Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3639/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження
за позовом "Оптово - роздрібне торгівельне підприємство" Вовчанської Райспоживспілки
до Фізичної особи-підприємця Карапетян Нарек Араїкович
про стягнення коштів та виселення
за участю :
Представника позивача - Радченко Н.В., керівник, на підставі витягу з ЄДР.
Представника позивача - Петрова О.В., на підставі виписки з ЄДР.
Представника відповідача - не з'явився.
"Оптово - роздрібне торгівельне підприємство" Вовчанської Райспоживспілки звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Карапетян Нарек Араїкович, в якій просить:
- усунути перешкоди «ОПТОВО - РОЗДРІБНЕ ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» ВОВЧАНСЬКОЇ РАЙСПОЖИВСПІЛКИ у здійсненні права користування та розпорядження будівлею магазину, що розташований селищі міського типу Вільча, вулиця Кольцева №3-а загальною площею 319,1 кв.м. шляхом виселення Фізичної особи-підприємця КАРАПЕТЯНА НАРЕКА АРАЇКОВИЧА;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця КАРАПЕТЯНА НАРЕКА АРАЇКОВИЧА суму основної заборгованості по орендній платі в розмірі 50 850,00 грн.; суму пені в розмірі 1 694,60 грн.; суму 25 % річних в розмірі - 3 280,02 грн.; суму інфляційних в розмірі - 1 747,38 грн.; суму штрафу в розмірі 7 800,00 грн.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2021 року позовну заяву "Оптово - роздрібного торгівельного підприємства" Вовчанської Райспоживспілки залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - дев'ять днів з дня вручення даної ухвали суду.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 20.09.2021 року представник позивача надав заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 22025).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.10.2021 року об 11:00.
Хід розгляду справи викладено в попередніх ухвалах суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.12.2021 року.
Представник відповідача в судове засідання 08.12.2021 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується трекінгом з офіційного сайту Укрпошта.
Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2021 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, неустойку та усунути перешкоди у користуванні приміщенням шляхом виселення відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача в судове засідання обов'язковою, суд дійшов висновку про те, що його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
01.10.2020 року між "Оптово - роздрібне торгівельне підприємство" Вовчанської Райспоживспілки (позивач) та Фізичною особою - підприємцем Карапетян Нарек Араїкович (відповідач, орендар) було укладено договір оренди №5 від 01.10.2020 року (надалі - договір оренди) на підставі якого, Відповідачем прийнято за Актом прийому - передачі основних засобів в оренду, які знаходяться на балансі від 01.10.2020 року будівлю магазину селище міського типу Вільча. вулиця Кольцева №3-а загальною площею 319,1 кв.м.
Згідно пункту 1.2. договору оренди приміщення передаються Орендарю в цілях: ведення господарської діяльності.
Пунктом 1.5 встановлено, що договір набуває сили з моменту підписання сторонами Акту прийому- передачі, який є невід'ємною частиною Договору.
У відповідності до пункту 1.4. строк оренди встановлюється з моменту підписання Договору по 30 вересня 2021 року.
В свою чергу, як вказує позивач, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати орендної плати протягом п'яти місяців, у зв'язку з чим заборгованість відповідача станом на 11.05.2021 року становила 36556,40 грн.
05.05.2021 року позивачем було направлено на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення вимогу №5 від 05.05.2021 року про стягнення заборгованості за договором оренди №5 від 01.10.2020 року у сумі 41798,62 гривні з повідомленням про відмову від договору оренди №5 від 01.10.2020 року на підставі ст. 782 ЦК України.
11.05.2021 року вимогу №5 від 05.05.2021 року про стягнення заборгованості за договором оренди №5 з ід 01.10.2020 року у сумі 41798,62 гривні з повідомленням про відмову від договору оренди №5 від »1.10.2020 року на підставі ст. 782 ТІК України згідно трекінгу відстеження поштових відправлень Укрпошта №6100354097741 було особисто отримано ФОП Карапетян Н.А., про що свідчить підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення та опис вкладення до цінного листа від 05.05.2021р.
