Єдиний унікальний номер 243/5520/21
Номер провадження 22-ц/804/2666/21
Іменем У К Р А Ї Н И
14 грудня 2021 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі:
Судді-доповідача Никифоряка Л.П.
Суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.
за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б.
розглянувши відкрито в залі судових засідань Донецького апеляційного суду в м. Бахмут справу що виникла з цивільних правовідносин за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2021 року (головуючий у суді першої інстанції Пронін С.Г.), -
01 червня 2021 року ОСОБА_1 подала позов в якому виклала вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на свою користь аліментів на навчання в розмірі 2 500,00грн щомісяця починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення нею двадцятитрирічного віку.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2021 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 2 500,00грн щомісячно, на навчання починаючи з 01 червня 2021 року та до закінчення навчання чи до досягнення двадцяти трьох річного віку, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.
Згідно висновків суду, з'ясовані обставини щодо матеріального становище повнолітньої доньки, яка не отримує стипендію та обставини з приводу її матеріальних витрат, що в сукупності суд розцінив достатніми для стягнення аліментів у розмірі що визначений судом.
Правові підстави для стягнення аліментів в твердій грошовій сумі суд вбачав з огляду на матеріальне становище відповідача і потребу доньки.
З рішенням суду не погодився відповідач, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 висловив вимогу про скасування рішення суду та відмову в позові.
В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що розмір аліментів, визначений судом є надмірним і фактично позбавить відповідача можливості повноцінно проживати та утримувати маму, доньку ОСОБА_3 та її матір ОСОБА_4 , на яких він також сплачує аліменти.
На незаконність і необґрунтованість рішення суду, на думку заявника, вказує також та обставина, що суд залишив поза увагою матеріальне становище відповідача, яке обумовлене його єдиним доходом у розмірі від 7000,00 до 7 200,00грн, який не дозволяє сплачувати аліменти на навчання дитини.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечувала проти апеляційної скарги, заявляла що обставини з приводу надання утримання матері, доньки та її мами, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення і апеляційні вимоги не підтверджено належним чином та ці обставини не спростовують висновків суду і не вказують на те, що він не спроможний сплачувати аліменти в розмірі який визначений судом.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, за відсутності позивача, повідомленої про час та місце судового розгляду належним чином, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.
09 листопада 2000 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали шлюб /копія свідоцтва про шлюб а.с.16/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі народилась ОСОБА_1 , батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_6 /копія свідоцтва про народження а.с.24/.
Відповідно до довідки № 121.21 від 27 травня 2021 року ОСОБА_1 зарахована наказом № 0210-05/1682 від 21 вересня 2020 року до складу студентів 1 курсу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна з 28 вересня 2020 року /а.с.31/.
Згідно копій квитанцій ОСОБА_1 сплачувала витрати на навчання з 22 вересня 2020 року по 01 червня 2021 року в розмірі 1976,00грн щомісячно /а.с.39-49/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_7 , батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 /копія свідоцтва про народження а.с.79/.
На підставі Судового Наказу від 02 вересня 2021року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі ? частки від доходів платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 червня 2021року і до досягнення дитиною повноліття /а.с.80/.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та повно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Задовольняючи позов, суд керувався статтями 198, 199 Сімейного кодексу України - СК України та виходив із того, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина якщо вони продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; та інші обставини, що мають істотне значення.
Розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права суд першої інстанції врахував що обов'язок батька утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття виникає при умові наявності потреби у матеріальній допомозі, та при наявності у батька можливості надавати таку допомогу; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, враховуючи матеріальне становище дитини та платника аліментів.
Висновки суду з приводу того, що ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги узгоджуються із фактичними обставинами та підтверджені фіскальними чеками і квитанціями, достовірність та доказове значення яких, сторонами не ставились під сумнів та суд обґрунтовано вважав що надані докази свідчать про витрати на утримання повнолітньої дочки у зв'язку із навчанням.
Суд першої інстанції відреагував на аргументи заявника стосовно достовірності та доказового значення письмових доказів позивача, щодо продовження навчання та обґрунтовано вважав що зазначені документальні докази є належними письмовими доказами які були вирішальними для розгляду справи.
За обставинами справи позивач стягнення утримання в розмірі 2 500,00грн пов'язувала із тим, що останній має дохід оскільки працює на ПАТ «НКМЗ» та його матеріальне становище дозволяє сплачувати аліменти на навчання в визначеному судом розмірі.
При цьому суд першої інстанції не міг пересвідчитись в правдивості доходів відповідача на рівні 7000,00-7200,00грн, оскільки останній не надав жодних доказів щодо розміру отримуваного ним доходу; також доказів у підтвердження цих обставин, якими заявник обґрунтовував свої вимоги останній не надав і суду апеляційної інстанції.
Ключові аргументи заявниці з приводу того, що вона потребує матеріальної допомоги, яку отримує тільки від матері в розміру від 2 000,00грн до 2500,00грн сторони не ставили під сумнів, та суд керуючись положеннями чинного законодавства з приводу того, що мати і батько мають рівні обов'язки щодо дитини обґрунтовано вважав, що саме в такий спосіб буде забезпечено справедливий баланс між усіма відповідними конкуруючими приватними інтересами.
Також вірна правова оцінка надана судом тому факту, що рішення суду не може обґрунтовуватись лише самими правовими підставами або аргументами на які робиться посилання в заяві - без встановлення відповідних фактів щодо розміру доходів позивача на зазначеному ним рівні.
У відповідності до положень частини першої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так і заперечень.
Причому суд апеляційної інстанції виходить з того, що суди сприяли всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснили сторонам їх права та обов'язки щодо надання доказів і сприяли здійсненню їхніх прав, а також попереджував про наслідки неподання доказів, встановлені цивільним процесуальним кодексом, однак відповідач не надав доказів в підтвердження своїх заперечень щодо його доходів на рівні 7000,00-7200,00грн.
В судовому засіданні ствердження відповідача про наявність на утриманні своєї матері та матері іншої доньки, також жодним чином не підтверджено, та за відсутності будь-яких доказів дана обставина є не доведеною і спростовується іншими письмовими доказами.
Сам факт того, що відповідач має на утриманні іншу дитину, не був достатнім для пояснення того, чому інтереси заявниці мали поступитися місцем інтересам іншої дитини чи її матері, або матері відповідача, та чому стягнення матеріальної допомоги на користь доньки яка продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги не було виправданим.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про обов'язок батька утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття та при визначенні розміру аліментів врахував потреби дочки у такому утриманні, а також матеріальне становище останньої і платника аліментів та розмір допомоги що надається мамою позивача.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 14 грудня 2021 року.
Судді: