Дата документу 08.12.2021 Справа № 2-2755/11
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний № 2-2755/11 Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В.
Провадження № 22-з/807/205/21 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
08 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Маловічко С.В.
суддів: Гончар М.С.
Подліянової Г.С.
при секретарі: Путій Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2012 року позов задоволено.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2012 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду 08.01.2019р. ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , задоволено частково. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2012 року змінено в частині суми заборгованості, в рахунок погашення якої звертається стягнення на предмет іпотеки. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року постанову Запорізького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 18.08.2021р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , задоволено частково. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2012 року в цій справі змінено в частині визначеного судом розміру заборгованості та судових витрат, а також доповнено резолютивну частину вказівкою про початкову ціну продажу іпотечного майна. Стягнуто з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 434 гривні 11 копійок.
До Запорізького апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви зазначено, що судом апеляційної інстанції при винесенні постанови від 18.08.2021р. було лише частково вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Без вирішення залишилось питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних зі самостійною сплатою скаржником ОСОБА_1 первісної суми судового збору 2550 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2012 року.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За роз'ясненнями п. 20 постанови Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК (нова редакція 270 ЦПК); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Приймаючи постанову про зміну рішення суду першої інстанції, колегією суддів у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України було вирішено питання щодо розподілу судових витрат наступним чином.
Встановлено, що банк сплатив 1700 грн. судового збору та 120 грн. ІТЗ, всього 1820 грн. за подання позову з майновими вимогами на суму 390 693,72 грн., а задоволено цей позов на суму 299 153 грн., тому йому належить до стягнення з відповідача судовий збір у розмірі: 1820 х 299 153 : 390 693,72 = 1 393,57 грн.
Відповідач сплатила судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг на суму 7 809,10 грн., в задоволенні позову було відмовлено позивачу на суму 91440,72 грн., тому їй належить до стягнення з позивача: 7 809,10 х 91440,72 : 390 693,72 =1827,68 грн.
Взаємозарахуванням вказаних сум судового збору, які сторони мають компенсувати один одному, остаточно визначається до стягнення з банку на користь відповідача: 1827,68 - 1393,57 = 434,11 грн.
Однак, приймаючи постанову від 18.08.2021р. про зміну заочного рішення суду першої інстанції від 02.04.2012р., у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України колегія суддів вирішила питання щодо розподілу судових витрат, не врахувавши їх частину, сплачену відповідачем за подання апеляційної скарги.
Так, відповідачем ОСОБА_1 на дату ухвалення апеляційним судом постанови від 18.08.2021р. було здійснено наступні платежі за призначенням сплати судового збору у цій справі:
- 107 гривен 30 копійок (квитанція № 38 від 02.04.2021 року, т.1, а.с. 83 );
- 107 гривен 30 копійок (квитанція № 26 від 21.05.2012 року, т.1,а.с. 92);
- 2550 гривен 00 копійок (квитанція № ПН319063 від 08.01.2019 року, т.1, а.с. 151);
- 1684 гривен 50 копійок (квитанція № ПН325606 від 04.02.2019 року, т.1, а.с. 178);
- 2429 гривен 10 копійок (квитанція №393899 від 09.10.2019 року, т.2, а.с. 142);
- 3480 гривен 00 копійок (квитанція №0.0.1520634136.1 від 13.11.2019р., т.2, а.с. 176а).
Тобто всього судовий збір був сплачений ОСОБА_1 на загальну суму 10358 (десять тисяч триста п'ятдесят вісім) гривен 20 копійок. Але колегією вирішувалось питання щодо суми судового збору у розмірі 7 809,10 грн.
Без вирішення залишилось питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних зі са-
мостійною сплатою скаржником ОСОБА_1 первісної суми судового збору у розмірі 2550 грн. 00 копійок (квитанція № ПН319063 від 08.01.2019 року - т.1 а.с. 151) за звернення з апеляційною скаргою на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2012 року.
Отже, питання про розподіл судових витрат було вирішено без врахування вказаної суми судового збору, тобто частково.
Враховуючи викладене, колегія вирішує, яка частина цієї суми судового збору підлягає компенсуванню відповідачу ОСОБА_1 пропорційно до суми заборгованості, у якій було відмовлено позивачу. Наводиться розрахунок: 2550,00*91440,72:390693,72=596 гривень 82 копійки.
Зважаючи на все вище наведене, колегія визнає заяву обґрунтованою, тому приймає додаткову постанову, не змінюючи при цьому основу в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат, про достягнення з позивача на користь відповідача суми судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 596,82 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Прийняти додаткову постанову про вирішення питання щодо судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2012 року в сумі 2250 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 596 (п'ятсот дев'яносто шість) гривень 82 копійки.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст додаткової постанови складений 14 грудня 2021 року.
Головуючий:
Судді: