Справа № 442/2859/19 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.
Провадження № 22-ц/811/4034/21 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
Категорія: 36
13 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С.М.,
суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, в письмовому провадженні, цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Яцківа Ігоря Миколайовича на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 червня 2019 року, ухвалене в складі головуючого - судді Крамара О.В., у справі за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних із навчання та утриманням курсанта,
у квітні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь витрати, пов'язанні з утриманням такого в Національній академії Служби безпеки України в розмірі 83 693 грн 74 коп., а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач був зарахований на перший курс за напрямом підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра Національної академії Служби безпеки України та прийнятий на військову службу за контрактом курсантів Національної академії Служби безпеки України за наказами від 05 серпня 2014 року за № 552 та № 553, поставлений на продовольче, грошове та речове забезпечення.
У вересні 2014 року з відповідачем та Національною академією Служби безпеки України було укладено контракт про проходження таким військової служби терміном на 4 роки 10 місяців до 30 червня 2019 року. Відповідач проходив військову службу 3 роки 10 місяців 2 дні, перебуваючи на державному забезпечені з чинним законодавством.
Наказом Національної академії Служби безпеки України від 07 червня 2018 року № 370-ос відповідач відрахований з Національної академії на підставі підпункту «з» підпункту 80 Положення про проходження військової служби за контрактом курсантами ( слухачами) вищих навчальних закладів Служби безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 07 листопада 2001 року № 1053 - через недисциплінованість.
За період навчання відповідача витрати на його медичне обслуговування складають - 4 129 грн 30 коп., витрати на речове забезпечення - 9 542 грн 44 коп., витрати на грошове забезпечення та грошову компенсацію продовольчого забезпечення - 11 551 грн 61 коп., витрати на харчування - 30 925 грн 67 коп., витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв - 32 544 грн 72 коп. Таким чином, у відповідача виник обов'язок відшкодувати загальну суму на його утримання - 88 693 грн 74 коп. Відповідач був ознайомлений з наказом про необхідність відшкодування вказаних витрат. Однак, такий лише частково виконав свої зобов'язання - оплатив кошти у сумі 5 000,00 грн.
Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 червня 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Служби безпеки України витрати, пов'язанні з утриманням такого в Національній академії Служби безпеки України в розмірі 83 693 грн 74 коп., а також судові витрати в розмірі 1 921,00 грн.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 жовтня 2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 червня 2019 року по цивільній справі за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних із навчанням і утримання в Національній академії Служби безпеки України курсанта, залишено без задоволення.
Рішення суду оскаржив представник відповідача - адвокат Яцків І.М.
В апеляційній скарзі покликається на те, що дана справа безпідставно розглянута судом за правилами цивільного судочинства, адже, незважаючи на те, що спір виник в результаті невиконання відповідачем цивільно-правової угоди, такий виникає з проходження відповідачем публічної служби, тобто є адміністративним спором, який належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Просить рішення районного суду скасувати та закрити провадження у справі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За приписами частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із положеннями частини другої статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Судом встановлено, що наказом т.в.о. ректора Національної академії Служби безпеки України № 533-ос від 05 серпня 2014 року ОСОБА_1 з 05 серпня 2014 року був прийнятий на військову службу (навчання) за контрактом курсантом, зарахований до списків Національної академії Служби безпеки України за напрямом підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра 6.160102 та поставлений на продовольче, грошове і речове забезпечення курсантів.
Між Службою безпеки України в особі т.в.о. ректора Національної академії Служби безпеки України полковника ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби курсантом на чотири роки та десять місяців з 03 вересня 2014 року по 30 червня 2019 року.
Відповідно до витягу з наказу від 07 червня 2018 року за №370-ос Національної академії Служби безпеки України припинено чинність вищевказаного контракту та відраховано з навчання в Національній академії Служби безпеки України за підпунктом «з» пункту 80 (через недисциплінованість) з 07 червня 2018 року ОСОБА_1 . Також, його звільнено з військової служби та направлено для взяття на військовий облік до Дрогобицько-Бориславського об'єднаного районного військового комісаріату Львівської області з 07 червня 2018 року.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, Служба безпеки України просила стягнути з відповідача витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії Служби безпеки України за період навчання, до його відрахування, за мінусом добровільно відшкодованим останнім сум.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Разом із тим, за приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів (частина шоста зазначеної статті).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), дійшла висновку, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду також у постановах від 16 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.001198 (провадження № 11-878апп19), від 30 січня 2019 року у справі № 810/2610/16 (провадження № 11-1004апп18), від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17 (провадження № 14-563цс18), від 10 квітня 2019 року у справі № 705/1664/17 (провадження № 14-31цс19).
Встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на публічній службі під час навчання у Національній академії Служби безпеки України, був відрахований через недисциплінованість та виключений зі списків особового складу курсантів Академії.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Із урахуванням наведеного, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому суд першої інстанції, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства, та вирішивши спір по суті, діяв не як суд, встановлений законом.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині і закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини четвертої статті 377 ЦПК України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору,
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, то відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України підлягає роз'ясненню позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи до відповідного суду адміністративної юрисдикції.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню, із закриттям провадження у справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст даного судового рішення складено 13 грудня 2021 року.
Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 377, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яцківа Ігоря Миколайовича задовольнити.
Заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 червня 2019 рокускасувати, провадження у справі за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних із навчання та утриманням курсанта- закрити.
Роз'яснити позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи до відповідного суду адміністративної юрисдикції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2021 року.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич