Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
09 грудня 2021 рокуСправа № 912/2657/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/2657/21
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01301, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6
до відповідача Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді, 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Нова, 80-А
про стягнення 91 101,74 грн
за участю представників:
від позивача - Остапенко В.М., довіреність № 14-339 від 22.12.20;
від відповідача - участі не брали
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді про стягнення збитків в сумі 91 101,74 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконанням відповідачем Договору постачання природного газу №5354/18-ТЕ-18 від 09.10.2018 в частині недотримання об'єму споживання замовленого обсягу природного газу.
Ухвалою від 15.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/2657/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 05.10.2021 о 12:00, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
04.10.2021 на адресу господарського суду від Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Відповідач зазначає, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження факту понесених ним збитків, спричинених порушенням Договору. Так, позивачем не було надано доказів на підтвердження реальності вчинення ним витрат на компенсацію оператору газорозподільних мереж вартості природного газу та недоведено втрат (зменшення) майна позивача у результаті врегулювання небалансу, спричиненого меншим обсягом споживання комунальним підприємством природного газу в березні-квітні 2019 року, тощо. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між наявністю факту меншого обсягу споживання комунальним підприємством природного газу в березні-квітні 2019 року у порівняні з погодженим та з понесеними у зв'язку з цим позивачем збитками. Закріплене у договорі постання природного газу право на відшкодування збитків не тягне за собою автоматичне/безумовне їх стягнення, оскільки вказане право на стягнення збитків не звільняє постачальника від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому ГПК України.
За результатами судового засідання 05.10.2021 господарським судом на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.10.2021 до 11:30.
06.10.2021 на електронну адресу суду від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вважає доводи відповідача безпідставними, немотивованими, помилковими та такими, що не спростовують правомірність заявлених позовних вимог. За твердженням позивача, наявність неякісно відмінних ознак передбачених Правилами постачання природного газу і Договором збитків виключає застосування до спірних правовідносин статей 22, 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України, які визначають збитки як одну з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України. Водночас, спір щодо стягнення передбачених Правилами постачання природного газу і Договором збитків підлягає вирішенню із застосуванням статей 546, 547, 548, 549 Цивільного кодексу України та статей 199, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, які визначають штраф (як одну з форм неустойки) і штрафну санкцію як один з видів господарських санкцій у разі неналежного виконання господарського зобов'язання.
13.10.2021 на адресу суду від Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді надійшли заперечення на відповідь на відзив. За твердженням відповідача, на теперішній час по даній категорії справ існує чітка правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 по справі №911/3215/20, відповідно до якої закріплене у договорі постачання природного газу та Правилах постачання природного газу право на відшкодування збитків не тягне за собою автоматичне/безумовне їх стягнення, оскільки вказане право на стягнення збитків не звільняє постачальника від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому ГПК України.
За результатами судового засідання 21.10.2021 господарським судом на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.11.2021 до 15:30 год.
Проте, судове засідання, призначене на 11.11.2021, не відбулось у зв'язку з тим, що суддя Поліщук Г.Б., в провадженні якої перебуває дана справа з 25.10.2021 по 12.11.2021 включно була тимчасово непрацездатна.
Ухвалою від 15.11.2021 призначено судову засідання на 09.12.2021 о 14:30 год.
Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 09.12.2021 не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання суду.
Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.
В судовому засіданні 09.12.2021 господарським судом досліджено докази у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
09.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Постачальник) та Комунальним підприємством "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді (далі - Споживач) укладено договір постачання природного газу №5354/18-ТЕ-18 (далі - Договір) (а.с. 18-28), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві у 2018 році природний газ, а Споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього Договору.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 "Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" змінено тип публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
За пунктом 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає Cпоживачу в період з 01.10.2018 по 17.10.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 55,0 тис. куб. метрів.
У п. 12.1. Договору сторонами погоджено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з01.10.2018 до 17.10.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
В подальшому сторонами внесено зміни до Договору шляхом укладення додаткових угод №1 від 26.10.2018, №2 від 27.10.2018, №3 від 31.10.2018, №4 від 26.11.2018, №5 від 29.03.2019 (а.с. 29-42).
Додатковою угодою №1 від 26.10.2018 до Договору (а.с. 29) внесено зміни до п. 2.1. Договору та зазначено, що Постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 26.10.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 150 тис. куб м. Крім того, даною додатковою угодою внесено зміни у п. 3.8-3.9 розділу 3 "Порядок та умови передачі природного газу" та продовжено строк дії Договору в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 26.10.2018.
Додатковою угодою №2 від 27.10.2018 до Договору (а.с. 30) внесено зміни до п. 2.1. Договору та викладено його в наступній редакції: "Постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 31.10.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 220 тис. куб м." Крім того, даною додатковою угодою внесено зміни у п. 3.8-3.9 розділу 3 "Порядок та умови передачі природного газу" та продовжено строк дії Договору в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 31.10.2018 (включно).
Додатковою угодою №3 від 31.10.2018 до Договору (а.с. 31) доповнено п. 2.1. Договору, а саме зазначено, що постачальник передає споживачу з 01.11.2018 по 30.11.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 500 тис. куб м. Також даною додатковою угодою визначено ціну за 1 000 куб.м. газу з 01.11.2018 у розмірі 6 235,51 грн, крім того ПДВ 20%, усього 7 482,61 грн, викладено підпункти 1) та 3) пункту 6.3. розділу 6 щодо порядку та умов проведення розрахунків в новій редакції, а також продовжено дію Договору в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 30.11.2018 р.
Додатковою угодою №4 від 26.11.2018 (а.с. 32-41) викладено п. 1-12 Договору в новій редакції.
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 3 214,365 тис. куб. м., в тому числі по місяцях.
Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього Договору повністю покривають потреби Споживача у відповідних розрахункових-періодах для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору. Споживач самостійно визначає обсяги, зазначені у пункті 2.1 цього договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення (п. 2.2. Договору).
Згідно п. 2.4 Договору перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися за ініціативою Споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й надалі по тексту Договору - газовий місяць в значенні Кодексу ГТС). Для цього Споживач зобов'язаний надати Постачальнику не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання газу два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди.
Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим Договором.
Пунктом 2.5. Договору передбачено, що допускається відхилення обсягу використання природного газу від замовленого обсягу протягом відповідного розрахункового періоду в розмірі ± 5 відсотків (плюс/мінус п'ять відсотків) від зазначеного в пункті 2.1 обсягу без підписання додаткової угоди.
Відповідно до п. 3.13 Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 цього Договору), Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього Договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином:
3.13.1. якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природною газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
3.13.2. якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою визначеною у даному пункті.
Пунктом 5.7 Договору передбачено, що відшкодування Постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 Договору, здійснюється наступним чином:
- Постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо Споживач порушив п. 3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 Договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 цього Договору;
- Постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
- Споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до підп. 8) п. 6.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4), відповідач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати позивачу збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 Договору.
Відповідно до підп. 4) п.6.3 Договору позивач має право вимагати від відповідача відшкодування збитків, що виникли через порушення відповідачем умов п. 2.1 договору у разі, якщо відхилення фактично використаних відповідачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4).
Відповідно до п. 11.2 Договору в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4, пункти 2,3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абзац п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абзац третій підп. 2 п.6.4 цього Договору застосовуються з дня зазначеного в повідомленні Постачальника, яке направляється на електронну адресу Споживача, зазначену в пункті 12 цього Договору та розміщується на офіційному сайті Постачальника.
На виконання умов зазначеного Договору, позивач, у період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року (включно), передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 13 928 675,31 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, а саме: від 31.10.2018 на суму 162 285,40 грн; від 30.11.2018 на суму 2 510 648,29 грн; від 31.12.2018 на суму 3 197 177,94 грн; від 31.01.2019 на суму 3 492 217,33 грн; від 28.02.2019 на суму 2 449 141,29 грн; від 31.03.2019 на суму 1 909 248,31 грн; від 30.04.2019 на суму 207 956,75 грн.
