний розгляд справи за відсутності апелянта - на підставі наявних у справі даних та доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77);
- в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необгрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5 і 6 частини 2 статті 356).
Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається всіма її учасниками, що 30 жовтня 2019 року між позивачкою та АТ «Ідея Банк» було укладено Договір кредиту та страхування №Z62.00617.005888602 (в подальшому - «Кредитний договір»), згідно якого АТ «Ідея Банк» надало позивачці (як позичальнику) кредит у сумі 58 766 грн. 00 коп. зі змінюваною процентною ставкою 15 % строком на 12 місяців.
У зв'язку із невиконанням позичальником (позивачкою) умов вищезгаданого Кредитного договору щодо погашення кредитної заборгованості приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. за зверненням АТ «Ідея Банк» було вчинено виконавчий напис про стягнення з позивачки заборгованості за Кредитним договором та витрат, пов'язаних з вчиненням цього виконавчого напису.
Як стверджується матеріалами справи, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. (який вчиняв виконавчий напис № 13264, що оспорюється позивачкою) надіслав до суду першої інстанції свої письмові пояснення на позов - з долученням до цих пояснень фотокопій всіх матеріалів, які були поданими АТ «Ідея Банк» та слугували підставою для вчинення цього виконавчого напису (а.с. 79-98).
Апеляційна скарга не містить доводів стосовно того, які саме документи, що згідно чинного законодавства необхідні для вчинення виконавчого напису, є відсутніми.
Так само, як ні позовна заява, ні апеляційна скарга не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості позивачки наданих нотаріусу АТ «Ідея Банк», а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі № 753/7883/15 (рішення у ЄДРСР № 75498350), доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.
За вищенаведених обставин доводи апеляційної скарги про ніби-то неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та про невідповідність висновків суду обставинам справи колегія суддів визнає надуманими, а відтак такими, що не можуть прийматися до уваги.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга не містить посилання на жодну конкретну норму матеріального та/чи процесуального права, яку на думку апелянта було порушено судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, а відтак і в цій частині доводи апеляційної скарги до уваги прийматися не можуть.
Апеляційна скарга фактично повторює доводи позовної заяви, яким судом першої інстанції дано належну та ґрунтовну оцінку в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, однак не містить доводів стосовно того, в чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення (які саме обставини та (чи) докази, що мають значення для справи, судом встановлені неповно та (або) неправильно); які саме нові обставини та (чи) докази підлягають встановленню, дослідженню чи оцінці в ході апеляційного розгляду справи тощо, так само, як не містить заперечень проти доказів, використаних судом першої інстанції, чи їх спростувань.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду міста Львова від 22 липня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 13 грудня 2021 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.