Провадження № 2/734/500/21 Справа № 734/1165/21
іменем України
08 грудня 2021 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Домашенка Ю.М.,
при секретарі - Гузенко Т.О.,
із участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Сєркіна К.Ю.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Тагеєвої Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача та його представника про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини.
Ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А. від 27.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 04.08.2021 справу прийнято до провадження судді Домашенка Ю.М.
У судовому засіданні відповідачем та його представником подано зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення способів участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, а також заяву про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову, яку мотивують тим, що відповідач пропустив строк для подання зустрічного позову, у зв'язку з тим, що тривалий час не міг знайти адвоката, зокрема, і через карантинні обмеження.
У судовому засіданні відповідач та його представник вимоги заяви підтримали та просять її задовольнити.
Позивач та її представник заперечували проти задоволення заяви відповідача та його представника.
Заслухавши думки учасників справи, дослідивши зустрічну позовну заяву та матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява відповідача та представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову задоволенню не підлягає, а в прийнятті зустрічного позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Так, провадження у даній справі відкрито ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області 27.04.2021 та встановлено відповідачу ОСОБА_2 строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідач отримав копію позовної заяви та ухвалу про відкриття провадження 21.05.2021.
Відзив на позовну заяву було подано відповідачем 01.06.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Таким чином, відповідач мав би звернутися до суду із зустрічним позовом до 08.06.2021. Однак, з даним позовом відповідач та його представник звернулися лише 08.12.2021, тобто з порушенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 193 ЦПК України.
В свою чергу, представником відповідача подано до суду заяву про поновлення строку подання зустрічної позовної заяви, в якій зазначено, що причина пропуску даного строку є поважною.
Згідно положень ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву є процесуальним строком встановленим судом, який трансформується у процесуальний строк встановлений законом щодо пред'явлення зустрічного позову.
Згідно ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
За приписами ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи з ініціативи суду.
При цьому, ст. 194 ЦПК України встановлено імперативну норму про те, що порушення вимог ч. 1 ст. 193 ЦПК України стосовно процесуального строку на пред'явлення зустрічного позову має наслідком постановлення судом ухвали про повернення зустрічного позову заявнику.
Зазначені відповідачем та його представником обставини поважності причини пропуску строку з зустрічним позовом не є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії по пред'явленню зустрічного позову у встановлений законом строк.
Пошук адвоката не є поважною причиною пропуску для подання зустрічного позову, відповідач не був позбавлений можливості до закінчення строку для подання відзиву на позовну заяву звернутись до суду із заявою про продовження процесуального строку встановленого судом для подання відзиву у відповідності до положень ч. 2 ст. 127 ЦПК України, що відповідно збільшило б і строк для подання зустрічного позову, однак таких дій відповідач не вчинив, натомість кожна сторона розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.
Враховуючи наведене, в задоволенні заяви відповідача та його представника про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову необхідно відмовити.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що вимоги ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідачем не виконано, підстави для поновлення строку на подання зустрічного позову відсутні, суд приходить до висновку, що в прийнятті зустрічного позову слід відмовити, а зустрічний позов повернути заявнику.
При цьому, суд роз'яснює, що повернення зустрічного позову не є перешкодою для подання даного позову до суду в загальному порядку, з дотриманням вимог, установлених ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, повернення зустрічної позовної заяви у відповідності до ч. 3 ст. 194 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовом в загальному порядку.
Керуючись ст. ст. 193, 194, 353 ЦПК України,-
ухвалив:
В задоволенні заяви відповідача та його представника про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову - відмовити.
В прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення способів участі батька у спілкуванні та вихованні дитини - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що він має право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Зустрічний позов повернути ОСОБА_2 разом із доданими до нього документами.
Повний текст ухвали виготовлено 13.12.2021.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Домашенко