Справа № 740/2423/21
Провадження № 1-кп/740/285/21
14 грудня 2021 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ніжині кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021270300000242 від 18.03.2021 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_5 ,
16.03.2021 близько 18-00 години ОСОБА_3 , маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження запираючого пристрою дверей, проник до погребу за адресою: АДРЕСА_2 , яким володіє ОСОБА_5 , звідки таємно викрав 4 мішки посадкової картоплі сорту «Біла Роса», загальною вагою 140 кілограм, вартістю 10 гривень за 1 кілограм, що належить ОСОБА_5 .
Після чого, ОСОБА_3 , отримавши можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1400 грн.
У подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність 17.03.2021 близько 17 години 30 хвилин., маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження запираючого пристрою дверей, проник до погребу за адресою: АДРЕСА_2 , яким володіє ОСОБА_5 , звідки таємно викрав 13 мішків посадкової картоплі сорту «Біла Роса», загальною вагою 455 кілограм, вартістю 10 гривень за 1 кілограм, що належить ОСОБА_5 .
Після чого, ОСОБА_3 , отримавши можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 4550 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав, однак зазначив, що дійсно в березні 2021 прийшов на подвір'я будинку, який належить їх родині, і де колись жили його батьки та бабуся, побачив, що будинок зруйновано, а з нього зникло майже все майно. Пішов до погребу, відчинив навісний замок, як він відкривається знав, оскільки раніше там жив, ключ не був потрібен. У погребі побачив картоплю, розлютився та взяв кілька мішків, кому вона належала та хто використовував цей погреб на той час не знав, сам у погребі нічого не зберігав. Наступного дня також прийшов і взяв із погребу ще мішків, але вже більше, загалом взяв близько 17 мішків. Всю картоплю продав, гроші витратив на власні потреби. У вчиненому розкаюється.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що протягом тривалого періоду його сім'я користується господарським приміщенням - погребом, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належало їхній сусідці. Після смерті останньої, ніхто з її родичів не заперечували, щоб він продовжував користуватись даним приміщенням на підставі усної домовленості між ними. Сусіди знали, що вони там зберігають овочі. Погреб зачинявся на навісний замок, який він сам установив. У березні 2021 року сусідка по телефону йому повідомила, що бачила мікроавтобус, який стояв біля господарства і невідомі особи грузили мішки. Коли вони з дружиною приїхали, вже нікого не було. Виявивши пошкоджений замок на двері погребу та відсутність близько 20 мішків з картоплею звернувся із заявою в правоохоронні органи, які з'ясували, що крадіжку вчинив ОСОБА_3 . Просив суд суворо не карати обвинуваченого, претензій до нього не має, хоча останній і не відшкодував завдану шкоду.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.03.2021, слідчим ОСОБА_6 прийнято заяву від потерпілого ОСОБА_5 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, про вчинення крадіжки його майна за обставин, що внесені до ЄРДР (а.к.п.51).
Згідно письмової заяви потерпілого ОСОБА_5 від 17.03.2021, останній надав дозвіл працівникам поліції на проведення огляду господарства за адресою: АДРЕСА_2 , яким користується на підставі усної домовленості (а.к.п.52).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 17.03.2021 та фототаблицею до нього, вбачається, що в присутності двох понятих та потерпілого ОСОБА_5 було проведено огляд подвір'я будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі вхідні двері до приміщення погребу, на яких потерпілим було виявлено пошкодження запираючого пристрою та місце, де останній зберігав овочі (а.к.п. 53-54).
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного від 26.04.2021 з фототаблицею та додатком CD-R диском з відеозаписом до нього, який був безпосередньо оглянутий у судовому засіданні, ОСОБА_3 розповів про обставини подій, що мали місце 16.03.2021 та 17.03.2021, а саме крадіжки 17 мішків з картоплею з погребу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема зазначив, як потрапив до погребу та те, що пропонував своїм знайомим, з яким випивав, купити у нього картоплю. Разом з ними із погребу діставали мішки та грузили у машину, про те, що картопля йому не належить останнім не повідомляв (а.к.п.80-82).
