Дата документу 29.11.2021 Справа № 937/9438/21
ЄУ № 937/9438/21 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/1071/21 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
адвоката ОСОБА_6 в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку EASYCON,
розглянула 29 листопада 2021 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 вересня 2021 року, якою скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в інтересах яких діє адвокат ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи - начальника Першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі) Територіального управління ДБР, розташованого в м. Мелітополь, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, повернуто заявникам разом з доданими до неї документами.
Як вбачається з матеріалів провадження, на адресу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 28.09.2021 року надійшла скарга ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в інтересах яких діє адвокат ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи - начальника Першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі) Територіального управління ДБР, розташованого в м. Мелітополь, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, в якій вони просили зобов'язати уповноважену особу начальника Першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі) Територіального управління ДБР, розташованого в м. Мелітополь капітана ОСОБА_9 негайно вчинити усі необхідні та достатні дії для виконання вимог ст. 214 КПК України згідно заяви від 02 вересня 2021 року про вчинене кримінальне правопорушення та визначити орган досудового розслідування, який повинен розпочати розслідування.
Скарга обґрунтована тим, що 02.09.2021 року була подана заява в порядку ст.214 ч.1 КПК України керівнику Запорізької обласної прокуратури, зміст якої у повній мірі відповідає вимогам норм КПК України та з наведенням конкретних фактів наявності бездіяльності уповноваженої посадової особи Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.382 КК України. Листом від 08 вересня 2021 року № 31/1-1101 вих.-21 заява від 02.09.2021 року в порядку ст.214 КПК України для прийняття рішення була направлена до ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі. 22.09.2021 року було отримано відповідь на заяву, подану 02.09.2021 року керівнику Запорізької обласної прокуратури в порядку ч.1 ст.214 КПК України, яка підписана начальником Першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі) Територіального управління ДБР, розташованого в м. Мелітополь капітана ОСОБА_10 . Як на підставу відмови у внесенні відомостей до ЄРДР, уповноважена особа зазначила про відсутність у змісті заяви достатніх об'єктивних обставин, які б свідчили про ознаки кримінальних правопорушень в діях працівників Мелітопольської окружної прокурати Запорізької області. Таким чином, уповноваженою особою - начальником Першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі) Територіального управління ДБР, розташованого в м. Мелітополь всупереч вимог ст.214 КПК України допущено бездіяльність, чим порушені їх права, а тому вони змушені звернутися до суду.
Ухвалою слідчого суддіМелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 вересня 2021 року скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в інтересах яких діє адвокат ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи - начальника Першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі) Територіального управління ДБР, розташованого в м. Мелітополь, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, повернуто заявникам разом з доданими до неї документами.
Повертаючи скаргу заявникам, слідчий суддя прийшов до висновку, що скарга подана з пропуском десяти денного строку на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування та скаржниками не порушено питання про поновлення строку, передбаченого частиною першою ст.304 КПК України.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою слідчого судді вважає її незаконною та необґрунтованою.
В обґрунтування доводів зазначає, що 02 вересня 2021 року ним була подана заява в порядку ст.214 КПК України керівнику Запорізької обласної прокуратури, зміст якої у повній мірі відповідає вимогам норм КПК України та з наведенням конкретних фактів наявності бездіяльності уповноваженої посадової особи Мелітопольської окружної прокуратури. Листом від 08 вересня 2021 року його заява від 02.09.2021 року в порядку ст.214 КПК України була направлена до ТУ ДБР, розташоване у місті Мелітополі. 22 вересня 2021 року ним було отримано відповідь на його заяву.
Вважаю, що відлік терміну подачі ним скарги слідчому судді на бездіяльність розпочався з 23 вересня 2021 року, тобто наступного дня від дати отримання відповіді, а тому строк на оскарження такої бездіяльності пропущений не був.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді, а матеріали провадження направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Позиції учасників судового провадження.
Адвокат ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
В судове засідання апеляційної інстанції прокурор, будучи належним чином повідомленим про час і дату судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути провадження за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення у межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Обґрунтованим, згідно з вимогами частини 2 вищезазначеної статті, вважається рішення, яке ухвалено судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.
Вмотивованим, відповідно до частини 3 ст.370 КПК України, є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з матеріалів провадження 28.09.2021 року адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи - начальника Першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі) Територіального управління ДБР, розташованого в м. Мелітополь, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР щодо вчинення посадовими особами Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про повернення скарги адвоката ОСОБА_6 , посилаючись на п.3 ч.2 ст.304 КПК України щодо пропуску строку на оскарження та відсутністю клопотання про поновлення строку.
