Справа № 461/9088/19 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.
Провадження № 33/811/1762/21 Доповідач: Березюк О. Г.
14 грудня 2021 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., з участю захисника Цибака О.В., представника Львівської митниці Зирянова О.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника Білика П.Б. на постанову Галицького районного суду м.Львова від 28 листопада 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст.470 МК України
встановив:
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, та накладено стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації «LT», кузов НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 гривні.
Згідно з постановою суду, 25.10.2019 року, близько 11 год. 55 хв., ОСОБА_1 прямував з Республіки Польща в України, з приватної поїздки, через пункт пропуску «Смільниця - Кросценко» митного поста «Смільниця» Львівської митниці ДФС, в якості пасажира транспортного засобу марки DAEWOO NUBIRA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .
За даними ЄАІС встановлено, що ОСОБА_1 14.09.2018 року, близько 04:16 год., ввіз на митну територію України автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації «LT», кузов НОМЕР_2 , через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС в митному режимі «транзит». На момент перетину кордону, 25.10.2019 року, ОСОБА_1 відповідності до вимог ст.460 Митного кодексу України, жодних документів не надав.
Разом з тим, нормами частини першої ст. 192 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу. Однак даної вимоги ОСОБА_2 не виконав.
У відповідності до ст. 93 Митного Кодексу України та розділу І п. 4 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України; нормативно-правовий акт № 1118 від 17.11.2005 року наказу ДМСУ від 17.11.05 № 1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», вищевказаний автомобіль перебуває під митним контролем та до його переміщення повинні виконуватися наступні вимоги, а саме: перебувати у незмінному стані, крім природних змін; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку.
У відповідності до ст.95 Митного Кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб). Згідно із нормами ч. 2 ст. 95 Митного Кодексу України до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 Митного кодексу України.
Станом на 25.10.2019 року, транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації «LT», кузов НОМЕР_2 , за межі митної території України не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства, не поміщений.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 перевищив встановлений ст.95 Митного Кодексу строк доставки транспортного засобу особистого користування до органу доходів і зборів призначення, терміном більше ніж на тридцять діб.
Захисник Білик П.Б. подав апеляційну скаргу на зазначену постанову суду, в якій просить, оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
На підтримку своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що ОСОБА_1 здійснено митне оформлення легкового автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації «LT», кузов НОМЕР_2 , що підтверджується митною декларацією та до суми митних платежів включено добровільний платіж в розмірі 8500 гривень, які є оплачені. При цьому, було прийнято Закон України №1403-ІХ від 15.04.2021 року, який звільняє від штрафних санкції власників автомобілів, які були ввезені до кінця 2020 року за умови одноразової сплати 500 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема від адміністративної відповідальності, передбачено статтями 470, 481 та 485 МК України. Тобто на переконання сторони захисту зазначений закон підлягає застосуванню, оскільки пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 в силу застосування принципу зворотної дії закону про відповідальність.
Також захисником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 копії постанови суду не отримував, а про існування постанови суду дізнався під час здійснення добровільного митного оформлення транспортного засобу та після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 02.11.2021 року, про що свідчить акт державного виконавця про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а тому вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши пояснення представника митного органу, який заперечив подану апеляційну скаргу, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи №461/9088/19 та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Вважаю, доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити, оскільки таке стверджується доказами в матеріалах справи та долученими доказами до апеляційної скарги.
Відповідно до ч.3 ст.3 МК України норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Верховною Радою України ухвалено Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України", № 1403-IX від 15.04.2021 року, що введений в дію 15.06.2021, який звільняє від штрафних санкцій власників автомобілів , які були ввезені до кінця 2020 за умови одноразової сплати п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 8500 грн.
Відповідно до вказаного Закону здійснення митного оформлення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, та добровільною сплатою до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту.
Згідно p Розділу XXІ прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України, а саме п. 9-7 визначено, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України", митне оформлення транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703 (крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними підпозиціями 8703 10, 8703 40), 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, за умови сплати належних митних платежів з дотриманням особливостей, встановлених пунктом 77 підрозділу 2 та пунктом 36 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 здійснив митне оформлення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотримані строки митного режиму тимчасового ввезення та добровільно сплатив до державного бюджету кошти у сумі, що дорівнюють розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та задекларувала такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, що підтверджує митна декларація, в графі 47 (нарахування платежів, вид: 096) якої підтверджується сплата 500 неоподаткованих мінімумів (8500 грн.)
Здійснення митного оформлення підтверджується доданими до апеляційної скарги письмовими доказами, а саме:
митною декларацією №UA807170/2021/072124, за якою митні платежі для ОСОБА_1 за розмитнення легкового автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT», 2000 року виготовлення, кузов НОМЕР_2 , складають 35081 грн. 20 коп.;
копією квитанції від 01.11.2021 року відділення №37 Харківського ГРУ АТ КБ Приватбанк, згідно якої ОСОБА_1 оплатив Харківській митниці (код отримувача 44017626) платежі за митні послуги (митне оформлення автомобіля) в сумі 35400 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що на момент розгляду даної справи апеляційним судом ОСОБА_3 сплатив кошти у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на підставі Закону України №1403-IX дозволяє апеляційному суду дійти висновку про відсутність на час апеляційного перегляду постанови судді першої інстанції, у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 6 ст.470 МК України, що встановлено під час апеляційного розгляду, відтак апеляційна скарга захисника Білика П.Б., підлягає задоволенню, постанова скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП, ст.467 МК України -
постановив:
Поновити захиснику Білику П.Б. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Білика П.Б. задоволити.
Постанову Галицького районного суду м.Львова від 28 листопада 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст.470 МК України скасувати та провадження у справі №461/9088/19 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.