Таким чином, позивач вважає, що договір оренди від 01.10.2020 року є розірваним з 11.05.2021р., тобто з моменту одержання відповідачем листа №5 від 05.05.2021 року з повідомленням про відмову від договору оренди №5 від 01.10.2020 року на підставі частини 2 ст. 782 ЦК України.
Враховуючи те, що відповідач не здійснив оплати орендної плати та на даний час не звільнив приміщення у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач надав до суду пропозицію про укладення мирової угоди, направленої позивачу, із пропозицією викупу орендованого приміщення, а також пропозицію щодо оплати заборгованості та подальшої відмови позивача від позову.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В даному випадку, як вже було зазначено вище, відповідач не здійснював оплати орендної плати у розмірі та строки, визначені умовами договору оренди, у зв'язку з чим станом на 11.05.2021 року заборгованість відповідача з орендної плати складає 36556,40 грн.
Відповідач доказів оплати вищезазначеної заборгованості не надав.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача орендної плати в розмірі 36556,40 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1694,60 грн., 25% річних у розмірі 3280,02 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1747,38 грн., суд зазначає наступне.
Пунктом 5.2. Договору оренди передбачено, що у разі несвоєчасного внесення орендної плати (п.4.1 Договору) Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, а також 25% річних від простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку пені, річних та інфляційних втрат, останнім здійснено відповідні нарахування на загальну суму заборгованості у розмірі 36556,40 грн. з період з 01.01.2021 року по 11.05.2021 року.
Проте суд зауважує, що вказаний розрахунок є невірним, оскільки позивачем мають здійснюватись нарахування за кожен місяць прострочення на відповідну суму боргу за місяць.
Здійснивши перерахунок суми річних та пені, суд зазначає, що вірним періодом та сумою нарахування є:
- за період з 01.01.2021 року 31.01.2021 року розмір пені складає 17,26 грн., розмір річних складає 4,32 грн.;
- за період з 01.02.2021 року 28.02.2021 року розмір пені складає 57,70 грн., розмір річних складає 14,42 грн.;
- за період з 01.03.2021 року 31.03.2021 року розмір пені складає 68,92 грн., розмір річних складає 16,03 грн.;
- за період з 01.04.2021 року 30.04.2021 року розмір пені складає 67,14 грн., розмір річних складає 15,49 грн.;
- за період з 01.05.2021 року 11.05.2021 року розмір пені складає 23,15 грн., розмір річних складає 5,34 грн.
Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача складає 234,17 грн., а сума річних - 55,60 грн.
Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вірним є період та сума нарахування:
- за січень 2021 року інфляційні втрати складають 22,75 грн.;
- за лютий 2021 року інфляційні втрати складають 65,00 грн.;
- за березень 2021 року інфляційні втрати складають 110,50 грн.;
- за квітень 2021 року інфляційні втрати складають 45,50 грн.
Отже, загальний розмір інфляційних втрат складає 243,75 грн.
В частині стягнення 1460,43 грн. пені, 3224,42 грн. річних та 1503,63 грн. інфляційних втрат, суд відмовляє в задоволенні позову, у зв'язку з безпідставністю зазначених нарахувань.
Щодо стягнення з відповідача 7800,00 грн. штрафу, суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 5.5. договору оренди за невиконання зобов'язань, передбачених цим договором, орендар сплачує штраф у розмірі 10% річної орендної плати.
Згідно зі ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Таким чином, позивачем було нараховано до сплати відповідачу 7800,00 грн. штрафу (6500,00*12*10%).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем штрафу у розмірі 7800,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 14293,60 грн. неустойки, нарахованої на підставі ст. 782 ЦК України, суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України, передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Аналіз частини 1 статті 283 ГК України та частини 1 статті 785 ЦК України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вже було зазначено вище, 05.05.2021 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про дострокове розірвання договору, яка була отримана відповідачем 11.05.2021 року.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що укладений сторонами договір оренди припинився 11.05.2021 року, з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору (ч. 2 ст. 782 ЦК України).
Згідно пункту 1.6 договору оренди, орендоване приміщення вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі про повернення приміщення.