З таким висновком слідчого судді, ознайомившись з матеріалами судового провадження, погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Так, за змістом положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно вимог, передбачених ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, в даному випадку посадова особа ТУ ДБР, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язана внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно вимог ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Тобто, початок десятиденного строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України, на подання скарги на бездіяльність посадових осіб, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, повинен обраховуватись з моменту, коли сплине 24-х годинний термін, з часу отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
Отже, в будь-якому випадку здійсненню бездіяльності з приводу невнесення відомостей до ЄРДР передує подача особою заяви до правоохоронного органу про вчинений злочин і для потреб з'ясування дотримання скаржником строку оскарження бездіяльності підлягає першочерговому вирішенню питання звернення скаржника з відповідною заявою, в даному випадку, до ДБР.
Як встановлено слідчим суддею, що 02.09.2021 року адвокат ОСОБА_6 звернувся з заявою про внесення відомостей до ЄРДР до Запорізької обласної прокуратури, перебіг строку почався відраховуватись з наступного дня, у який закінчився 24-годинний строк, а саме з 03.09.2021 року, останнім днем десятиденного строку на оскарження рішень, дії чи бездіяльності органу досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування є 13.09.2021 року.
Разом з тим, адвокат ОСОБА_6 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області лише 28.09.2021 року, про що свідчить штамп суду на його скарзі, тобто з пропуском десятиденного строку для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності.
При цьому, заявником в своїй скарзі не ставилось питання про поновлення пропущеного процесуального строку, поважних причин пропуску строку не наведено, будь-яких доказів на підтвердження обставин наявності перешкод для звернення до суду з метою реалізації права на оскарження згідно ст.303 КПК України у термін, визначений кримінальним процесуальним законом скаржником також не наведено.
Отже, з огляду на вимоги ч.1 ст.304 КПК України щодо встановленого строку оскарження бездіяльності з приводу невнесення відомостей до ЄРДР, який становить десять днів з моменту бездіяльності та звернення адвоката ОСОБА_6 до органу досудового розслідування, поряд із поданою з цього питання до слідчого судді скаргою в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України, вочевидь засвідчує не дотримання останнім строку на оскарження.
Одночасно слід зауважити, що стаття 24 КПК України гарантує право на оскарження, зокрема бездіяльності. Водночас, цією нормою дане право пов'язано з передбаченим цим Кодексом порядком на таке оскарження.
Таким чином, реалізація права оскарження, в даному випадку бездіяльності органу досудового розслідування, забезпечується в порядку, визначеному КПК України, а тому має відбуватися із дотриманням процесуальних вимог, зокрема щодо строку оскарження.
Встановлені обставини слугують підтвердженням висновку слідчого судді про необхідність повернення адвокату ОСОБА_6 скарги через недотримання строку оскарження та відсутності відповідного клопотання, яке передбачено ст. 117 КПК України.
Доводи апеляційної скарги щодо обчислення строку на відповідне звернення в порядку ст.303 КПК України з дати, коли особа дізналася про відповідь, виходить за межі ч.1 ст.304 КПК України, оскільки законодавством строки на таке оскарження пов'язані не з моментом обізнаності особи, а саме з моментом вчинення бездіяльності.
У разі невнесення цих відомостей у передбачений ст.214 КПК України строк, заявник має право протягом десятиденного терміну звернутися до слідчого судді за оскарженням бездіяльності слідчого або прокурора. Обставини щодо отримання письмової відповіді від правоохоронного органу можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Разом з тим, питання про поновлення процесуального строку на оскарження бездіяльності посадових осіб мало бути заявлене до слідчого судді, який і повинен був вирішити це питання в порядку ст.117 КПК України.
Натомість, зазначене питання не було предметом перевірки слідчого судді через відсутність відповідного клопотання. Оскільки, слідчий суддя, який чинним КПК не наділений правом за власної ініціативи вирішити питання про поновлення строку на оскарження, без порушення цього питання заявником, тому обґрунтовано повернув скаргу заявнику.
З цього приводу слід додатково зауважити, що у відповідності до положень ст.116 КПК України закон вимагає додержання процесуальних строків.
Зазначене положення є визначальним і в практиці Європейського Суду з прав людини.
Усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ч.2 ст. 8, ч.5 ст. 9 КПК України, є частиною національного законодавства, а саме у рішеннях у справах «Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року передбачено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що слідчим суддею були порушені норми кримінального процесуального закону, які б призвели до неправильного вирішення заявленого питання. Слідчий суддя, повертаючи скаргу, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 вересня 2021 року, якою скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в інтересах яких діє адвокат ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи - начальника Першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі) Територіального управління ДБР, розташованого в м. Мелітополь, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, повернуто заявникам разом з доданими до неї документами, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4