На виконання п. 11.2. Договору позивач листом-повідомленням вих.№26-1144/1.17-19 від 20.02.2019 повідомив відповідача про застосування з 01.03.2019, зокрема пунктів 3.1, 3.2 та 5.7. Договору (а.с. 86).
Відповідно до п. 2.1. Договору в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4 Постачальник повинен був передати Споживачу природний газ протягом березня 2019 року в кількості 500 тис.куб.м. та протягом квітня 2019 року в кількості 187 тис.куб.м.
Проте, на виконання вимог Договору позивач фактично поставив відповідачу природний газ протягом березня 2019 року в обсязі 255,158 тис.куб. м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 та протягом квітня 2019 року в обсязі 27,792 тис.куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2019 (а.с. 48, 49).
Таким чином, відповідач спожив природний газ протягом березня 2019 року в обсязі на 244,842 тис.куб.м. меншому від погодженого сторонами в п. 2.1. Договору та протягом квітня 2019 року в обсязі 159,208 тис.куб.м. меншому від погодженого сторонами в п. 2.1. Договору.
У зв'язку з порушенням відповідачем в березні 2019 року умов Договору та на виконання пункту 3 розділу VI Правил позивачем 23.05.2019 направлено на адресу Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді Акт-претензію вих.№26-1498-19 від 21.05.2019, якою позивач вимагав у відповідача на підставі пунктів 3.13, 5.7 Договору і пункту 1 розділу VI Правил сплатити збитки в розмірі 659 540,59 грн (а.с. 52-57).
Листом від 12.06.2019 вих. №889/01-08 відповідачем акт-претензію позивача залишено без задоволення з огляду на скрутне матеріальне становище, в якому опинилося підприємство (а.с. 58-59).
У зв'язку з порушенням відповідачем у квітні 2019 року умов Договору, 03.06.2019 позивачем направлено на адресу відповідача Акт-претензію вих.№26-1624-19 від 03.06.2019, якою останній вимога на підставі пунктів 3.13, 5.7 Договору і пункту 1 розділу VI Правил сплатити збитки в розмірі 416 951,98 грн (а.с. 60-64).
Листом від 11.07.2019 №1081/01-08 відповідачем акт-претензію позивача залишено без задоволення також через скрутне матеріальне становище, в якому опинилося підприємство (а.с. 71-72).
Листами вих. №26-3774-19 та вих. №26-3775-19 від 20.11.2019 позивач повідомив відповідача про здійснення перерахунку по актах-претензіях відповідно №26-1624-19 від 03.06.2019 та №26-1624-19 від 03.06.2019. Так, згідно перерахунку суми збитків, виставленої в акті від 03.06.2019 №26-1624-19 сума відшкодування складає 35 085,97 грн, в акті від 21.05.2019 №26-1498-19 сума відшкодування складає 56 015,77 грн (а.с. 73, 74).
Оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував позивачу збитки завдані неналежним виконанням умов договору, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення збитків в сумі 91 101,74 грн.
Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
За змістом положень ст. 626, 627 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з приписами ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальником та Комунальним підприємством "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді, як споживачем, 09.10.2018 року укладено договір №5354/18-ТЕ-18 про постачання природного газу, і який в силу ст. 11 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором поставки.
Доказів визнання недійсним або встановлення факту нікчемності чи не укладення вищевказаного договору суду не надано.
В свою чергу, відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/ газотранспортної системи регулюються Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за від 30.09.2015 року № 2496 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року №1382/27827 (далі - Правила постачання природного газу), умови яких підлягають врахуванню при вирішенні даного спору.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до ч.1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому, суд зазначає, що на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Також, при вирішенні даного спору необхідним є застосування категорій стандартів доказування, оскільки саме принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький по змісту висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розмір, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом підлягала доведенню позивачем перед судом.
Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Таким чином, судом при досліджені умов договору встановлено, що сторонами передбачено обсяги газу, які є плановими та можуть змінюватись, а також передбачено, що обсяги спожитого газу підтверджуються актами приймання-передачі.
