Справа 688/1934/21
№ 1-кп/688/124/21
Вирок
Іменем України
13 грудня 2021 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника обвинуваченого ОСОБА_9 ,
за участі психолога ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівці Хмельницької області кримінальне провадження № 12021244000000144 по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, громадянина України (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 10 листопада 2017 року, орган, що видав 6831, РНОКПП НОМЕР_2 ), не одруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, працюючого помічником машиніста ВП локомотивне депо Шепетівка регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця», раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.3 ст.286-1 КК України,
встановив:
Формулювання доведеного обвинувачення статті закону про кримінальну відповідальність, за якими кваліфіковано дії обвинуваченого.
03 квітня 2021 року близько 21 год 10 хв ОСОБА_8 в порушення пунктів 2.1 (а), 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху) перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, керував автомобілем марки «Mazda», моделі «6», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 по вул. Залізничній в м. Шепетівка Хмельницької області зі сторони вул. Української в напрямку проспекту Миру.
Рухаючись на ділянці дороги, яка розташована навпроти домогосподарства №74-А по вул. Залізничній в м. Шепетівка Хмельницької області в порушення вимог пунктів 1.5, 2.1(а), 2.3 (б), 2.9 (а), 11.1, 12.1, 12.3, 12.4, 13.1 Правил дорожнього руху, ОСОБА_8 не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу і безпечно керувати ним, проявив неуважність, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду, а саме велосипедиста ОСОБА_11 , який рухався в попутному напрямку в межах правого краю проїзної частини дороги, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного об'їзду перешкоди, не вибрав безпечного інтервалу, та здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_11 , в подальшому, втративши керованість над автомобілем, виїхав за межі проїзної частини на лівий по ходу руху тротуар, де допустив зіткнення з парканом домогосподарства АДРЕСА_2 . Після скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_8 залишив свій автомобіль та зник з місця події.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно - мозкової травми з множинними відкритими переломами кісток склепіння черепа, основи черепа та нижньої щелепи зліва з раною на поверхні обличчя та волосяної частини голови зліва із забоєм головного мозку, переломи кісток носа, синцями навколо обох очей; тупої закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер обох половин грудної клітки, грудини, лівої ключиці, лівої лопатки, розривом міжхребцевого з'єднання між 7-м шийним та 1-м грудним хребцями з повним розривом спинного мозку, з розривами серця, розривами магістральних судин, розривом нижньої долі лівої легені, розривом трахеї; тупої закритої травми живота з розривом правого купола діафрагми, розривами печінки та крововиливами в біляниркову клітковину обох нирок; тупої травми таза з раною на передній поверхні таза справа та розривом міжлобкового з'єднання; вивиху правого колінного суглобу з розривами м'язів, сухожилків та раною на поверхні правої гомілки та стегна; рани на поверхні лівої гомілки; садна на передній поверхні живота; садна в лівій поперековій ділянці, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а в даному випадку були несумісними із життям та призвели до смерті.
Порушення ОСОБА_8 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку із скоєнням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_11 .
Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.286-1 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Крім того, 03 квітня 2021 року близько 21 години 00 хвилин, відразу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди за вищевказаних обставин по вул. Залізнична в м. Шепетівка, на ділянці дороги, яка розташована навпроти домогосподарства №74а, ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_11 перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлений реальної можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, нехтуючи моральними нормами співжиття, у порушення вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», маючи при цьому реальну можливість вжити заходів для надання медичної допомоги потерпілому, не вжив заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому ОСОБА_11 , не викликав карету швидкої медичної допомоги, не вжив самостійних заходів для доставлення потерпілого до лікувального закладку та не вжив будь-яких інших заходів необхідних для відведення небезпеки, що загрожувала життю потерпілого, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди та залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_11 , який перебував у небезпечному для життя, безпорадному стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження.
Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.135 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Позиція сторони захисту.
В судовому засіданні ОСОБА_8 повністю визнав свою вину в скоєнні інкримінованих йому злочинів. Суду показав, що 03 квітня 2021 року у вечірній час зустрічався з друзями, з якими вживали пиво. Повертаючись додому на автомобілі «Mazda-6», вирішив придбати цигарки. Близько 21 год рухався по вул. Залізничній в м. Шепетівці в сторону залізничного вокзалу зі швидкістю близько 70км/год, почувався нормально, автомобіль був справний, вулиця - освітлена. Побачивши за 150м велосипедиста, який рухався в попутному напрямку з габаритними ліхтарями, не зменшував швидкість руху, розраховував безпечно його обігнати, оскільки на дорозі не було транспорту, ні у зустрічному, ні в попутному напрямку. Однак, відволікся на телефонний дзвінок, намагаючись подивитися хто телефонує, і правою фарою автомобіля вдарив у задню частину велосипеда, від удару потерпілий впав на лобове скло. Намагаючись усе виправити, різко викрутив кермо вліво та загальмував, автомобіль стало заносити, він виїхав на зустрічну смугу для руху, проїхав більше 50 метрів і вдарився автомобілем у стовбур дерева, автомобіль зупинився. Зрозумів, що скоїв наїзд, бачив, як до потерпілого підходили люди, намагався знайти телефон, щоб зателефонувати в швидку. Не знайшовши телефон, пішов додому, щоб все розповісти рідним. Проходив біля потерпілого, там знаходилися люди, однак не залишився на місці події, бо злякався, та хотів повідомити рідних про те, що скоїв. Повернувся на місце події разом з бабусею. Коли під'їхали працівники поліції, на їх запитання повідомив, що був за кермом, визнав, що вживав спиртні напої та пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager», який показав вміст алкоголю 0,80 проміле. Підтвердив, що на час ДТП не мав права керувати транспортним засобом, оскільки був позбавлений такого права у зв'язку з притягненням 19 травня 2020 року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Посвідчення водія отримав в грудні 2019 року.
Звернувся до потерпілої ОСОБА_6 , просив пробачити, що своїми діями забрав чоловіка та батька. Визнав заявлені потерпілою позовні вимоги про відшкодування шкоди, готовий відшкодувати завдану моральну шкоду, однак на даний час не має такої суми.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Крім визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими у судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та письмовими доказами.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що востаннє бачила свого чоловіка живим близько 20:30год 03 квітня 2021 року. Чоловік вийшов у справах, сказав, що скоро повернеться. Близько 22 год після телефонного дзвінка матері, переконавшись, що чоловіка немає в майстерні, побігла на місце події. Чоловік лежав на тротуарі без ознак життя, неподалік знаходився ушкоджений велосипед, бетонний стовп на узбіччі, - був весь в крові, автомобіль знаходився на іншій стороні, двері у ньому були заблоковані, а обвинуваченого ніде не було. На дорозі були сліди заносу та лежало сідло від велосипеда. Зазначила, що у чоловіка був новий велосипед, обладнаний ліхтарем, він був дуже уважний до власної безпеки. У них була гарна благополучна сім'я, чоловік мав золоті руки, з вини обвинуваченого в одну мить вона втратила сім'ю. Така втрата для неї та її доньки є непоправною, просила суворо покарати обвинуваченого.
Допитана в судовому засіданні у присутності законного представника ОСОБА_15 та психолога ОСОБА_10 неповнолітній свідок ОСОБА_12 суду показала, що 03 квітня близько 21 год була вдома, їй зателефонувала ОСОБА_16 та повідомила, що брат ОСОБА_8 попав в ДТП. По дорозі на місце події, зустріла ОСОБА_8 , однак він опустив голову, нічого не сказав та пішов додому. На місці події побачила багато перехожих, потерпілий був без свідомості, автомобіль знаходився на відстані близько 100 м від потерпілого. У автомобілі були ушкоджені лобове скло, фара, велосипед теж був пошкоджений. ОСОБА_8 прийшов через 15-20 хв.
Неповнолітній свідок ОСОБА_14 , допитаний у присутності психолога ОСОБА_10 суду показав, що 03 квітня 2021 року близько 21 год гуляв з друзями ОСОБА_17 та ОСОБА_18 неподалік залізничного вокзалу. Вони проходили по тротуару. По дорозі проїхав велосипедист, через 4-5 м сталася ДТП. Він почув шум автомобіля, і побачив, як автомобіль марки «Mazda», темно-зеленого кольору, вдарив велосипедиста. Після зіткнення автомобіль занесло і він зупинився, вдарившись в паркан на протилежній вулиці. Автомобіль вдарив велосипедиста передньою правою частиною, від удару велосипедист відлетів на декілька метрів і вдарився до бетонної опори, яка похилилася від удару. Підбігши до потерпілого, побачили, що він був без свідомості, ознак життя не подавав. Він зателефонував на службу «102», підійшов до автомобіля, повідомив марку та реєстраційний номер автомобіля. Обвинуваченого на місці не було, він підійшов приблизно через 10хв після ДТП разом з покійною бабусею. Зрозумів, що наїзд на велосипедиста вчинив ОСОБА_8 , бо впізнав його автомобіль. Вказав, що з ним проводили слідчий експеримент, під час якого він розповів про деталі пригоди та показав на місці події. Зазначив, що на велосипеді ззаду під сідлом був ліхтар. Велосипедист їхав прямо, не змінював напрямку руху. Після удару автомобіль занесло, водій намагався його вирівняти.
Неповнолітній свідок ОСОБА_13 , допитана у присутності психолога ОСОБА_10 суду показала, що в квітні 2021 року близько 21год гуляли з друзями. Їй зателефонувала ОСОБА_19 , повідомила, що ОСОБА_8 потрапив в ДТП. Коли підійшли на місце події, побачили побитий автомобіль ОСОБА_8 , потерпілий лежав біля бетонного стовпа. За 15 хвилин прийшли ОСОБА_8 з бабусею. Зрозуміла, що ДТП вчинив ОСОБА_8 , обставин події не бачила.
