14 грудня 2021 року справа № 340/5961/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - Управління) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 18 серпня 2021 року щодо застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000 грн.
Зазначив, що відсутня методика зважування сипучого вантажу.
Повідомив, що діюче законодавство не передбачає фінансової відповідальності за перевезення з перевищенням вагових параметрів, коли не встановлено видачу дозволу.
Разом з тим, стверджує, що Управління постановило рішення без врахування права на участь у процесі прийняття.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.25-34).
Пояснив, що перевізник здійснював перевезення з перевищенням габаритно-вагових параметрів транспортного засобу та без відповідного дозволу.
Стверджує, що за таке порушення встановлена фінансова відповідальність.
Зазначив, що позивач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду матеріалів перевірки.
22 вересня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.19-20).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення.
Так, транспортний засіб «Renault» № НОМЕР_1 зі причепом OVA 921 № НОМЕР_2 перебуває у користуванні позивача.
28 червня 2021 року під час перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт у сфері перевезення пасажирів і вантажів інспектори Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонської області зупинили автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 на автодорозі М-14 км 203 + 500 м (а.с.37).
Інспектори провели габаритно-ваговий контроль, за наслідком якого встановлено порушення вагових параметрів.
Перевозився сипучий вантаж (соя).
Навантаження на одиночну вісь склало 13550 кг. (а.с.39).
Загальна вага автомобіля становила 40850 кг. (а.с.39).
22 липня 2021 року Управління виготовило повідомлення про виклик на розгляд матеріалів перевірки (а.с.36).
Зазначено, що розгляд відбудеться 18 серпня 2021 року.
Повідомлення відправлено поштовим зв'язком 23 липня 2021 року (а.с.43).
27 липня 2021 року отримано позивачем (а.с.44).
18 серпня 2021 року Управління прийняло постанову про накладення на ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000 грн. (а.с.35).
Штраф застосовано за перевищення, встановлених законодавством, вагових норм перевезення вантажу транспортом понад 20%, на підставі приписів абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон).
Свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки на пересувному пункті зважування видане 29 жовтня 2020 року і чинне упродовж року (а.с.42).
У свідоцтві зазначено, що ваги призначені для осьового зважування.
Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.
Перш за все, постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок).
Приписами пункту 25 Порядку встановлено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Отже, Управління розглянуло справу у строк, встановлений Порядком.
Приписами пунктів 26 та 27 Порядку передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Цих вимог також дотримано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок 2).
Приписами підпункту 3 пункту 2 Порядку 2 встановлено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Приписами підпункту 22.5 пункту 22 Правил дорожнього руху передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Позивач перевозив подільний вантаж.
Перевезення такого вантажу з перевищенням вагових норм заборонено (дозволи не видаються).
Приписами підпункту 9 пункту 2 Порядку 2 визначено, що пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами.
Габаритно-ваговий контроль здійснювався на такому пункті.
Отже, належним чином здійснювався контроль загального навантаження і навантаження на осі транспортного засобу.
Управління надало свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (прилад автоматичний), що використовувався під час зважування, чинність якого завершилась 29 жовтня 2021 року (після перевірки).
Порядок 2 не передбачає використання методики зважування автомобіля, оскільки здійснюється з використанням сертифікованого обладнання у певний спосіб.
Так, припис пункту 19 Порядку 2, який передбачав застосування методики зважування, виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України №671 від 30 серпня 2017 року.
Згадка про застосування методики у визначенні поняття «вимірювання (зважування)» у приписі підпункту 2 пункту 2 Порядку 2 не породжує жодного обов'язку, оскільки використання методики скасовано іншим нормативно-правовим актом, який прийнятий у часі пізніше.
Навантаження на одиночну вісь склало 13550 кг.
Норма для транспортного засобу таку типу - 11000 кг.
Таким чином відхилення становить 2550 кг. (23,2% (2550:11000 х100)).
Отже, транспортний засіб класифікувався як великоваговий (перевищення навантаження на одиночну вісь склало більше 2%).
Приписами абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач порушив припис підпункту 22.5 пункту 22 Правил дорожнього руху, які є частиною законодавства про автомобільний транспорт.
Вина лежить виключно на ньому, оскільки мав впевнитись, що завантаження транспортного засобу не призведе до порушення Правил дорожнього руху.
Мав можливість уникнути порушення шляхом завантаження меншої кількості вантажу.
Усунення порушення на місці зупинки транспортного засобу не звільняє від відповідальності, а дає право руху далі, не створюючи загрози пошкодження дорожнього полотна.
Відповідальність за згаданою нормою Закону покладається за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу та подільного вантажу, для перевезення якого дозвіл не видається.
Не видається дозвіл, оскільки подільний вантаж можна перевезти за декілька разів, щоб уникнути загрози пошкодження дорожнього полотна.
Словосполучення «при перевезенні вантажу без відповідного дозволу» абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону треба розуміти так, що є випадки, коли дозвіл видається та не видається.
Обумовлено видом вантажу: подільний і неподільний.
Якщо перевізник перевищив габаритно-вагові параметри щодо подільного вантажу, дозвіл на перевезення якого не видається, то переміщення вантажу поза межами норми відбувається також без відповідного дозволу (його немає, бо не може бути).
Таким чином Управління правомірно наклало штраф.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову.
Правовий висновок суду не узгоджується з правовим висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 29 січня 2020 року у подібній справі №814/1460/16.
Верховний Суд зробив такий висновок.
«Крім цього, суд першої інстанції встановив, що позивачем перевозився подільний вантаж - кукурудза. Чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів, тому позов в цій частині підлягає задоволенню, а постанови від 23 червня 2016 року та від 07 липня 2016 року скасуванню».
Відмінність правових висновків судів обумовлена наступним.
Верховний Суд не зробив детальний аналіз диспозиції абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону.
Верховний Суд плату за проїзд ототожнив з відповідальністю (карою).
Однак плата за проїзд визначається державою для тих випадків, де видається дозвіл на перевезення (складається маршрут), що стосується перевезення виключно неподільного вантажу.
Приписами пункту 28 Порядку 2 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Отже, для перевезення подільного вантажу з порушенням габаритно-вагових параметрів не може стягуватися плата, так як заборонено видачу дозволу на таке перевезення.
На таких перевізників накладається лише штраф.
За пошкодження дорожнього полотна з них може стягуватися шкода.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд переконаний, що під поняттям «суд має враховувати» треба розуміти ознайомлення та осмислення.
У разі непогодження з висновком Верховного Суду, яке ґрунтується на аналізі норм права, котрі не враховувались ним, суд вправі прийняти інше рішення, детально пояснивши мотиви незгоди.
Цим правом суд і скористався.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 908 грн. (а.с.9а).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей