Справа № 373/1707/21
Номер провадження 2/373/890/21
13 грудня 2021 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Лебедя В.В.
за участю секретаря судових засідань Тітрової І.В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» Ляр Д.Ю. звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 01.06.2011 в розмірі 29350 грн 23 коп. станом на 14.09.2021, яка складається з наступного: 24868 грн 26 коп. - заборгованість за «тілом» кредита, в тому числі 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита, 24868 грн 26 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредита, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 4481 грн 97 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 0,00 грн. - нарахована пеня, 0,00 грн. - нарахована комісія. Також просить стягнути понесені судові витрати в розмірі 2270 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.06.2011 відповідач з метою отримання банківських послуг звернулася до позивача, у зв'язку із чим підписала Анкету-заяву. При підписанні заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява на отримання кредиту разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом в заяві. Відповідач ознайомлена із умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується її підписом у анкеті-заяві, яка містить запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також відомості про особисті персональні дані відповідача.
На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту за платіжною карткою кредитка «Універсальна», розмір якого збільшився до 25 000,00 грн.
Проте, відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 14.09.2021 становить 29350 грн 23 коп., що складається із заборгованості за «тілом» кредита - 24868 грн 26 коп., заборгованості за поточним тілом кредита - 0,00 грн., заборгованості за простроченим тілом кредита - 24868 грн 26 коп., заборгованості за нарахованими відсотками - 0,00 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 4481 грн 97 коп., заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит - 0,00 грн., пені - 0,00 грн. та комісії - 0,00 грн.
Представником позивача разом із позовною заявою подано до суду клопотання про те, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить розглянути справу без їх участі (а.с. 71).
Ухвалою суду від 22.10.2021 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за її клопотанням, яке вона може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідач, яка отримала копію ухвали про відкриття провадження в справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами 11.11.2021, що підтверджується поштовим повідомленням, що знаходиться в матеріалах справи, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
При цьому, відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов'язком відповідача і не звільняє позивача від доведення певних обставин як то передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до вимог ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.
На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надана копія Анкети-заяви про приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг, з якої вбачається, що 01.06.2011 відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву.
Встановлено, що у анкеті-заяві містяться персональні дані відповідача: паспортні дані, контактна інформація, сімейний і соціальний статус, трудова зайнятість, майновий стан, дата та її підпис, однак відсутня інформація про процентну ставку, номер кредитної картки, рахунок та строк її дії, цільове призначення кредиту обов'язковість яких передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг.
Відповідно до довідки про надання ОСОБА_1 кредитних карток вбачається, що останній надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття якої 19.09.2011, термін дії - 08/14, № НОМЕР_2 , дата відкриття якої 01.06.2011, термін дії - 04/15, № НОМЕР_3 , дата відкриття якої 13.03.2012, термін дії - 03/16, № НОМЕР_4 , дата відкриття якої 29.05.2013, термін дії - 01/17, № НОМЕР_5 , дата відкриття якої 19.01.2015, термін дії - 08/17, № НОМЕР_6 , дата відкриття якої 18.03.2015, термін дії - 08/17, № НОМЕР_7 , дата відкриття якої 27.09.2017, термін дії - 08/21 (а.с. 18).
До кредитного договору банк додав довідку про умови кредитування з використанням кредитних карток, де зазначено, що з 01.09.2014 та з 01.04.2015 по кредитним карткам «Універсальна» та «Універсальна GOLD» змінено процентну ставку, а з 01.04.2015 змінено тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна GOLD»: розмір процентної ставки, пені, тощо. Будь-яких доказів на підтвердження ознайомлення та згоди відповідача на зміну процентної ставки та тарифів обслуговування до матеріалів справи не подано (а.с. 20).
Також, додано довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , на картковому рахунку № НОМЕР_2 , з якої вбачається, що 29.05.2013 відповідачу встановлений кредитний ліміт 15000,00 грн, який 10.06.2013 - збільшено до 16000,00 грн, 15.06.2013 - збільшено до 17000,00 грн, 07.09.2013 - збільшено до 20000,00 грн, 13.10.2017 - збільшено до 22000,00 грн, 07.08.2018 - збільшено до 25000,00 грн, 05.01.2021, 18.01.2021, 29.01.2021, 09.02.2021 та 23.02.2021 - зменшено до 25000,00 грн, а 03.03.2021 - зменшено до 0,00 грн.
Відповідно до наданого банком розрахунку загальна заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 14.09.2021 становить 29350 грн 23 коп., що складається із заборгованості за «тілом» кредита - 24868 грн 26 коп., заборгованості за поточним тілом кредита - 0,00 грн., заборгованості за простроченим тілом кредита - 24868 грн 26 коп., заборгованості за нарахованими відсотками - 0,00 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 4481 грн 97 коп., заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит - 0,00 грн., пені - 0,00 грн. та комісії - 0,00 грн. (а.с. 6-16).
Із наданої банком виписки за договором № б/н за період 01.06.2011-17.09.2021, вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала часткове погашення кредиту (а.с. 54-68).
Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з такого.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Статтею 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим кодексом випадках. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Між сторонами дійсно виникли правовідносини починаючи з 01.06.2011, що підтверджується укладеним кредитним договором № б/н від 01.06.2011, шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви. При підписанні якої відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява на отримання кредиту разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 01.06.2011, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 , а також випискою за картковим рахунком, вбачається, що відповідач отримувала кредитні кошти від позивача, а також частково здійснювала повернення зазначених коштів, що також вказує на наявність між сторонами кредитних правовідносин.
Факт укладення кредитного договору та здійснення платежів по рахунку відповідача підтверджується підписаною 01.06.2011 Анкетою-заявою, розрахунком заборгованості за договором № б/н від 01.06.2011 станом на 14.09.2021, випискою за картковим рахунком за період з 01.06.2011-17.09.2021, що знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) є належним доказом щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними доказами, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості («тіло» кредиту) в розмірі 24868 грн 26 коп. підлягають задоволенню.
В стягненні заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 4481 грн 97 коп. слід відмовити, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У анкеті-заяві позичальника від 01.06.2011 процентна ставка не зазначена, тобто між сторонами відсутня згода щодо істотних умов договору, зокрема розміру відсотків у якості плати за користування грошовими коштами, а також розміру відсотків, що нараховуються на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України.
Також, додана до матеріалів справи довідка про умови кредитування з використанням кредитних карток «Універсальна», а саме: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT» та «Універсальна GOLD», де зазначено, що з 01.09.2014 та з 01.04.2015 по кредитним карткам «Універсальна» та «Універсальна GOLD» змінено процентну ставку та тарифи обслуговування не містить підпису відповідача. Отже, не свідчить про її згоду на зміну процентної ставки та тарифів обслуговування.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками посилався на Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ "ПриватБанк" ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: www.privatbank.ua як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів банку та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ "ПриватБанк" ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: www.privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
Умови та Правила надання банківських послуг не засвідченні належним чином та не містять підпису боржника, що не може вважатися належним та допустимим доказом.
Також, додана до позову роздруківка витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ "ПриватБанк" не містить будь-яких позначок, які б вказували на ознайомлення відповідача саме із цими за змістом Умовами та Правилами надання банківських послуг в АТ КБ "ПриватБанк".
Крім того, у Анкеті-заяві не ідентифіковано, що Умови та Правила надання банківських послуг, додані до позову, є чинними на момент підписання відповідачем анкети-заяви і що саме з ними вона була ознайомлена.
Таким чином, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц, провадження № 14-131цс19 та від 03.03.2021 у справі № 669/573/18, провадження № 61-6724св19.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц прийшов до висновку, що такий порядок укладення кредитного договору не є прийнятним, а самого клієнта потрібно в письмовому вигляді повідомляти про усі істотні умови кредитування (строк кредитування, процентну ставку, розмір пені та штрафів). Це обумовлено тим, що пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити своє право бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Як наслідок, Велика Палата вказала, що банк не має права нараховувати та стягувати зі своїх клієнтів проценти та пеню за виданими кредитними картками.
Також, Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові вказала, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Таким чином, суд не приймає як належний доказ доданий до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк».
Суд вважає, що правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитом («тіло» кредита) в розмірі 24868 грн 26 коп. наявні, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
В стягненні заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 4481 грн 97 коп., слід відмовити.
Щодо стягнення суми сплаченого судового збору.
Як вбачається з платіжного доручення № PROM4ВGO40 від 24.09.2021 позивачем сплачено 2270,00 грн судового збору за подання позову до ОСОБА_1 .
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги заявлені щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 29350,23 грн. Задовольняючи вимоги лише в частині стягнення заборгованості за «тілом» кредита в розмірі 24868,26 грн., вимоги задовольняються на 85 %. Відтак стягненню з відповідачки підлягає пропорційна цьому сума судового збору в розмір 2156 грн 50 коп. (2270 х 95: 100).
Керуючись статтями 263-265 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за «тілом» кредита станом на 14.09.2021, за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 01.06.2011 в розмірі 24868 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн 26 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 2156 (дві тисячі сто п'ятдесят шість) грн 50 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат НОМЕР_8 ;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 .
СУДДЯ В.В. ЛЕБІДЬ