Прокурор відмовився від допиту свідків обвинувачення, які не з'явилися в судове засідання. Інші учасники провадження не наполягали на їх допиті.
Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за встановлених судом обставин підтверджена в судовому засіданні наданими стороною обвинувачення письмовими доказами та процесуальними документами, дослідженими судом з метою оцінки допустимості доказів.
Згідно рапорту на ім'я начальника Шепетівського РУП, 03 квітня 2021 року отримано заяву та зареєстровано за №2550, як ДТП з травмованими. Неповнолітній ОСОБА_14 повідомив службу «102», що водій марки Мазда д.н.з. НОМЕР_3 здійснив наїзд на велосипедиста - чоловіка 30-40 років. Постраждалий без свідомості. Авто знаходиться на місці події ШМД повідомлено.
03 квітня 2021 року о 23:24:08 по даному факту до ЄРДР внесено відповідні відомості та зареєстровано кримінальне провадження за №12021244000000144, з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.286 КК України.
Постановою слідчого від 04 квітня 2021 року діяння ОСОБА_8 у кримінальному провадженні перекваліфіковано з ч.2 ст.286 КК України на ч.3 ст.286-1 КК України. Відповідні відомості внесено до ЄРДР.
Протоколом огляду місця події від 04 квітня 2021 року, схемою до протоколу та фото-таблицями до протоколу встановлено, що місцем вчинення дорожньо-транспортної пригоди є ділянка дороги між будинками №24 та АДРЕСА_2 . Оглядом зафіксована дорожня обстановка, місце розташування автомобіля та велосипеда, з прив'язкою до елементів дороги, відображені механічні пошкодження автомобіля та велосипеда, які характерні для ДТП, а також зафіксовано місцезнаходження тіла потерпілого.
Зафіксовані у протоколі та додатках до нього відомості підтверджують встановлені судом обставини щодо місця дорожньо-транспортної пригоди та відповідають показанням обвинуваченого, потерпілої та свідків щодо місця події, місця знаходження автомобіля, велосипеда та тіла потерпілого.
Вилучені з місця дорожньо-транспортної пригоди кросівки чорного кольору, чоловічу шапку чорного кольору, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7А», велосипедний ліхтар, велосипед марки «Bianchi» зеленого кольору постановами слідчого від 04 квітня 2021 року визнано речовими доказами.
Протоколом огляду речового доказу - велосипеда марки «Bianchi» та фото-таблицею до протоколу від 04 квітня 2021 року встановлено, що велосипед має механічні пошкодження, характерні для ДТП.
Протоколом обшуку від 04 квітня 2021 року, проведеного на підставі ч.3 ст.233 КПК України, на проведення якого надано дозвіл ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2021 року, проведено обшук у автомобілі марки «Mazda-6» дн НОМЕР_3 , вилучено змиви потожирової речовини з деталей автомобіля, мобільний телефон марки «iPhone» у чохлі червоного кольору, медичну картку ОСОБА_8 , предмет ззовні схожий на пневматичний пістолет, підголовники з сидіння водія, та з пасажирського сидіння, паспорт громадянина України, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс, шкіряний чохол керма автомобіля та автомобіль марки «Mazda-6» дн НОМЕР_3 .
Вилучені під час обшуку автомобіля речі постановами слідчого від 04 квітня 2021 року визнано речовими доказами, їх оглянуто про що складено відповідні протоколи від 04 квітня та 18 червня 2021 року.
Протоколом огляду речового доказу - автомобіля марки «Mazda-6» дн НОМЕР_3 та фото-таблицею до протоколу від 04 квітня 2021 року встановлено, що автомобіль має механічні пошкодження, характерні для ДТП.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки «Mazda-6» зеленого кольору дн НОМЕР_3 є ОСОБА_8 , який уклав із ТАС АТ «СГ «ТАС» (приватне) договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу (поліс №АР/9397874, строк дії якого з 06 березня 2021 року по 05 березня 2022 року включно).
Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/123-21/2287-ІТ від 22 квітня 2021 року на момент огляду робоча гальмова система автомобіля «Mazda-6» дн НОМЕР_3 виконували свої конструктивні функції. Рульове керування автомобіля перебувало в несправному стані.
Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/123-21/2964-ІТ від 28 травня 2021 року між автомобілем «Mazda-6» н.з. НОМЕР_3 та велосипедом «Bianchi» відбулось попутне зіткнення, під час якого в момент первинного контактування автомобіль своєю передньою правою частиною контактував із задньою частиною велосипеда, при цьому осі вказаних транспортних засобів в момент первинного контакту могли розташовуватись паралельно або перебувати в близькому до вказаного положенні. Зіткнення відбулося в межах проїзної частини вул. Залізнична на смузі, що призначена для руху в напрямку від вул. Українська до пр. Миру.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №177 від 05 квітня 2021 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Загинув на вулиці при ДТП, причинами смерті є: шок; поєднана травма голови, грудної клітки та живота; велосипедист травмований автомобілем.
