Єдиний унікальний номер 243/6417/21
Номер провадження 22-ц/804/2857/21
14 грудня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Халаджи О.В.
суддів: Гапонова А.В., Кішкіної І.В.,
секретар Кіпрік Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки-паю (суддя першої інстанції Фалін І.Ю. повний текст рішення складено 14 вересня 2021 року),
23 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки-паю.
ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди земельної ділянки-паю площею: 4,59 га ріллі, яка має цільове призначення, введення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Хрестищанської сільської ради, кадастровий номер: 1424282400:01:000:0195, укладений 06 червня 2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро».
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки-паю відмовлено.
З даним рішенням не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, вважає, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення було порушено норми процесуального та матеріального права.
У своєї скарзі позивач зазначив, що на теперішній час у нього та членів його сім'ї виникла необхідність користування земельною ділянкою за її призначенням за своїм розсудом. Про даний намір позивач заздалегідь попередив відповідача з посиланням на пункт 41 Договору оренди земельної ділянки від 06 червня 2017 року.
Зазначає, що пунктом 41 Договору оренди земельної ділянки від 06 червня 2017 року передбачена пряма можливість без погодження сторін в односторонньому порядку розірвати цей договір.
Наголошує на тому, що звертаючись з даним позовом, як на підставу розірвання договору оренди, посилався на положення пункту 41 Договору, яким передбачена можливість розірвання договору на вимогу орендодавця у разі виникнення необхідності використання земельної ділянки за призначенням самим орендодавцем чи членами його сім'ї. Зазначений пункт договору не змінювався та не оспарювався сторонами, в тому числі орендарем.
Вказує на те, що відповідач не заявляв зустрічних позовних вимог, в тому числі щодо відшкодування заподіяних йому збитків та не посилався на наявність заподіяних позивачем збитків із зазначенням розміру даних збитків, не надав доказів про наявність таких збитків.
ОСОБА_1 просив рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Від Директора ТОВ «Агрофірма Слав-Агро» Ткачова О.Ю., надійшов відзив на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2021 року залишити без змін.
Представник ТОВ «Агрофірма Слав-Агро» у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку - пай серії ЯГ № 725235, виданого на підставі розпорядження голови Слов'янської районної державної адміністрації від 20 квітня 2006 року № 224, належить земельна ділянка - пай, площею 4,59 га ріллі, із цільовим приученням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на землях Хрестищенської сільської ради Донецької області, із кадастровим номером 1424282400:01:000:0195
06 червня 2017 року між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» укладено договір оренди земельної ділянки без номера.
Відповідно до ч. 8 ст. 93 ЗК України, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з п. 1 наведеного Договору, орендодавець передає у строкове платне користування орендарю, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована на території Хрестищенської сільської ради Слов'янського району Донецької області (за межами населених пунктів).
За п. 2 Договору, в оренду передано земельну ділянку (кадастровий номер 1424282400:01:000:0195) загальною площею 4,59 га ріллі, яка належить орендодавцю на підставі вищевказаного Державного акту, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № 010616700626 від 15 листопада 2006 року.
Згідно з п. 8 Договору оренди, даний договір укладено строком на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації.
12 березня 2020 року, позивач, маючи намір розірвати наведених Договір оренди земельної ділянки від 06 червня 2017 року, звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив, що на теперішній час у нього виникла необхідність особистого використання зазначеної землі, яку він буде використовувати для ведення особистого селянського господарства та городництва, із посиланням на положення п. 41 укладеного Договору.
Пунктом 41 Договору оренди земельної ділянки від 06 червня 2017 року, договір може бути розірвано на вимогу орендодавця у разі виникнення необхідності використання земельної ділянки за призначенням самим орендодавцем чи членами його сім'ї. В такому випадку орендодавець зобов'язаний письмово попередити орендаря не пізніш ніж за три місяці про намір розірвати договір та відшкодувати у повному обсязі збитки, заподіяні орендареві.
Своїм листом ТОВ «Агрофірма «Слав-Агро» повідомило про відмову у розірвання договору із посиланням на наступні підстави: пункт 40 Договору наголошує на не допущені розірвання договору в односторонньому порядку; пункт 41 Договору визначає, що орендодавець письмово попереджає орендаря не пізніше ніж за 3 місяці до кінця польових робіт про намір розірвати договір. Крім того, повідомлено про те, що строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим за 7 років. Також, наголошено на тому, що товариство свої зобов'язання виконує повністю.
