про залишення позовної заяви без руху
13.12.2021 р. Справа № 914/3701/21
м.Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., розглянувши матеріали позовної заяви: Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області, м.Соледар Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”, м.Львів,
про розірвання договору та стягнення 201141,60 грн. заборгованості
Соледарська міська рада Бахмутського району Донецької області звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” про: розірвання договору купівлі-продажу пального та його відпуску від 09 квітня 2021 №39/13-13-15 та стягнення 201141,60 грн. заборгованості.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік”, з 1 січня 2021 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 2270,00 грн.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу пального та його відпуску від 09 квітня 2021 №39/13-13-15 та стягнути 201141,60 грн. заборгованості. Таким чином позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру. Загальна сума судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання даного позову становить 5287,13 грн з яких: 3017,13 грн за вимогу майнового характеру (1,5% від ціни позову) та 2270,00грн за вимогу немайнового характеру (1 розміри прожиткового мінімуму).
Як вбачається з позовних матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено платіжне доручення від 08.11.2021 №857 про сплату судового збору в розмірі 3017,13грн. Отже позивачем не сплачено судовий збір в повному обсязі за вимогу немайнового характеру, а саме недоплачено 2270,00 грн судового збору.
Відтак, у випадку усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід надати належні докази (в оригіналі) доплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Крім того, згідно з приписами ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позивач просить розірвати договір купівлі-продажу пального та його відпуску від 09 квітня 2021 №39/13-13-15. Однак, позовна заява не містить обгрунтування вимоги про розірвання договору купівлі-продажу пального та його відпуску від 09 квітня 2021 №39/13-13-15.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують вказані в ній обставини.
У позовній заяві позивач зазначає, що 08.07.2021 звертався до відповідача з листом №вих.1517/18-19 щодо невиконання умов договору купівлі-продажу пального та його відпуску від 09.04.2021 №39/13-13-15 з вимогою забезпечити належне виконання зобов'язання за цим договором. Однак, позовна заява не містить посилання на докази, які б підтверджували надіслання позивачу вказаного листа і докази на підтвердження не долучено до позовної заяви.
Частиною 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 та частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики наказом від 07.04.2003 № 55 затвердив «Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003»
З 1 вересня 2021 року застосовуються нові вимоги до оформлення документів - набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі ДСТУ 4163, Стандарт). Починаючи з 1 вересня 2021 року усі державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інші юридичні особи повинні застосовувати ДСТУ 4163.
Пунктом 5.26 зазначених Вимог (ДСТУ 4163-2020) передбачено, відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено копії документів. Однак вказані копії не засвідчені належним чином, оскільки на них відсутня дата засвідчення копій. .
Копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 08.05.2019 р. у справі №160/7887/19). Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копій та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Соледарська міська рада Бахмутського району Донецької області до позовної заяви долучила опис вкладення у цінний лист. Натомість квитанцій, розрахункових документів, які би підтверджували факт надіслання ТзОВ “Прайм Лайт” кореспонденції, позивачем до позовної заяви не додано.
Крім того, наданий опис вкладення у цінний лист не містить посилання на відповідний номер поштового відправлення. Тобто, зазначений опис вкладення у цінний лист не відповідає вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, а тому не можуть бути взяті до уваги як належний та допустимий доказ надіслання відповідачу позову з додатками. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15 та від 26.03.2020 у справі №910/9962/16.
Суд звертає увагу Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області без руху.
2. Встановити Соледарській міській раді Бахмутського району Донецької області строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали на усунення у письмовій формі, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Суддя Кітаєва С.Б.