Згідно висновків судово-медичної експертизи №79 від 05 травня 2021 року та №131 від 18 червня 2021 року на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 виявлені такі тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма з множинними відкритими переломами кісток склепіння, основи черепа та нижньої щелепи зліва із забоєм головного мозку, переломи кісток носа, синцями навколо обох очей; тупа закрита травма грудної клітки з множинними переломами ребер обох половин грудної клітки, грудини, лівої ключиці, лівої лопатки, розривом між хребцевого з'єднання між 7-м шийним та 1-м грудним хребцями з повним розривом спинного мозку, з розривами серця, розривами магістральних судин, розривом нижньої долі лівої легені, розривом трахеї; тупа закрита травма живота з розривом правого купола діафрагми, розривами печінки та крововиливами в біля ниркову клітковину обох нирок; тупа травма таза з раною на передній поверхні таза справа та розривом між лобкового з'єднання; вивих правого колінного суглобу з розривами м'язів, сухожилків та раною на поверхні правої гомілки та стегна; рана на поверхні лівої гомілки; садно на передній поверхні живота; садно в лівій поперековій ділянці.
Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини автомобіля, що рухався, в строк та при обставинах, викладених у постанові про призначення експертизи, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а в даному випадку були несумісними із життям та призвели до смерті.
В момент первинного контакту автомобіля з тілом ОСОБА_11 , останній, ймовірно, перебував в положенні сидячи на велосипеді оберненим задньою поверхнею свого тіла до автомобіля, що рухався.
Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок тупої поєднаної травми голови, грудної клітки, живота, таза та нижніх кінцівок, яка супроводжувалась множинними відкритими переломами кісток черепа, забоєм головного мозку, множинними переломами ребер обох половин грудної клітки, переломом грудини, лівої ключиці, лівої лопатки, розривами серця, магістральних судин, розривом міжхребцевого з'єднання між шийним та грудним відділами хребта з повним розривом спинного мозку, розривами печінки, діафрагми, забоями обох нирок, розривом між лобкового з'єднання таза, ранами нижніх кінцівок та вивихом правого колінного суглобу, що призвело до шоку.
Враховуючи характер отриманих тілесних ушкоджень, врятувати життя потерпілого ОСОБА_11 при своєчасному наданні медичної допомоги було би неможливим.
Смерть ОСОБА_11 могла настати не менше ніж за 8-16год та не більше ніж за 2 доби до розтину, що може відповідати строку 03 квітня 2021 року близько 21:10 год.
Згідно висновків експерта №672 та №110 від 04 квітня 2021 року при судово-токсикологічній експертизі крові та спинномозкової рідини з трупа ОСОБА_11 наявність етилового (винного) алкоголю не виявлено; при судово-імунологічній експертизі зразка крові з трупа ОСОБА_11 встановлено, що кров відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0.
Протоколами слідчих експериментів від 07 червня 2021 року за участі неповнолітніх свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 із схемами та фото-таблицями встановлено, що під час проведення вказаних слідчих дій свідки детально та послідовно розповіли про обставини ДТП, яка мала місце 03 квітня 2021 року біля 21:10 год по вул. Залізничній в м. Шепетівка. Слідчими експериментами встановлено, що велосипедист рухався по проїжджій частині вул. Залізнична в напрямку залізничного вокзалу, автомобіль марки «Mazda-6» н.з. НОМЕР_3 , який рухався позаду велосипедиста, здійснив на нього наїзд передньою правою частиною автомобіля, внаслідок чого велосипедист відлетів на висоті близько 3м вперед та вдарився у бетонну опору. Після падіння велосипедист ознак життя не подавав. Автомобіль після зіткнення з велосипедистом, змінив напрямок руху вліво, його занесло на ліве узбіччя, де він вдарився в паркан. Водія автомобіля, після зупинки транспортного засобу, у салоні автомобіля не було.
Протоколом слідчого експерименту від 25 травня 2021 року за участі підозрюваного ОСОБА_8 з схемою та фото-таблицями встановлено, що ОСОБА_8 під час проведення даної слідчої дії детально та послідовно розповів про обставини ДТП, яка мала місце 03 квітня 2021 року біля 21:10 год по вул. Залізничній в м. Шепетівка за його участю, під час якої загинув велосипедист ОСОБА_11 .
Висновки експертиз узгоджуються між собою, даними протоколу огляду місця події та протоколів слідчих експериментів щодо механізму отриманих ОСОБА_11 травм та настання смерті потерпілого на місці ДТП.
Згідно протоколу від 04 квітня 2021 року ОСОБА_8 затриманий о 2 год 28 хв 04 квітня 2021 року, як особа, підозрювана у вчиненні злочину.
Поліцейським ВРПП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області 03 квітня 2021 року о 23:03 год проведено огляд ОСОБА_8 на стан алкогольного сп'яніння. Згідно акту огляду та результату тесту №184 за допомогою приладу «Drager Alkotest 6810» встановлено, що стан сп'яніння водія ОСОБА_8 складає 1,38‰. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №18, складеного о 02 год 04 квітня 2021 року ОСОБА_8 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно висновків експертів №168 від 06 квітня 2021 року, №683 від 13 квітня 2021 року, № 684 від 22 квітня 2021 року, кров ОСОБА_8 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0, у його крові виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості: в крові -0,84‰., в сечі ОСОБА_8 не виявлено наркотичних речовин, канабіноїдів, сильнодіючих лікарських засобів, токсичних речовин.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №123 від 21 квітня 2021 року у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень не виявлено.