Відповідно до протоколів огляду місця події від 29.03.2021 з фототаблицами до них, вбачається, що гр. ОСОБА_7 , добровільно видав мішок з картоплею з написом «СМ» та гр. ОСОБА_8 добровільно видав три мішки з картоплею з написом «ЖС», «СмБ», «СМ» (а.к.п.55-57).
Висновком судової товарознавчої експертизи від 07.04.2021 №СУ-19/125-21/2766-ТВ встановлено, що ринкова вартість 1 (одного) кілограму посадкової картоплі сорту «Біла Роса» врожаю 2020 року, станом на період часу з 16.03.2021 по 17.03.2021 могла становити 10,00 грн. (а.к.п.75-78).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, у їх сукупності, окрім власне частини показань обвинуваченого ОСОБА_3 щодо не пошкодження замку на вхідній двері погребу, не суперечать один одному, містять у собі відомості щодо обставин даного кримінального правопорушення.
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне, недозволене, протиправне потрапляння (входження) до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.
Окрім цього, проникнення як кваліфікуюча ознака злочинів проти власності передбачає, що особа потрапила в житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності вільної можливості та права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час скоєння злочину. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має. При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення в житло, інше приміщення чи сховище» у складі кримінального правопорушення вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) та наявність в особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення (сховища, тощо) або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном (згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.04.2018 №13-14кс18).
В судовому засіданні потерпілий, надав послідовні показання про те, що двері в приміщення погребу закривались навісним замком, який було прикріплено до металевого засову. Крім того, сам обвинувачений в своїх показаннях вказав, що двері були закриті на засов, на якому був навісний замок, він потягнув, вийняв засов і відчинив двері. Наведені показання підтверджуються протоколом огляду від 17.03.2021 з ілюстрованими таблицями та протоколом слідчого експерименту за участі обвинуваченого, із яких вбачається, що частина засову з навісним замком витягнута з дверного полотна. Тобто механізм проникнення в приміщення повністю співпадає з тим, який вказано в обвинуваченні.
Також із наданих ОСОБА_3 показань вбачається, що останньому було достеменно відомо, що майно, яке знаходилося у погребі йому не належить та будучи обізнаним про це, пропонував своїм знайомим придбати у нього картоплю та двічі здійснив умисно крадіжку загалом 17 мішків з картоплею з цього сховища.
Таким чином, суд доходить висновку, що інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_3 діяння повністю доведені і вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднаного з проникненням до сховища.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно положень ст.12 КК України ОСОБА_3 вчинив злочин, який є тяжким.
Щодо особи обвинуваченого, судом встановлено, що обвинувачений має повнолітній вік, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває та перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з приводу захворювання на алкоголізм, не працює, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання має задовільну характеристику.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 судом встановлено щире каяття, обставин, що його обтяжують, судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді, наданої на адресу суду органом пробації, існує середній ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення, та його виправлення без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить небезпеки для суспільства.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є закінченим тяжким злочином, з урахуванням особи обвинуваченого, враховуючи наявність обставини, що пом'якшує та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, наслідки вчиненого, посткримінальну поведінку обвинуваченого, яка не містила жодних дієвих заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди, досудову доповідь органу пробації, суд доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з огляду на наявність обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Крім того, в даному конкретному випадку судом враховуються індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, позиція сторони обвинувачення та потерпілого, те що застосування ст.75 КК України не забороняється в даному випадку, якщо існує можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_3 ст.75 КК України із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненими діяннями та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання.
У даному кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у сумі 490, 35 грн., розмір яких підтверджено документально та які, відповідно до положень ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Ухвала слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31.03.2021 про накладення арешту на майно підлягає скасуванню, а питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися.
У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у сумі 490 (чотириста дев'яносто) грн. 35 коп.
Ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31.03.2021 про накладення арешту на майно скасувати.
Речові докази - 4 мішки з картоплею, що зберігаються за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 , залишити останньому.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1