Відповідно до п. 38 укладеного Договору оренди земельної ділянки, дія Договору припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки, яка є предметом Договору, для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; ліквідації юридичної особи - орендаря; за взаємною згодою сторін; в інших випадках передбачених Законом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що умови договору у відповідності до вимог статті 31 Закону України «Про оренду землі» не передбачають розірвання договору в односторонньому порядку, пункт 41 спірного договору визнає лише підставу для розірвання Договору, яка не містить ознак односторонності й передбачає згоду орендаря на таке розірвання.
Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 8 ст. 93 ЗК України, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
За частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
З матеріалів справи вбачається, що 06 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Слав-Агро» було укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.11-15).
Відповідно до пункту даного договору в оренду передано земельну ділянку (кадастровий номер 1424282400:01:000:0195) загальною площею 4,59 га ріллі, яка належить орендодавцю на підставі вищевказаного Державного акту, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № 010616700626 від 15 листопада 2006 року.
Згідно з п. 8 Договору оренди, даний договір укладено строком на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію іншого речового права, державна реєстрація договору відбулась 20.07.2017 року, тобто строк дії договору до 20.07.2032 року включно.
Згідно з п. 38 Договору оренди земельної ділянки, дія цього договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; ліквідації юридичної особи - орендаря; за взаємною згодою сторін; в інших випадках передбачених Законом.
Пункт 39 Договору визначає, що на вимогу однієї зі сторін договір може бути достроково розірваний лише за рішенням суду виключно в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 40 Договору, розірвання даного договору в односторонньому порядку не допускається
Пунктом 41 Договору оренди земельної ділянки від 06 червня 2017 року, договір може бути розірвано на вимогу орендодавця у разі виникнення необхідності використання земельної ділянки за призначенням самим орендодавцем чи членами його сім'ї. В такому випадку орендодавець зобов'язаний письмово попередити орендаря не пізніш ніж за три місяці про намір розірвати договір та відшкодувати у повному обсязі збитки, заподіяні орендареві.
У статті 629 закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2021 року у справі № 759/1788/18-ц (провадження № 61-6083св19) зроблено висновок, що «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Частинами першою-другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бут змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона».
Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У справі, що переглядається: позивач, як на підставу дострокового розірвання договору оренди посилався на те, що у нього та членів його сім'ї виникла необхідність користування земельною ділянкою за своїм призначенням за своїм розсудом.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог, суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки як вже було вказано, в пункті 40 договору зазначено, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, пунктом 41 договору передбачено, що договір може бути розірвано на вимогу орендодавця у разі виникнення необхідності використання земельної ділянки за призначенням самим орендодавцем чи членами його сім'ї. В такому випадку орендодавець зобов'язаний письмово попередити орендаря не пізніш ніж за три місяці про намір розірвати договір та відшкодувати у повному обсязі збитки, заподіяні орендареві, а отже при направленні відповідачу вимоги про розірвання договору, позивачем не було зазначено про намір відшкодування заподіяних збитків орендарю, чим не виконав вимоги пункту 41 вказаного договору, а тому апеляційний суд не вбачає, порушень судом першої інстанції матеріального права при вирішенні даної справи.
Доводи позивача стовно того, що відповідач міг звернутись до нього зі зустрічним позовом про відшкодування заподіяних збитків, є необґрунтованими та зводяться до незгоди із судовим рішенням, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідач не бажав розірвати договір оренди, бажання розірвання було саме у позивача.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять порушень відповідачем умов спірного договору, затримка орендної плати, або інші істотне порушення.
Також апеляційний суд не приймає як довід скарги, посилання на постанову Донецького апеляційного суду по аналогічній справі, оскільки, відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду, а тому суд при перегляді даного рішення не враховує посилання позивача на постанову апеляційного суду.
Згідно з статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наведені в апеляційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2021 року залишити без змін
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: О. В. Халаджи
А.В. Гапонов
І.В. Кішкіна
Повний текст судового рішення складено 14 грудня 2021 року.
Головуючий-суддя О. В. Халаджи