Сторони домовились про те, що допускається зменшення або перевищення місячних обсягів споживання природного газу, встановлених у даному пункті, в розмірі до 5% без проведення коригування. Споживач самостійно визначає планові обсяги споживання природного газу і несе відповідальність за їх правильне визначення.
Підпунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється, зокрема, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Правил постачання природного газу, у договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 цього розділу.
За результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія. Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов'язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку не реагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.
Враховуючи, що додатковими угодами до договором передбачено обсяги природного газу та встановлена допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу та беручи до уваги положення Правил постачання природного газу, суд дійшов до висновку, що позивач має право вимагати від споживача відшкодування збитків, у разі підтвердження факту, що за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, відрізнявся від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем).
При цьому визначальним є те, що підпункту 1 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу передбачає таку можливість щодо відшкодування збитків споживачем. Проте наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період у разі якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу.
Вказане право на стягнення збитків з споживача (передбачене пунктом 1 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу) не звільняє постачальника (позивача) від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому ГПК України.
Відповідно до наведеного у позові розрахунку збитків позивач здійснив їх нарахування за спірний період, виходячи з наступних показників:
- за березень 2019 року: замовлений обсяг природного газу 500 тис. куб.м., фактичне споживання 255,158 тис. куб.м., відхилення в бік зменшення від обсягу замовленого газу - 244,842 тис. м. куб., що складає 48,97 %, ціна за 1 000 куб.м. природного газу 7 482,61 грн, сума збитків, що підлягає відшкодуванню - 56 015,77 грн.;
- за квітень 2019 року: замовлений обсяг природного газу 187 тис. куб.м., фактичне споживання 27,792 тис. куб.м., відхилення в бік збільшення від обсягу замовленого газу 159,20800 тис. м. куб., що складає 85,14 %, ціна за 1 000 куб.м. природного газу 7 482,61000 грн, сума збитків, що підлягає відшкодуванню - 35 085,97 грн.
Таким чином, відповідно до умов договору, у зв'язку із тим, що фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу у березні та квітні 2019 року був менший від замовленого обсягу природного газу, відповідач нарахував відповідачу збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період, що складає 91 101,74 грн.
Розмір збитків був розрахований за формулою, що наведена у договорі та Правилах постачання природного газу.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Правил постачання та передачі природного газу позивачем надсилались на адресу відповідача рекомендованими листами акт-претензія №26-1498-19 від 21.05.2019 та перерахунок по акту претензії від 20.11.2019 №26-3775-19 року, а також акт-претензія №26-1624-19 від 03.06.2019 та перерахунок по акту-претензії. Вищезазначені акти-претензії отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте залишені без уваги.
Сторонами спору не заперечувались показники, наведені у вищезазначеному розрахунку, а відповідні показники підтверджуються умовами укладеного договору та додаткових угод до нього (щодо обсягів та вартості), актами прийому - передачі природного газу у спірні місяці (стосовно фактично переданих обсягів природного газу).
Наведені вище докази в сукупності підтверджують наявність відповідних збитків, які полягають в тому, що відповідачем у березні та квітні 2019 року спожито менше природного газу ніж погоджено з позивачем. У зв'язку із чим, відповідно до положень підпункту 1 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, у відповідача наявний обов'язок відшкодувати позивачу завдані збитки.
При цьому, в діях відповідача в контексті спірних правовідносин сторін наявний саме склад цивільного правопорушення, що згідно з приписами ст. ст. 22, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України є підставами для відшкодування саме збитків внаслідок наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками; та вини відповідача у заподіянні збитків.
Щодо протиправної поведінки відповідача.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Суд дійшов висновку, що протиправна поведінка виявилась у тому, що за наявності укладеного між сторонами договору та додаткових угод стосовно споживання відповідних обсягів газу щомісячно відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо повідомлення у порядку, встановленому п. 2.4 договору в редакції додаткових угод щодо відповідного зменшення до визначеного рівня споживання природного газу за відповідний місяць.