За даними спостережень аерологічної станції Шепетівка 03 квітня 2021 року, Станом на 21 годину температура повітря складала 4,7 градуси тепла, вологість 73%, вітер - 1м/сек., пориви 8м/сек, малохмарно, видимість не визначена.
Відомості про погодні умови свідчать про відсутність будь-яких сторонніх факторів, які б мали об'єктивний вплив на причину дорожньо-транспортної пригоди та свідчать про те, що дана пригода сталася виключно внаслідок порушення ОСОБА_8 правил безпеки дорожнього руху.
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/123-21/4188-ІТ від 08 червня 2021 року в заданій дорожній ситуації при заданих вихідних даних водій автомобіля «Mazda-6» н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_8 , як оператор транспортного засобу, повинен був діяти відповідно до вимог пп.11.1,12.1,12.3,12.4,13.1 Правил дорожнього руху України .
В заданій дорожній обстановці велосипедист ОСОБА_11 повинен був діяти відповідно до вимог пп.6.2,6.6(а) Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_8 з моменту настання можливості виявити червоне світло ліхтаря попереду в межах проїзної частини (смуги руху), яким був обладнаний велосипед не був позбавлений технічної можливості уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_11 , як при обраній ним швидкості руху 70 км/год, так і при дозволеній в населених пунктах швидкості руху транспортних засобів 50,0 км/год, виконуючи вимоги пп12.3,13.1 Правил дорожнього руху України.
Мотиви Суду щодо доведеності обвинувачення.
Як убачається із законодавчого визначення, злочином може бути визнано лише протиправне, суспільно небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч.1 ст.11 КК). Звідси одним з елементів складу злочину може бути визнано певну поведінку людини, свідомий та вольовий вчинок, а не певний стан особи.
Диспозиція ст.286-1 КК сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з'ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.
Диспозиція частини 3 ст.286-1 КК України передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
Відповідно до п.1.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Відповідно до п.2.1(а) п.2.3(б), 2.9(а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об'їзду перешкоди. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. (п.11.1, п.12.1., п.12.3.,п.12.4, п.13.1 ПДР).
ОСОБА_8 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив вимоги п.1.5, п.2.3(б), 2.9(а), п.11.1,п.12.1.,п.12.3.,п.12.4,п.13.1 Правил дорожнього руху України, оскільки керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, при зміні дорожньої обстановки - після виникнення небезпеки для руху, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу і безпечно керувати ним, не був достатньо уважним та не прийняв міри до зменшення швидкості руху чи зупинки транспортного засобу, або безпечного для об'їзду перешкоди, та не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого допустив наїзд на потерпілого, що привело до його смерті.
Вищевказані порушення Правил дорожнього руху України, допущенні водієм ОСОБА_8 перебувають у прямому причинному зв'язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді смерті потерпілого.
Крім того, ОСОБА_8 порушив п.2.1(а) ПДР, оскільки керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Вказане порушення не перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням наслідків, передбачених ч.3 ст.286-1 КК України, однак сприяли порушенню ПДР, що викликали негативні наслідки.
Суд відхиляє позицію представника потерпілої про те, що обвинувачений не порушив вимог п.2.1.(а) ПДР, оскільки при огляді транспортного засобу, причетного до ДТП у ньому виявлено посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 , а доказів того, що ОСОБА_8 був присутній під час оголошення судового рішення про позбавлення його права керувати транспортними засобами, суду не надано. Так, відповідно до постанови Шепетівського міськрайонного суду у справі про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_8 приймав участь у судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також в судовому засіданні ОСОБА_8 показав, що не мав права керувати транспортним засобом, оскільки був позбавлений судом такого права, у зв'язку з керуванням автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Частиною 1 ст.135 КК України передбачено відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
ОСОБА_8 є суб'єктом даного злочину, оскільки, допустивши наїзд на велосипедиста ОСОБА_11 , поставивши його в небезпечний для життя стан, усвідомлюючи, що внаслідок його дій, потерпілий перебуває у небезпечному для життя стані, і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, ОСОБА_8 залишив місце події, не надавши допомоги потерпілому.
Показання обвинуваченого про те, що він злякався, не знайшовши телефон, пішов додому, щоб повідомити рідних про пригоду, а також те, що на місці події зібралися перехожі, не впливають на кваліфікацію його діяння за ч.1 ст.135 КК України, оскільки мотив не є обов'язковою ознакою даного злочину.
Також не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.1 ст.135 КК України висновок судово-медичного експерта про те, що врятувати життя потерпілого ОСОБА_11 при своєчасному наданні медичної допомоги було би неможливим, оскільки злочин вважається закінченим з моменту ухилення від надання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, незалежно від того, наскільки ефективною могла бути така допомога.
Дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв'язку, за критеріями, визначеними ч.1 ст.94 КПК суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 повністю доведена у судовому засіданні і його дії правильно кваліфіковані, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого, за ч.3 ст.286-1 КК України та завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, за ч.1 ст. 135 КК України.
Відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
ОСОБА_8 уперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога, психіатра КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» Шепетівської міської ради Хмельницької області не перебуває, за місцем проживання, роботи та попередніми місцями навчання характеризується позитивно. Згідно досудової доповіді Шепетівського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області, виправлення ОСОБА_8 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб)
Обставинами, які згідно ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_8 є щире каяття, активне сприяння розкриття кримінальних правопорушень, часткове відшкодування завданої моральної шкоди.
Обставин, які згідно ст.67 КК України обтяжували б покарання ОСОБА_8 судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення обставини, що його пом'якшують і обтяжують.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» висновки з усіх питань, пов'язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку. Суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу. Судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання - особам, які вперше вчинили злочини і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Призначаючи покарання ОСОБА_8 , керуючись положеннями ст.65-68 КК України принципом справедливості та індивідуалізації покарання, суд враховує особу обвинуваченого, його молодий вік, те, що він вчинив закінчений тяжкий злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту та закінчений нетяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, обставини, що пом'якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, позицію потерпілої, яка вважає за необхідне обрати йому суворий захід примусу, вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
ОСОБА_8 у населеному пункті керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, створивши серйозну загрозу життю і здоров'ю для його учасників, після чого залишив без допомоги потерпілого та зник з місця ДТП. Його протиправні дії призвели до тяжких непоправних наслідків у вигляді смерті людини, тоді як відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя, здоров'я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей.
Не знижує тяжкості й небезпечності злочину, вчиненого за наведених обставин, характеристика ОСОБА_8 у загальносоціальному плані, а також його посткримінальна поведінка в судовому засіданні, спрямована на залагодження своєї провини перед потерпілою та часткове відшкодування моральної шкоди.
Зазначені обставини у своїй сукупності дають підстави для призначення ОСОБА_8 покарання у межах санкцій ч.1 ст.135 та ч.3 ст.286-1 КК у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчиненню нових злочинів.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає, з огляду на відсутність у справі достатньої сукупності обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.
На переконання суду покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами повністю відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень та даним про його особу.
Мотиви вирішення цивільних позовів та інших питань при ухваленні вироку.
Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі ПАТ «СГ «ТАС») та обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення з страхової компанії моральної шкоди в сумі 24000 грн., а з обвинуваченого ОСОБА_8 - моральної шкоди, що не покривається страховою виплатою в сумі 426000 грн. Обґрунтовуючи цивільний позов, ОСОБА_6 зазначає, що в результаті протиправних дій ОСОБА_8 , які призвели до смерті її чоловіка ОСОБА_11 , їй була заподіяна значна моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях та нервових переживаннях, сильному емоційному стресі, в результаті яких розвинулась депресія та апатія, погіршились стосунки з оточуючими людьми. Пережиті страждання негативно позначились на її здоров'ї, оскільки вона втратила нормальний сон, постійно непокоять неврози, які проявляються тривогою, страхом та нездатністю в повній мірі зосередитись на основних питаннях подальшого життя та роботи. Крім того, через загибель чоловіка, залишилась одна з малолітньою дитиною без достатніх засобів до існування та вимушена постійно вживати додаткових заходів для організації свого життя та життя дитини, пристосовуватись до негативних змін, які відбулись в її житті. Ооцінює заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 500 000 грн, просить стягнути з ПАТ «СГ «ТАС» моральну шкоду в розмірі 24000 грн., та з обвинуваченого ОСОБА_8 різницю між розміром заподіяної шкоди та страховою виплатою, а також з урахуванням часткового добровільного відшкодування,- в розмірі 426 000 грн.
Крім того, потерпілою ОСОБА_6 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_22 заявлено цивільний позов до ПАТ «СГ «ТАС» та обвинуваченого ОСОБА_8 , в якому просить стягнути з страхової компанії на користь доньки 216000 грн. на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та 24 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_8 426 000 грн на відшкодування моральної шкоди, що не покривається страховою виплатою. В обґрунтування позову зазначила, що протиправними діями ОСОБА_8 , що призвели до смерті її чоловіка ОСОБА_11 , доньці заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних страждання, нервових переживаннях. Смерть батька негативно вплинула та змінила звичний уклад життя дитини, вона позбавлена батьківського піклування та любові, стала замкнута, погіршились її стосунки з іншими дітьми. Заподіяну доньці моральну шкоду оцінює в розмірі 500 000 грн. Зазначає що у добровільному порядку обвинувачений відшкодував 100000 грн, тобто по 50000 грн на її користь та на користь малолітньої доньки. Просить стягнути з ПАТ «СГ «ТАС» 24000 грн, а решту 426 000 грн. - з обвинуваченого ОСОБА_8 . Крім того, малолітній ОСОБА_22 завдано шкоду, пов'язану з втратою годувальника, яку просить стягнути з страхової компанії в мінімальному розмірі страхової виплати, яка не може бути меншою ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленої законом на день настання страхового випадку, що складає 216 000 грн.
Потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримали позови, підтвердили обставини, викладені в них.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні позови визнав. Його захисник ОСОБА_9 просив зменшити суму відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача ПАТ «СГ «ТАС» в судове засідання не з'явився, надіслав до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовів, оскільки позивач не зверталась до страхової компанії з заявою про страхове відшкодування та не надала жодних документів в порядку, передбаченому законодавством, внаслідок чого питання про виплату їй страхового відшкодування не розглядалось, тому звернення позивача до суду за захистом своїх прав є безпідставним, оскільки факту порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів з боку ПАТ «СГ «ТАС» не було. Зазначає, що 17 червня 2021 року товариство направляло для потерпілої та її представника лист про необхідність подання заяви про страхове відшкодування та вироку суду про притягнення ОСОБА_8 до відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03 квітня 2021 року, для прийняття рішення по справі. Тому у випадку надання потерпілою всіх необхідних документів, після розгляду справи їй буде виплачено моральну шкоду у встановленому законом розмірі та відшкодована шкода, заподіяна малолітній ОСОБА_22 смертю батька,
Вирішуючи цивільні позови потерпілої, заявлені нею у власних інтересах та в інтересах малолітньої доньки, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль марки «Mazda», моделі «6», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , належить ОСОБА_8 , тому він керував даним транспортним засобом на відповідній правовій підставі
Частиною 5 ст.1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що потерпілий ОСОБА_11 мав свідоме бажання отримати шкоду завдяки джерелу підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно поліса №АР9397874 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, діючим станом на 03 квітня 2021 року, автомобіль марки «Mazda 6», р.н. НОМЕР_3 , застрахований страховою компанією АТ «СГ «ТАС».
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) від 04 липня 2018 року покладання обов'язку відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Так, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування відповідно до умов укладеного договору виступає страховик завдавача шкоди.
Згідно з п.27.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» мінімальна заробітна плата на день настання страхового випадку становила 6000 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_11 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , з якою є батьками малолітньої доньки ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується даними свідоцтва по смерть серії НОМЕР_5 від 05 квітня 2021 року, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 15 листопада 2008 року та свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 11 липня 2009 року відповідно. Крім того, згідно свідоцтва про народження ОСОБА_11 серії НОМЕР_8 , виданого повторно 11 березня 2016 року, його батьками є ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 від 29 березня 2004 року.
За наведених обставин, ОСОБА_6 , її малолітня донька та мати померлого ОСОБА_11 відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю потерпілого, за рахунок страхової виплати в розмірі по 24 000 грн кожна (6000х12:3).
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди такою особою можливе за умови, що згідно з договором страхування або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
В судовому засіданні встановлено, що страхова компанія ПАТ «СГ «ТАС» є відповідальною за відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_8 , оскільки між ними укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно полісу № АР9397874.
Звертаючись з позовами про відшкодування моральної шкоди, потерпіла визначила розмір моральної шкоди, завданої їй та її малолітній доньці по 500000 грн. кожному. 10 грудня 2021 року подала заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з добровільним відшкодуванням обвинуваченим завданої шкоди у сумі 100000 грн, тобто по 50000 грн їй та доньці. Просила стягнути з обвинуваченого різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка покривається ПАТ «СГ «ТАС», в сумі по 426000 грн. кожному.
Відтак, суд враховує суб'єктивне ставлення потерпілої та її доньки до передчасної втрати чоловіка та батька, до свого життя після його смерті, та адекватне уявлення про їх психічні страждання.
Безповоротно втративши чоловіка та батька дитини, потерпіла усвідомлює, що втратила перспективи щодо звичних життєвих проблем, надію спільно виховувати доньку, мати підтримку, дитина втратила батьківські піклування та турботу, а відтак несе моральні страждання, викликані необхідністю докладати зусиль для аргументації подальшого власного життя, що позбавляє її можливості вести звичний спосіб життя.
Враховуючи нематеріальність моральних страждань, відсутність чітких критеріїв майнового виразу душевного болю, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає, що потерпілій та її малолітній доньці завдана моральна шкода, яка полягає у втраті душевного спокою, перебуванні у постійному стані стресу, що має триваючий характер. Визначаючи суму грошового відшкодування моральної шкоди, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності, враховує, що життя людини є найвищою соціальною цінністю, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди. А тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого на користь потерпілої 200000 грн. у відшкодування завданої їй моральної шкоди та на користь малолітньої доньки 300000 гривень.
При цьому, суд враховує висновок ВП ВС від 16 грудня 2020 року №752/17832/14-ц (14-538цс19), що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
На переконання суду такий розмір моральної шкоди, з урахування глибини страждань, а також того, що негативні наслідки вчиненого обвинуваченим злочину мають незворотній характер, не може вважатися завищеним або надмірним.