У відповідності до п.3.11 договору оренди обов'язком орендаря є передача орендованого приміщення І на протязі трьох календарних днів з моменту припинення договору оренди за актом прийому-передачі.
Згідно п. 4.5. при затриманні повернення за виною Орендаря орендованих приміщень по припиненню і дії договору оренди провадити оплату в подвійному розмірі до дня фактичної передачі приміщень за актом прийому-передачі.
В свою чергу матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем орендованого майна та підписання сторонами акту прийому-передачі, як то визначено умовами договору.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже на підставі наведеної норми, позивач мав право на нарахування неустойки відповідачу у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
На підставі наведеного, позивачем було нараховано відповідачу неустойку за період з 12.05.2021 року по 31.08.2021 року у розмірі 23693,60 грн.
Здійснивши перерахунок суми неустойки, нарахованої позивачем, судом встановлено, що розмір неустойки, розрахований позивачем у розмірі 23693,60 грн. є меншим ніж розмір подвійної плати за користування річчю за час прострочення, визначеної ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що суд не вправі виходити за межі позовних вимог, суд розглядає вимоги про стягнення неустойки у межах, заявлених позивачем вимог.
В подальшому відповідачем було частково сплачено вищезазначену заборгованість у розмірі 9400,00 грн., у зв'язку з чим розмір неустойки складає 14293,60 грн.
Враховуючи вищенаведене та те, що матеріалами справи підтверджено розірвання договору в достроковому порядку, в той час,Я к докази повернення спірного приміщення в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахованої позивачем неустойки у розмірі 14293,60 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про виселення відповідача з орендованого приміщення, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.
Крім того, п. 3.11 договору визначено, що орендар передає орендоване приміщення протягом трьох календарних днів з моменту припинення договору оренди по акту приймання-передачі.
В свою чергу, судом встановлено, що відповідач не дотримався зазначеної норми та не повернув орендоване майно позивачу.
Згідно з положеннями статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Враховуючи вищенаведене та те, що матеріали справи не містять доказів повернення орендованого майна відповідачу після дострокового припинення договору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині усунення перешкоди "ОПТОВО - РОЗДРІБНЕ ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО" ВОВЧАНСЬКОЇ РАЙСПОЖИВСПІЛКИ у здійсненні права користування та розпорядження будівлею магазину, що розташований селищі міського типу Вільча, вулиця Кольцева №3-а загальною площею 319,1 кв.м. шляхом виселення Фізичної особи-підприємця КАРАПЕТЯНА НАРЕКА АРАЇКОВИЧА з будівлі магазину, що розташований смт Вільча, вул. Кольцева № 3-а загальною площею 319,1 кв.м.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача підлягає до стягнення 4325,10 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити частково.
Усунути перешкоди "ОПТОВО - РОЗДРІБНЕ ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО" ВОВЧАНСЬКОЇ РАЙСПОЖИВСПІЛКИ (62503, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. 1 травня, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 01777676) у здійсненні права користування та розпорядження будівлею магазину, що розташований селищі міського типу Вільча, вулиця Кольцева №3-а загальною площею 319,1 кв.м. шляхом виселення Фізичної особи-підприємця КАРАПЕТЯНА НАРЕКА АРАЇКОВИЧА ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) з будівлі магазину, що розташований смт Вільча, вул. Кольцева № 3-а загальною площею 319,1 кв.м.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Карапетян Нарек Араїкович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь "Оптово - роздрібного торгівельного підприємства" Вовчанської Райспоживспілки (62503, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. 1 травня, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 01777676) 50850,00 грн. заборгованості з орендної плати, 234,17 грн. пені, 55,60 грн. річних, 243,75 грн. інфляційних втрат, 7800 грн. штрафу та 4325,10 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - "Оптово - роздрібне торгівельне підприємство" Вовчанської Райспоживспілки (62503, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. 1 травня, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 01777676);
Відповідач - Фізична особа-підприємець Карапетян Нарек Араїкович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "14" грудня 2021 р.
Суддя Н.С. Добреля
922/3639/21