Щодо заявлених до стягнення збитків.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Нормативно правовідносини учасників цивільного обороту в контексті спірних правовідносин щодо підстав відшкодування збитків врегульовано ст.ст. 22, 611 Цивільного кодексуУкраїни, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.
Суд дійшов висновку, що наявність відповідних збитків, які полягають у тому, що в березні, квітні 2019 року відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору від 09.10.2015 № 5354/18-ТЕ-18 (з наступними змінами відповідно до додаткових угод) спожито природного газу у меншому об'ємі, ніж погоджено з позивачем у зв'язку із чим, відповідно до положень договору та підпункту 1 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, у відповідача наявний обов'язок відшкодувати позивачу завдані збитки.
Щодо причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Таким чином за наслідками розгляду справи, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо повідомлення у порядку, встановленому п. 2.4 договору в редакції додаткових угод щодо відповідного зменшення та збільшення до визначеного рівня споживання природного газу за відповідний місяць.
Щодо вини відповідача у заподіянні збитків.
Суд дійшов висновку, що вина відповідача у завданні позивачу збитків у заявленому до стягнення розмірі підтверджується наявними матеріалами справи в сукупності та встановленими судом обставинами справи.
На день розгляду спору позивач завдані збитки в добровільному порядку не відшкодував.
При цьому, відповідачем не було спростовано належними засобами доказування у розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України презумпцію своєї вини у порушенні обумовленого Договором зобов'язання щодо споживання визначеного обсягу природного газу, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про намір відповідача здійснити відповідне повідомлення, як не містять доказів і існування непереборних обмежень у реалізації таких правомочностей.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в діях відповідача в контексті спірних правовідносин сторін наявний саме склад цивільного правопорушення, що згідно з приписами ст. ст. 22, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, 1 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу - є підставами для відшкодування саме збитків.
Аналогічний висновок міститься в постанові Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 року у справі 910/4608/20 за наслідками нового розгляду згідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.03.2021 року у справі 910/4608/20.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, заявлені у позові, про стягнення з відповідача збитків в сумі 91 101,74 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі як такі, що були доведені позивачем належними та допустимими доказами, не спростовані відповідачем, з урахуванням законодавчо встановленої презумпції вини відповідача у завданні збитків, яка не була спростована останнім належними засобами доказування, а також документально підтверджена наявними матеріалами справи в сукупності з встановленими обставинами спору.
Щодо посилань відповідача у своєму відзиві на необґрунтованість нарахування позивачем та стягнення збитків, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують завдані відповідачем в результаті споживання природного газу у березні, квітні 2019 року меншому від замовленого обсягу природного газу відповідні збитки, суд зазначає наступне.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач у строки визначені пунктом 2.4. Договору постачання природного газу в редакції додаткових угод, звертався до позивача із вимогою про перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу у відповідні місяці.
Відповідно до приписів вищенаведених норм права збитки позивача доведені актами приймання-передачі природного газу, з яких вбачається споживання природного газу у обсязі меншому від замовленого, протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у бездіяльності відповідача щодо невиконання обов'язку самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором - фактичного споживання обсягів природного газу, у результаті бездіяльності відповідача нанесено збитки позивачу, розраховані відповідно до порядку розрахунку та відшкодування таких збитків визначених пунктом 1 Розділу VI Правил постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496), про що відповідачу було направлено акт-претензію.
З огляду на наведене та на переконання суду, відповідачем не обґрунтовано належним чином ті обставини, які б могли бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" §54 рішення від 28 жовтня 2010 року, справа "Серявін та інші проти України" § 58 рішення від 10 лютого 2010 року), отже інші доводи відповідача судом до уваги не беруться, як явно необґрунтовані та такі, що не відносяться до предмету спору.
Судовий збір за приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з задоволенням позову покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Нова, 80-А, ідентифікаційний код 36188893) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 91 101,74 грн збитків, а також 2 270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 та електронною поштою: ngu@naftogaz.com), КП "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Нова, 80-А).
Повне рішення складено 14.12.2021.
Суддя Г.Б. Поліщук