Позовні вимоги про стягнення з ПАТ «СГ «ТАС» на користь потерпілої, яка дії в інтересах малолітньої ОСОБА_22 , 216 000 грн. у відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Відповідно до ст. 27.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
За наведених обставин, малолітня донька померлої ОСОБА_22 має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок смерті потерпілого ОСОБА_11 в розмірі 216 000 грн. (6000 х 36).
Відповідно до положення ч.5 ст.128 КПК України, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку із цивільним позовом нормами КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України.
Відповідно до ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Заявлені позивачем вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8400грн (по 4200грн за складання двох позовних заяв). підлягають до задоволення пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки позивачем надані докази, передбачені ч.ч.2,3 ст.137 ЦПК України для підтвердження і обґрунтування таких судових витрат, зокрема договір про надання правової допомоги, укладений 08 квітня 2021 року між ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_7 з додатком 1 до нього, акт надання послуг від 16 липня 2021 року, згідно якого загальна вартість послуг складає 8400 грн., та квитанція до прибуткового касового ордера від 10 грудня 2021 року, згідно якого ОСОБА_6 сплатила за послуги згідно договору про надання правової допомоги від 08 квітня 2021 року 8400 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на користь потерпілої ОСОБА_6 на 49,78% (200000+24000:450х100%) та на користь малолітньої доньки потерпілої на 72% (300000+24000:450ч100%).
Отже на користь потерпілої підлягають стягненню витрати на надання правничої допомоги в сумі 5114,76 грн (4200:100х49,78%+4200:100х72%) з обвинуваченого, оскільки стягнення страхового відшкодування із страхової компанії не пов'язане з неправомірними діями відповідача ПАТ «СГ «ТАС».
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ПАТ «СГ «ТАС» на заперечення позовних вимог щодо необхідності першочергово звернення потерпілої з відповідними документами до страхової компанії з наступних підстав.
Порядок звернення потерпілого чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов'язковий у розумінні ст.124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
Обов'язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286-1 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов'язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров'ю та життю людини.
Крім того, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к, провадження № 13-24 кс19), для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, попереднє звернення потерпілого до цього страхового бюро із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов'язковим.
Заявлене прокурором у судових дебатах клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити та продовжити такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили, з огляду на те, що ОСОБА_8 засуджується до покарання, яке слід відбувати реально, що забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно зі ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1 та ч.1 ст.135 КК України, і призначити покарання:
за ч.3 ст.286 КК України 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років;
за ч.1 ст. 135 КК України 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з 04 квітня 2021 року.
В строк відбуття покарання, зарахувати строк попереднього ув'язнення в даному кримінальному провадженні з 04 квітня 2021 року по 13 грудня 2021 року включно.
Цивільні позови ОСОБА_6 , заявлені у власних інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_22 до ОСОБА_8 , приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 200000 гривень у відшкодування завданої їй моральної шкоди, та 300000 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої малолітній доньці ОСОБА_22 .
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_6 24000 гривень у відшкодування завданої їй моральної шкоди.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь малолітньої ОСОБА_6 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6 , 216000 гривень у відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого та 24000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 5114,76 гривень судових витрат, пов'язаних з надання професійної правничої допомоги.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 5254 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири) гривні 86 коп.
Зняти арешт накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2021 року на кросівки чорного кольору, чоловічу шапку чорного кольору, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7A» з чохлом чорного кольору, велосипедний ліхтар та велосипед марки «Bianchi», зеленого кольору
Зняти арешт накладений на автомобіль марки «Mazda 6», р.н. НОМЕР_3 , відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2021 року.
Речові докази:
автомобіль марки «Mazda 6», р.н. НОМЕР_3 , який поміщено на відповідальне зберігання на територію спеціального майданчика тимчасового утримання ГУНП в Хмельницькій області (м. Шепетівка вул. Старокостянтинівське шосе, 31) повернути законному володільцю ОСОБА_8 ;
мобільний телефон марки «Iphone» з чохлом, пневматичний пістолет із маркуванням А-112, 4,5мм SBB CAL, підголовник із сидіння водія, підголовник із сидіння пасажира спереду, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Mazda 6», р.н. НОМЕР_3 , страховий поліс АР9397874, страховий поліс АО7094140, шкіряний чохол керма автомобіля, які вилучені 04 квітня 2021 року під час обшуку в автомобілі та зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області - повернути ОСОБА_8 ;
велосипед марки «Bianchi», зеленого кольору, який поміщено на відповідальне зберігання на територію спеціального майданчика тимчасового утримання ГУНП в Хмельницькій області (м. Шепетівка вул. Старокостянтинівське шосе, 31) повернути потерпілій ОСОБА_6 ;
кросівки чорного кольору, чоловічу шапку чорного кольору, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7A» з чохлом чорного кольору, велосипедний ліхтар, які вилучені 04 квітня 2021 року під час огляду місця події та зберігаються в кімнаті речових доказів Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області - повернути ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК